Постанова

від 21.01.2011 по справі 2-а-4730/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 р. Справа № 2-а-4730/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Задерей І.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соббі" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000311601/0 від 29.07.2010 року, №0000311601/1 від 17.08.2010 року, №0000311601/2 від 20.10.2010 року, №0000961601/2 від 20.10.2010 року

в с т а н о в и в :

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Соббі" звернулося в суд з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Козятинська ОДПІ) Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000311601/0 від 29.07.2010 року, №0000311601/1 від 17.08.2010 року, №0000311601/2 від 20.10.2010 року, №0000961601/2 від 20.10.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Козятинською ОДПІ Вінницької області на підставі Акту камеральної (невиїзної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Соббі» № 179/16-36071482 від 23.07.2010 року за травень 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Соббі» з податку на додану вартість в загальній сумі 1287487,60 грн., в тому числі 1226178,67 грн. - основний платіж, 61308,93 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позивач скористався правом досудового оскарження рішення податкового органу та подав первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року. Рішенням податкового органу "Про результати розгляду первинної скарги" №2980/23-009 від 17.08.2010 року відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За результатами розгляду скарги податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000311601/1 від 17.08.2010 року.

ТОВ «Соббі» подано до Державної податкової адміністрації (далі - ДПА) у Вінницькій області повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року та № 0000311601/1 від 17.08.2010 року, з проханням визнати рішення недійсними та скасувати їх. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 20.10.2010 року № 23776/10/25-009 "Про результати розгляду повторної скарги" податкове повідомлення-рішення №0000311601/0 залишено без змін та збільшено на 174818 грн. суму податку на додану вартість та на 218890,40 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції. Козятинською ОДПІ Вінницької області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000311601/2 від 20.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Соббі» з податку на додану вартість в загальній сумі 1287487,6 грн., в тому числі 1226178,67 грн. - основний платіж, 61308,93 грн. -штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000961601/2 від 20.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Соббі» з податку на додану вартість в загальній сумі 393708,4 грн., в тому числі 174818 грн. -основний платіж, 218890,40 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позивач не погоджується з рішеннями податкового органу щодо визначення зобов'язання з податку на додану вартість, з огляду на наступне. ТОВ «Соббі», відповідно до вимог чинного законодавства України, у зв'язку з придбанням товарів в травні 2010 року від ТОВ «Славія», мало всі правові підстави для включення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки ТОВ «Соббі» та ТОВ «Славія», на час здійснення господарських операцій по договору купівлі-продажу № 100-02/09-С від 12.03.2009 року, були належним чином зареєстровані як платники ПДВ, ТОВ «Славія»були виписані на адресу позивача належним чином оформлені податкові накладні, які не було визнано недійсними в судовому порядку, а також позивач мав в звітному періоді і має в наявності відповідні податкові накладні видані ТОВ «Славія», а тому ТОВ «Соббі»не повинно сплачувати донараховані податковим органом суми податкового зобов'язання, а також відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій.

Крім того, позивач зазначає, що підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. В Акті від 23.07.2010 року №179/16-36071482, складеному за результатами камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «Соббі» за травень 2010 року відсутні посилання на про те, що в результаті перевірки податковим органом виявлені будь-які арифметичні або методологічні помилки у поданій підприємством декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

У зв'язку з викладеним, на думку позивача, податковий орган не мав законних підстав донараховувати суму податкового зобов'язання, в тому числі застосовувати до ТОВ «Соббі» штрафні (фінансові) санкції відповідно до п.п. 17.1.4. п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволені заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази наявні у справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Козятинською ОДПІ Вінницької області проведено камеральну (невиїзну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Соббі» код за ЄДРПОУ 36071482 за травень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 23.07.2010 року № 179/16-36071482, яким встановлено, що ТОВ «Соббі» порушено п.п. 7.4.1, 7.4.5,7.2.3 п. 7.4, 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у травні місяці 2010 року на суму 1487069,67 грн., за рахунок чого зменшено податкові зобов'язання по сплаті податку до бюджету на суму 1226178,67 грн. Відповідно п.17.1.4 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 31.12.2000 року № 2181-ІІІ зі змінами:

- збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 1226178,67 грн.;

- зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 260891 грн.

За результатами перевірки Козятинською ОДПІ Вінницької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Соббі» з податку на додану вартість в загальній сумі 1287487,60 грн., в тому числі 1226178,67 грн. -основний платіж, 61308,93 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Позивач подав до Козятинської ОДПІ Вінницької області первинну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року. Рішенням податкового органу Про результати розгляду первинної скарги № 2980/23-009 від 17.08.2010 року відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін. За результатами розгляду скарги податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000311601/1 від 17.08.2010 року.

ТОВ «Соббі» подано до ДПА у Вінницькій області повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року та № 0000311601/1 від 17.08.2010 року, з проханням визнати рішення недійсними та скасувати їх. Рішенням ДПА у Вінницькій області від 20.10.2010 року № 23776/10/25-009 "Про результати розгляду повторної скарги" податкове повідомлення-рішення №0000311601/0 залишено без змін, збільшено на 174818 грн. суму податку на додану вартість та на 218890,40 грн. суму застосованої штрафної (фінансової) санкції. Козятинською ОДПІ Вінницької області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000311601/2 від 20.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Соббі »з податку на додану вартість в загальній сумі 1287487,6 грн., в тому числі 1226178,67 грн. - основний платіж, 61308,93 грн. - штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0000961601/2 від 20.10.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання ТОВ «Соббі» з податку на додану вартість в загальній сумі 393708,4 грн., в тому числі 174818 грн. - основний платіж, 218890,40 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) дано визначення поняттю «Камеральної перевірки», відповідно до якого, камеральною перевіркою суб'єкта господарювання визнається перевірка, яка проводиться контролюючим органом з метою виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, при цьому обов'язкової присутності платника податку під час проведення такої перевірки, законодавством не передбачено.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Оскільки поняття «невиїзна перевірка» в Законі України «Про державну податкову службу в Україні» не визначено, то слід керуватися при цьому визначеннями, передбаченими Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в п. 4.2.2 ст. 4 якого вказано, що камеральною (тобто - невиїзною) вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. При цьому контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З системного аналізу наведених норм випливає, що предметом дослідження камеральної (невиїзної) перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної (невиїзної) перевірки не проводиться. В разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірки не може відноситися до категорії камеральної перевірки (слід розуміти - невиїзної) і повинна проводитися на підставі та в порядку, передбаченому для певного виду документальних перевірок (планової або позапланової).

З викладеного слідує, що аргументація викладена податковим органом у Акті камеральної перевірки стосовно того, що позивач не має правових підстав визначених п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»для включення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки контрагент -ТОВ «Славія» у відповідності до п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має правових підстав для виписки податкових накладних, бо ТОВ «Славія» не відображено податкових зобов'язань по ТОВ «Соббі» за травень 2010 року (декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року має статус «недійсна», тобто фактично неподана), не входить до предмету дослідження камеральної перевірки, тобто камеральна перевірка проведена з перевищенням меж встановленої законодавством компетенції.

У Акті складеному за результатами камеральної перевірки не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовбцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до положень п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті «в» п.п.4.2.2 п. 4.2 ст.4 цього Закону (контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

Отже, податковий орган не мав законних підстав донараховувати суму податкового зобов'язання ТОВ «Соббі», а також застосовувати до підприємства штрафні санкції відповідно до положень п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Податкові повідомлення-рішення № 0000311601/0 від 29.07.2010 року, № 0000311601/1 від 17.08.2010 року, № 0000311601/2 від 20.10.2010 року, № 0000961601/2 від 20.10.2010 року, винесені на підставі Акту камеральної перевірки від 23.07.2010 року № 179/16-36071482, проведеної з перевищенням наданих законодавством України повноважень, є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000311601/0 від 29.07.2010 року, № 0000311601/1 від 17.08.2010 року, № 0000311601/2 від 20.10.2010 року, № 0000961601/2 від 20.10.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Соббі» 3,40 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович