Постанова

від 18.10.2016 по справі 904/6745/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 904/6745/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Малетича М.М., Стратієнко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.16 у справі№904/6745/15 господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Інвест" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" проповернення майна з незаконного володіння за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені, відповідачаСуппіс О.С. (дов. від. 11.01.16)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Інвест" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, враховуючи уточнення, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" про витребування та повернення власнику у натурі катанки Ф 5,5 мм. SAE (виробництва ПАТ "Арселор Мітал Кривий Ріг") у кількості 26,028 т.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.15 (суддя Воронько В.Д.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 04.08.16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М., судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, ТОВ "ТД "Дівес" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.01.13 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Інвест" (замовник) уклали договір на виконання робіт №П-011, за яким замовник доручає, а виконавець виконує роботи по виготовленню металопродукції з матеріалу замовника, а замовник приймає та оплачує її (п.1.1. договору).

Пунктом 7.2. договору визначено, що він діє з дати його підписання обома сторонами протягом 1 календарного року, а у частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань сторонами.

Сторони узгодили, що замовник зобов'язується передати виконавцю металопрокат для подальшої обробки по акту приймання передачі або накладної (п.2.2 договору).

Згідно з пп.п.2.2.2. договору, приймання від виконавця виготовленої металопродукції здійснюється замовником за актом прийому-передачі або накладною.

На виконання умов договору, позивачем 11.01.13 за видатковою накладною №РН-0000001П передано відповідачу, на переробку у дріт 11,100 т катанки, за видатковою накладною від 22.01.13 №РН-0000002П передано відповідачу на переробку у дріт 10,00 т катанки; за видатковою накладною від 06.02.13 №РН-0000003П передано на переробку у дріт 10,00 т катанки; за видатковою накладною від 13.02.13 №РН-0000004П передано на переробку у дріт 10,150 т катанки; за видатковою накладною від 20.02.13 №РН-0000005П передано на переробку у дріт 6,285 т катанки; за видатковою накладною від 24.04.13 №РН-0000006П передано на переробку у дріт 09,776 т катанки; за видатковою накладною від 03.05.13 №РН-0000007П передано на переробку у дріт 10,737 т катанки; за видатковою накладною від 21.05.13 №РН-0000008П передано на переробку у дріт 10,069 т катанки; за видатковою накладною від 03.06.13 №РН-0000009П передано на переробку у дріт 16,242 т катанки; за видатковою накладною від 10.06.13 №РН-0000010П передано на переробку у дріт 09,977 т катанки; за видатковою накладною від 15.07.13 №РН-0000011П передано на переробку у дріт 09,784 т катанки; за видатковою накладною від 25.07.13 №РН-0000012П передано на переробку у дріт 09,827 т катанки; за видатковою накладною від 15.08.13 №РН-0000013П передано на переробку у дріт 09,395 т катанки; за видатковою накладною № від 23.08.13 РН-0000014П передано на переробку у дріт 10,00 т катанки; за видатковою накладною від 20.09.13 №РН-0000017П передано на переробку у дріт 21,186 т катанки; за видатковою накладною від 23.09.13 №РН-0000017П передано на переробку у дріт 10,896 т катанки; за видатковою накладною від 23.10.13 №РН-0000146 передано на переробку у дріт 20,355 т катанки; за видатковою накладною від 05.11.13 №РН-0000147 передано на переробку у дріт 10,598 т катанки; за видатковою накладною від 05.12.13 №РН-0000170 передано на переробку у дріт 20,325 т катанки, на загальну суму переробки 226,682 т катанки.

Відповідно до замовлень відповідачем було перероблено за звітами про перероблену сировину: від 14.01.13 №1 - 10,846 т металопрокату; від 21.01.13 №4 - 10,357 т металопрокату; від 06.21.13 №16 - 10,353 т металопрокату; від 13.02.13 №6 - 10,150 т металопрокату; від 21.02.13 №17 - 10,283 т металопрокату; від 24.04.13 №28 - 09,776 т металопрокату; від 03.05.13 №29 - 10,737 т металопрокату; від 21.05.13 №33 - 10,069 т металопрокату; від 03.06.13 №36 - 16,242 т металопрокату; від 10.06.13 №37 - 09,977 т металопрокату; від 15.07.13 №38 - 09,764 т металопрокату; від 03.06.13 №39 09,827 т металопрокату; від 05.09.13 №52 - 10,552 т металопрокату; від 13.09.13 №62 - 10,052 т металопрокату; від 23.09.13 №61 - 10,896 т металопрокату; від 15.10.13 №56 10,241 т металопрокату; від 24.10.13 №64 10,105 т металопрокату; від 05.11.13 №68 - 09,921 т металопрокату; від 03.06.13 №71 - 09,506 т металопрокату, а загалом перероблено 200,654 т металопрокату, через що різниця у кількості переданого на переробку та отриманого від відповідача металопрокату склала 26,028 т.

Звертаючись із позовом, ТОВ "Євро-Інвест" послався на не належне виконання відповідачем умов договору та не повернення отримання невикористаної різниці переданого на переробку металопрокату.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні матеріали справи підтверджують різницю між передачею, переробкою та отриманого позивачем металопрокату у кількості зазначеної у позовних вимогах.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суддів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг, до яких відноситься і договір від 02.01.13 №П-011, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, встановленому у договорі (ч.1 ст.903 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не визнав факт поставки йому металопрокату за накладною від 05.12.13 №0000170, вказавши, що підпис про отримання металопрокату, на його думкою, виконаний невідомою особою, а сама накладна виписана на виконання умов іншого договору - від 02.12.12.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на накладній є печатка підприємства відповідача, підпис отримувача без зазначення прізвища, але такий вигляд мають й інші накладні, отримання металопрокату за якими відповідачем не заперечується. В актах надання послуг з переробки зазначено, що відповідальним за здійснення господарських операцій є менеджер ОСОБА_6

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно зі ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 2.5 п.2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту видаткової накладної від 05.12.13 №РН-0000170 вбачається, що повернутий відповідачем товар був прийнятий представником ТОВ "Торговий дім Дівес", про що свідчить підпис на накладній, завірений печаткою відповідача.

При цьому, слід зазначити, що вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність у документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також слід врахувати, що відповідно до п.64 Постанови КМУ від 27.11.98 №1893 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка є обов'язковою для усіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, порядок обліку, зберігання і використання печаток, штампів і бланків суворої звітності визначається відповідними відомчими інструкціями. Контроль за їх виготовленням, зберіганням та використанням покладається на канцелярії організацій та осіб, відповідальних за діловодство. Згідно п.65 зазначеної постанови, особи, які персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Виходячи з вищезазначеного, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Таким чином, суди вірно зазначили, що відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, була призначена судова комплексна почеркознавча і технічна експертиза.

Приймаючи до уваги висновки експертизи та матеріали справи, суди вірно зазначили, що звіти про неперероблену сировину та акти від 16.08.13 №45, від 23.08.15 №49 та від 27.08.15 №48 на загальну кількість металу 21,313 т, не можуть бути належним доказом повернення металу. За вказаних обставин, різниця між отриманим та повернутим відповідачем металом складає 26,028 т.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови та рішення у справі, а тому їх слід залишити без змін, такі як ухвалені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.16 у справі №904/6745/15 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді М.М. Малетич

Л. В. Стратієнко