Постанова

від 27.10.2010 по справі 2-а-3849/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-3849/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни ,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом : Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до : сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМСИТ"

про : стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

29 вересня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМСИТ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 9080,00 грн. та пені в розмірі 451,52 грн.

Позов мотивовано тим, що не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , відповідач у поданому звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік вказав середньооблікову кількість штатних працівників - 15 осіб, середньооблікову кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність не вказав . Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, яка самостійно розрахована відповідачем у звіті, становить 1 особа. Таким чином, відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 1 особи, самостійно нарахував в звіті суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, але в добровільному порядку її не сплатив. За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання СТОВ "КАМСИТ" сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Представник позивача до суду не з`явилась, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 15).

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, уповноваженого представника не направив, не надавши суду ніякі письмові заперечення, про дату, час та місце розгляду справи був двічі повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення б/н та № 20291248, які містяться в матерілах справи (а.с. 17,21).

Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 10 КАС України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Аналогічна норма передбачена і ч. 1 ст. 49 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

За таких підстав, суд вважає, що вжив всі передбачені КАС України заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Суд, вважає, що за даних обстави можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно звіту відповідача (а.с. 4) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік форми №10-ПІ, у 2009 році на підприємстві працювало 15 осіб, з них жодного інваліда.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Також, частиною 2 статті 19 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Виходячи з даних положень Закону, на підприємстві відповідача мав би працювати 1 інвалід, про що зазначено відповідачем в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009р. Як слідує з даного звіту (а.с. 4), середньорічна заробітна плата на підприємстві за 2009 р. становила 9080,00 грн. Отже, сума штрафних санкцій складає 9080,00 грн., що відповідачем і задекларовано.

Таким чином , СТОВ "КАМСИТ" фактично визнало порушення ним вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» .

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З матеріалів справи вбачається, що в 2009 році СТОВ "КАМСИТ" звіти за формою 3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів не подавало, про що свідчить лист Іллінецького районного центру зайнятості № 04-02/940 від 13.09.2010 року (а.с. 7).

Відповідач не забезпечив встановлення нормативу 1-го робочого місця для працевлаштування інваліда, самостійно нарахував, але добровільно не сплатив адміністративно-господарські санкції в розмірі 9080,00 грн. в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося порушення нормативу, як це передбачено ч. 4 ст. 20 Закону, що зумовило нарахування позивачем пені в розмірі 451,52 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкції та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, встановлено, що порушення строків сплати сума адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національног банку за кожний календарний день прострочення.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обвЂ�єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "КАМСИТ" (22752, Вінницька область, Іллінецький район, с. Кам`яногірка, вул. Центральна, 10 а, код ЄДРПОУ 32701406, банківські реквізити: р/р 26000060314836 у ЗАТ КАБ Приватбанк , МФО 302689) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту іпвалідів (одержувач: Держбюджет Іллінецького район, р/р 31217230700162, код ЄДРПОУ 34701298, банк одержувач: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2009 рік") адміністративного-господарські санкції в розмірі 9080,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят гривень 00 коп.) та пеню в розмірі 451,52 грн. (чотириста п`ятдесят одну гривню 52 коп.).

Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар:

27.10.2010