Ухвала

від 05.10.2016 по справі 823/583/14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

5 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І., суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., - розглянувши заяву Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ОДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський

лікеро-горілчаний завод Златогор до ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

ОДПІ подала до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2015 року, якою цей суд залишив без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року про задоволення позовних вимог.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту та податкових зобов'язань.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня, 26 травня, 1, 2 червня 2016 року (справи №№ К/800/39572/15, К/800/38710/15, К/800/26018/15, К/800/1303/16 та К/800/41882/15 відповідно).

Покликається також на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України від 5 березня 2012 року, 22 вересня 2015 року та 20 січня 2016 року висновків щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Якщо проаналізувати вимоги заяви про перегляд у контексті зазначених у ній суджень та аргументів, а також текстів рішень суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву та наданого для порівняння, змісту (характеру) правовідносин, які склалися між сторонами спору у кожній із справ, обсягу та юридичної природи фактичних обставин справ, що зумовили конкретне, відповідне правозастосування, яке автор заяви оцінює як неоднакове й таке, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, інших передумов, наведених в заяві, то в підсумку можна дійти висновку, що ця заява не містить підстав, що вказують на наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та на можливість відкриття провадження у справі.

Ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 квітня та 26 травня 2016 року (справи №№ К/800/39572/15, К/800/38710/15 відповідно) не можна вважати такими, що дають підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки у них суд касаційної інстанції не формулював правового висновку щодо правильності застосування норм матеріального права, а, встановивши неповноту та передчасність висновків судів попередніх інстанцій, скасував постановлені ними рішення та направив справи на новий розгляд до суду першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Посилання на постанови Верховного Суду України від 5 березня 2012 року, 22 вересня 2015 року та 20 січня 2016 року є безпідставними, оскільки вони не містять правового висновку щодо застосування норм матеріального права, про правильність застосування яких йдеться у заяві. Посилаючись на порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, Верховний Суд України постановлені судові рішення скасував, а справи направив на новий розгляд до суду першої та касаційної інстанцій.

З огляду на викладене, керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила :

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золотоніський

лікеро-горілчаний завод Златогор до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 серпня 2015 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.В. Кривенда