Постанова

від 18.10.2010 по справі 2-а-3052/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-3052/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни ,

при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1 - представник за дорученням

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства фірми "Явір-Н"

до : Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції

про : скасування податкових повідомлень - рішень №0000402301/1, №0000412301/1 від 14.10.2009 року

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Приватного підприємства фірми "Явір-Н" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень №0000402301/1, №0000412301/1 від 14.10.2009 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам. Так, зазначає позивач, при розрахунку податкового зобов'язання з ПДВ було подвійне включення до його складу попередньої оплати та відвантаження товару (без виписки податкової накладної), при розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства невірно розраховано результат діяльності підприємства. Крім того, зазначає позивач, при розрахунку штрафних санкцій по податку на прибуток приватних підприємств відповідачем порушено вимоги п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки при визначенні податкового зобов'язання зі сплати вказаного податку за основним платежем в розмірі 4975 грн., зобов'язання за штрафними санкціями визначено в розмірі 3125 грн., що перевищує встановлену вказаною нормою 50-відсоткову межу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, та посилаючись на викладені в позові і додаткових поясненнях обставини, просила суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.57), зазначивши, що оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є законними, оскільки відповідач при їх винесенні діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та відповідно до закону.

Разом з тим, представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано перебуванням представника на екзаменаційній сесії (а.с.76).

Проте, зазначені у клопотанні причини неявки суд не може визнати поважними, оскільки суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання саме представника ОСОБА_2, а зобов'язав позивача забезпечити участь в судовому засіданні повноважного представника.

Крім того, зважаючи на встановлений ст. 122 КАС України строк розгляду адміністративних справ, суд позбавлений можливості відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Приватне підприємство фірма "Явір-Н" зареєстроване державним реєстратором Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області 24.07.1998 року за №11531200000000391 (а.с.218а), та перебуває на податковому обліку в Калиніському відділенні Козятинської ОДПІ.

ППФ "Явір-Н" (в період, за який проводилась перевірка) був платником податку на додану вартість в період з 27.07.1997 по 25.11.2005 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №01404630 від 27.07.1997 року, анульоване 15.11.2005 року) та в період з 20.02.2007 року по 30.05.2008 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100023126 від 20.02.2007 року, анульоване 30.05.2008 року).

В період з 16.07.2009 року по 17.07.2009 року відповідно до наказу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції №127 від 06.07.2009 року (а.с. 68), на підставі направлень №44 від 09.07.2009 року (а.с.103), №47 від 16.07.2009 року (а.с.102) працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства фірми "Явір-Н" з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

Наказом начальника Козятинської ОДПІ №136 від 15.07.2009 року продовжено термін проведення зазначеної перевірки з 16.07.2009 року по 17.07.2009 року (а.с.70).

За результатами проведеної перевірки складено акт №130/23/13300991 від 22.07.2009 року (а.с.88-101), в якому зазначено про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилося у заниженні суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 15343 грн., та вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 22071 грн.

27.07.2009 року на підставі вказаного акту Калинівським відділенням Козятинської ОДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення №0000402301/0, №0000412301/0 згідно з якими позивачу визначено податкові зобов'язання відповідно зі сплати податку на додану вартість в сумі 23015 грн., в тому числі 15343 грн. основного платежу, 7672 грн. штрафних (фінансових) санкцій та зі сплати податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 33107 грн., в тому числі 22071 грн. основного платежу, 11036 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 104,105).

18.08.2009 року позивачем подано скаргу на зазначені вище податкові повідомлення-рішення (а.с.64).

Рішенням Козятинської ОДПІ від 14.10.2009 року №4154, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення №0000402301/0 від 27.07.2009 року про сплату ПДВ скасоване в частині суми 15515 грн. (10343 грн. - основного платежу, 5172 грн. штрафної санкції), податкове повідомлення-рішення №0000412301/0 від 27.07.2009 року про сплату податку на прибуток скасоване в частині суми 25007 грн. (17096 грн. - основного платежу, 7911 грн. штрафної санкції (а.с. 78-78а).

Водночас, в період з 09.10.2009 року по 14.10.2009 року відповідно до наказу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції №196 від 09.10.2009 року (а.с. 49) на підставі направлень №71 від 09.10.2009 року (а.с.48) працівником відповідача проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства фірми "Явір-Н" з питань дотримання платником податків вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №188/23/13300991 від 14.10.2009 року (а.с.5-26) в якому зазначено про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 4975 грн. (в тому числі: за І квартал 2007 року на суму 6250 грн., за 2007 рік на суму 4975 грн.), та вимог п. 4.1 ст. 4, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5000 грн. (в тому числі у березні 2007 року на суму 5000 грн.).

14.10.2009 року на підставі вказаного акту винесені податкове повідомлення - рішення №0000402301/1 згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 7500 грн., в тому числі 5000 грн. основного платежу, 2500 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000412301/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 8100 грн., в тому числі 4975 грн. основного платежу, 3125 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 26,27).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку, звернувшись з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327).

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327).

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку № 327).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7 Порядку № 327).

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідно ж до п. 2.3.2. вказаного Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Всупереч викладеному вище, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 14.10.2009 року містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування.

Так, зокрема, із зазначеного акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 4975 грн., та вимог п. 4.1 ст. 4, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 5000 грн.

Як зазначено в акті перевірки, про наявність вказаних обставин свідчать дані бухгалтерського та податкового обліку, актів виконаних робіт, договорів, податкових накладних та накладних на отримання товарів тощо.

Проте, в акті відсутні будь-які посилання на конкретні первинні документи бухгалтерського та/або податкового обліку, які б свідчили про факти виявлених порушень. Зокрема, з акту перевірки не вбачається, які саме первинні документи не були прийняті перевіряючим до уваги при визначенні бази оподаткування податку з прибутку підприємств та податку на додану вартість, у зв'язку з чим саме такі документи не були прийняті до уваги, а також які саме записи у податковому та бухгалтерському обліку достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Крім того, в акті перевірки не зазначено в якій сумі та за якими конкретно операціями позивачем включено до складу податкового кредиту не підтверджені податковими накладними суми податку на додану вартість, і не вказано внаслідок яких протиправних дій позивача останнім занижено суми податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, ППФ "Явір-Н" на перевірку були надані всі наявні документи податкового та бухгалтерського обліку, додаткові документи при проведенні перевірки не витребовувались.

Водночас, в акті перевірки відсутні відомості щодо відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати на перевірку первинні та інші документи, що підтверджують встановлені порушення.

З огляду на вказане, висновки відповідача викладені в акті перевірки №188/23/13300991 від 14.10.2009 року, суд вважає непослідовними, конкретно невизначеними та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

За вказаних обставин, зазначений вище акт перевірки не може бути підставою для донарахування позивачу суми податку на прибуток підприємств і ПДВ, та для накладення штрафних (фінансових) санкцій, а відтак і для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, з оскаржуваного позивачем податкового повідомлення- рішення №0000412301/1 від 14.10.2009 року, вбачається, що ППФ "Явір-Н" визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 8100 грн., в тому числі 4975 грн. основного платежу, 3125 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Проте, застосована відповідачем санкція, за розміром, не відповідає визначеним нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Так, відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.2.1 п. 4.2 вказаної статті встановлено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з підпунктом "б" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону №2181, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Натомість податковим органом до позивача при донарахуванні йому 4975 грн. суми податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем застосовано штрафні санкції в розмірі 3125 грн. (що становить 63% від суми недоплати), тобто з перевищенням зазначеної вище 50-відсоткової межі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримані.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вказане, та зважаючи, що доказів які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність свого рішення не доведено, позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень - рішень №0000402301/1, №0000412301/1 від 14.10.2009 року слід задовольнити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії щодо винесення податкових повідомлень - рішень №0000402301/1 від 14.10.2009 року, №0000412301/1 від 14.10.2009 року.

3. Скасувати податкові повідомлення - рішення №0000402301/1 від 14.10.2009 року, №0000412301/1 від 14.10.2009 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) на користь Приватного підприємства фірми "Явір-Н" (пров. Робочий, 7, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 13300991) в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 21.10.10

Суддя Мультян Марина Бондівна

18.10.2010