Постанова

від 10.01.2011 по справі 2-а-4851/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2011 р. м. Вінниця Справа № 2-а-4851/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянув у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області до відкритого акціонерного товариства "Гайсинська спеціалізована пересувна механізована колона №58" про: стягнення 1922 грн. 16 коп.

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Гайсинська спеціалізована пересувна механізована колона № 58" про стягнення 1922,16 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 22.07.2010 року по 22.11.2010 року.

В судове засідання позивач не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Так, ухвала суду та повістки відповідачеві направлялися на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (довідка АБ №167776 а.с. 18) проте, конверт повернувся з відміткою поштового відділення зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає» .

Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справуможе бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За правилами КАС України розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.

За правилами частини третьої статті 122 КАС України та частини першої статті 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема, в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.

За таких обставин, враховуючи, що позивач просить розглянути справу за його відсутності, а відповідач двічі не прибув в судове засідання, а тому справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши докази в їх сукупності суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Гайсинська спеціалізована пересувна механізована колона № 58" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

На час розгляду адміністративної справи за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22.07.2010 року по 22.11.2010 року в загальній сумі 1922,16 грн., в тому числі зі сплати страхових внесків у сумі 1244,05 грн. та по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 678,11 грн.

Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно частини 3 статті 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Всупереч вимог статті 20 Закону, відповідач не сплатив у повному обсязі суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим, станом на 22.11.2010 року виникла недоїмка в сумі 1244 грн. 05 коп., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень місяць 2010 року (а.с.11, 10), витягом картки особового рахунку страхувальника (а.с. 8-9) та розрахунком ціни позову (а.с.6).

Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідачу було виставлено вимогу № Ю 719 У від 02.09.2010 року про сплату заборгованості, яка останнім отримана 03.09.2010 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи підприємства, однак, боржником, в порушення вимог Закону, протягом 10 робочих днів після їх отримання борг не погашено, при цьому, вимоги не оскаржено.

Також станом на 22.11.2010 року за Відкритим акціонерним підприємством "Гайсинська спеціалізована пересувна механізована колона № 58" рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 678 грн. 11 коп., яка утворилася за період з 01.08.2010 року по 22.11.2010 року, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" за 2009 рік та 2010 рік з 01.09.

Так, стаж необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах згідно статті 13 "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення" становить 12 років та 6 місяців. Громадянин ОСОБА_1 на Відкритому акціонерному підприємстві "Гайсинська спеціалізована пересувна механізована колона № 58" пропрацював 3 роки та 11 місяців, тому частка сплати становить 31, 3 %. Громадянин ОСОБА_2 пропрацював на даному підприємстві 1 рік та 11 місяців, тому частка сплати підприємтсва становить 16 %.

У відповідності зі статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення» , дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, тобто: для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади - об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення» .

Згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьом, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п.п 6.5 п. 6 Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Водночас, у вказаній Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, яким являється відповідач, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (п.п 6.9 п. 6 Інструкції).

Доказів погашення боргу або оскарження у встановленому порядку вимог, на день розгляду справи у суді відповідачем не надано.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обвЂ�єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі є доведеними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак позов підлягає задоволенню у розмірі 1922,16 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного підприємства "Гайсинськаспеціалізована пересвна механізована колона № 58" (вул. 50 років СРСР, 17, м. Гайсин, Вінницька обл, 23700, р/р 26005004173001 в АКБ "Надра", МФО 302355, інд. код 05412776) на користь управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області ( вул. Енгельса, 17, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700, р/р 25604323490103 в відділенні Ощадбанку, МФО 302076, інд. код 20104575) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1173 грн. 37 коп. ( одна тисяча сто сімдесят три гривні тридцять сім коп.) на р/р 2560032391203, 70 грн.68 коп. ( сімдесят гривень шістдесят вісім коп.) на р/р 25607323491303 та заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 678 грн.11 коп. (шістсот сімдесят вісім гривень одинадцять коп.) на р/р 25604323490103.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

< Дата > Суддя Воробйова Інна Анатоліївна 10.01.2011