Рішення

від 12.10.2016 по справі 908/1352/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/40/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016 Справа № 908/1352/16

За позовом: Приватного акціонерного товариства В«Михайлівський райагропостачВ» (72013, Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Кооперативна, буд. 1)

До відповідача: Фермерського господарства «³кторіяВ» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, село Братське)

про стягнення 93 953,40 грн.

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Науменко А.О.,

ОСОБА_1

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

17.05.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства В«Михайлівський райагропостачВ» до Фермерського господарства «³кторіяВ» про стягнення 93 953,40 грн.

Ухвалою суду від 17.05.2016 № 908/1352/16 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1352/16, справі присвоєно номер провадження - 5/40/16, розгляд справи призначено на 15.06.2016. Ухвалою суду від 15.06.2016 №908/1352/16 розгляд справи було відкладено на 22.06.2016. Вказана ухвала суду розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет (а.с. 42 - 43). Також, відповідно до Акту № 02-17/5 від 16.06.2015 протягом робочого часу 16.06.2016 відповідальні особи телефонували Фермерському господарству «Вікторія» за номерами, вказаними у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських об'єднань, проте протягом зазначеного часу за вказаними номерами не відповідали (а.с. 44).

Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 22.06.2016 справу №908/1352/16 у зв'язку зі складністю предмету спору, необхідністю витребування додаткових документів по справі, надання сторонам часу для мирного врегулювання спору передано на колегіальний розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Смірнов О.Г., Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 22.06.2016 № 908/1352/16 справу прийнято до розгляду колегією суддів, розгляд справи призначено на 17.08.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.08.2016 справу №908/1352/16 у зв'язку із перебуванням судді Смірнова О.Г. у відпустці передано на колегіальний розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Науменко А.О., Сушко Л.М.

Ухвалою суду від 17.08.2016 № 908/1352/16 справу прийнято до розгляду колегією суддів, розгляд справи призначено на 06.09.2016. Ухвалою суду від 06.09.2016 №908/1352/16 розгляд справи було відкладено на 12.10.2016.

У судовому засіданні 12.10.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач у судове засідання 12.10.2016 не з'явився. Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника позивача за наявними матеріалами справи. Клопотання судом задоволено. Також, від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 1/639 поставки товару в кредит від 18.11.2013 у розмірі 93 953,40 грн. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару та наданих послуг у розмірі 93 953,40 грн. не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Також, у судовому засіданні 22.06.2016 від позивача надійшла заява № 21/06 від 21.06.2016 про уточнення підстав позову на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Вказана заява позивачем подана після початку розгляду справи по суті (15.06.2016).

На підставі викладеного, заява позивача № 21/06 від 21.06.2016 залишається судом без розгляду.

Відповідач у судове засідання 12.10.2016 також не з'явився. Від відповідача на адресу суду також надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності належним чином уповноваженого представника відповідача. Клопотання судом задоволено. Також, від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заборгованість у розмірі 93 953,40 грн. визнає в повному обсязі.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 17.05.2016 № 908/1352/16, направлена Фермерському господарству «Вікторія» за адресою: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, село Братське, 25.05.2016 була отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 32).

Ухвала суду про прийняття справи до провадження колегією суддів від 22.06.2016 №908/1352/16 направлена Фермерському господарству «Вікторія» за адресою: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, село Братське, 29.06.2016 була отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 84). Ухвала суду від 17.08.2016 №908/1352/16 також була отримана уповноваженим представником ФГ «Вікторія» 20.08.2016 (а.с. 89).

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.05.2016, відповідно до якого місцезнаходженням Фермерського господарства «Вікторія» є: 72040, Запорізька область, Михайлівський район, село Братське (а.с. 34-35). Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними матеріалами справи.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2013 між Фермерським господарством «Вікторія» (далі - товаровиробник) та Приватним акціонерним товариством «Райагропостач» (далі - підприємство) було укладено договір № 1/639 поставки товару в кредит (далі - договір х усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п.п. 1.1. - 1.4. якого підприємство зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності та оказати послуги по обробці землі (далі - товар) товаровиробнику, а товаровиробник зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним договором вартість шляхом передачі сільськогосподарської продукції врожаю 2014 (далі - продукція).

Цей договір складено на умовах товарного кредиту у відповідності до ст.694 Цивільного кодексу України.

Підприємство постачає, а товаровиробник приймає наступний товар: нафтопродукти, насіння, мінеральні добрива, гербіциди, запасні частини та матеріали, інші ТМЦ необхідні для виробничих та власних потреб безпосереднього використання в технологічному процесу по вирощуванню, обробці, сушінню та транспортуванню сільськогосподарської продукції.

Кількість, найменування, асортимент, строк поставки товару зазначається у цьому договорі та видаткових накладних на товар.

З дня поставки товаровиробнику товару і до дня оплати в повному обсязі поставленої партії товару на суму вартості товару нараховуються проценти в розмірі 24 % річних від вартості товару за кожен день прострочення.

Усі накладні, що оформлені між сторонами протягом терміну дії даного договору вважається такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір у самій накладній.

Пунктами 2.1., 2.3. договору передбачено, що сторони дійшли згоди про те, що вартість товару, яка поставляється за цим договором, а також загальна вартість товару визначена сторонами у накладних до цього договору на поставку відповідної партії товару, також фіксується у рахунка-фактурах, специфікаціях, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, які видаються на товар, який постачається за цим договором.

Загальна сума договору (без урахування процентів за користування товарним кредитом) становить 93953, 40 грн., в т.ч. ПДВ 15658,90 грн.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.5. договору товаровиробник до отримання товару надає довіреність на необхідні товарно-матеріальні цінності не пізніше 1-го дня до моменту відвантаження товару.

Підприємство надає по видатковим накладним товар товаровиробнику на умовах франко-складського підприємства (Інкотермс 2010), по замовленню товаровиробника, згідно довіреностей на отримання товару в терміни узгоджені сторонами.

Датою надання кредиту є дата переходу прав власності на товар від підприємства до товаровиробника.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2. договору товар за цим договором поставляється в кредит із розстроченням платежу. Товаровиробник повинен повністю оплатити товар і проценти (п. 1.3.2.) до 20.07.2014, до передачі підприємству продукції (врожаю 2014 року) зернові культури, в т.ч.: 100 % суми боргу - зерновою продукцією, яка повинна бути передана підприємству в термін до 30.07.2014 в заліковій вазі з наступними якісними показниками: зернові - ячмінь: вологість - 12 %, сміттєва домішка до 1,5%, зернові - пшениця: вологість - 12%, сміттєва домішка -1%.

Датою оплати товаровиробником поставленої по договору продукції вважається дата підписання між сторонами акту приймання-здавання сільськогосподарської продукції з обов'язковою умовою виписки товаровиробником видаткових документів, оформлених належним чином (видаткова накладна, податкова накладна).

Товаровиробник виконує поставку продукції підприємству по цінам, діючим на момент постачання (затрати елеватора: сушіння, очищення, зберігання в ціну не враховуються).

Пунктом 7.6. договору передбачено, що даний договір набуває чинності здати підписання договору і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

У листопаді 2013 року Приватне акціонерне товариство «Михайлівський райагропостач» поставило ФГ «Вікторія» товарно-матеріальні цінності та надало послуги на загальну суму 93 953,40 грн., що підтверджується видатковими накладними та Актами, які містяться в матеріалах справи (а.с. 21 - 28).

28.04.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1/485 від 28.04.2016 на суму 108 923,80 грн., яка була отримана уповноваженим представником відповідача 30.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 29-30).

В матеріалах справи міститься Акт № 10/1 звірки взаємних розрахунків від 24.03.3015 на загальну суму 2 655 526, 95 грн., до якої входить заборгованість за договором № 1/639 від 18.11.2013 у розмірі 93 953,40 грн., підписаний обома сторонами (а.с. 63 - 65).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 715, 716 ЦК України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦК України).

За умовами укладеного між сторонами договору, підприємство позивача зобов'язалось передати у власність товарно-матеріальні цінності та оказати послуги по обробці землі товаровиробнику (відповідач), а товаровиробник зобов'язується прийняти товар і оплатити за нього встановлену даним договором вартість шляхом передачі сільськогосподарської продукції врожаю 2014.

У листопаді 2013 року Приватне акціонерне товариство «Михайлівський райагропостач» поставило ФГ «Вікторія» товарно-матеріальні цінності та надало послуги на загальну суму 93 953,40 грн., що підтверджується видатковими накладними та Актами, які містяться в матеріалах справи (а.с. 21 - 28).

На час розгляду справи, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав - оплату за товар встановлену даним договором вартість шляхом передачі сільськогосподарської продукції врожаю 2014, не здійснив.

Таким чином, сума основного боргу у розмірі 93 953,40 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28.04.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1/485 від 28.04.2016 на суму 108 923,80 грн., яка була отримана уповноваженим представником відповідача 30.04.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 29-30).

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «³кторіяВ» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, село Братське, код ЄДРПОУ 13632531) на користь Приватного акціонерного товариства В«Михайлівський райагропостачВ» (72013, Запорізька область, смт. Михайлівка, вул. Кооперативна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00903957) основний борг у розмірі 93 953 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 40 коп., судовий збір у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 30 коп. Видати наказ.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя А.О. Науменко

Суддя Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 17.10.2016.