Рішення

від 03.10.2016 по справі 911/2386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р. Справа № 911/2386/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/2386/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження Кривець», с. Кривець, Маньківський район, Черкаська область

до товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл»,

с. Ківшовата Таращанського району

про стягнення 190494,61 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 01.04.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 15.04.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Відродження Кривець» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» (відповідач) про стягнення 190494,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на виконання умов Договору купівлі-продажу № 15 від 12.03.2014, на підставі рахунку-фактури, позивачем перераховано відповідачу 117018,00 грн., проте відповідач товар позивачу не передав, грошові кошти в сумі 117018,00 грн., на вимогу позивача не повернув, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 117018,00 грн., з огляду на наявність якої нараховані 67892,62 грн. інфляційних втрат та 5583,99 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 29.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2386/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

17.08.2016 через канцелярію суду позивачем надані письмові пояснення по суті спору, в яких позивачем підтримані позовні вимоги.

17.08.2016 через канцелярію суду відповідачем наданий відзив на позовну заяву, в яких відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач заперечуючи проти позову, посилається на відсутність у нього заборгованості, оскільки між сторонами не погоджені строки поставки товару позивачу, її умови, ціну та найменування товару, а відтак і відсутній обов’язок його поставки та повернення коштів.

Крім того, відповідачем через канцелярію суду надане клопотання про зупинення провадження у справі № 911/2386/16 до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи № 925/118/16. При цьому, відповідач посилається, що прийняте рішення у справі № 925/118/16, значно вплине на розгляд справи № 911/2386/16, оскільки саме при розгляді Київським апеляційним господарським судом справи № 925/118/16 буде визначено характер правовідносин між сторонами та їх зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Проте, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки розгляд Київським апеляційним господарським судом справи № 925/118/16 не є перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 ГПК України, суттєвих обставин у даній справі при її розгляді господарським судом, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування результатів справи № 925/118/16.

Отже, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи.

З огляду на викладені обставини, наведені відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі, не є підставами для зупинення провадження у справі № 911/2386/16, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 17.08.2016 судом оголошено перерву в розгляді справи до 26.09.2016.

26.09.2016 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких останній заперечував проти наданого відповідачем відзиву та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача підтримав наданий суду раніше відзив на позову заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 26.09.2016 судом оголошено перерву до 03.10.2016.

В судовому засіданні 03.10.2016 представником позивача підтримані позовні вимоги, з підстав наведених у позові та додаткових поясненнях.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, наведених у відзиві та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2014 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладений Договір купівлі-продажу № 15, відповідно до умов п.п. 1.1, 3.1, 4.1 якого продавець зобов’язується передати покупцю засоби захисту рослин, насіння та мінеральних добрив (товар), асортимент, кількість, ціна, строки поставки та оплати якого наведені у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його вартість. Ціна товару встановлюється за домовленістю сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті - долар США. Оплата товару здійснюється у гривні. Загальна сума договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках договору.

Умовами п.п. 5.1, 5.2 договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару, супровідних документів, та підписання накладних на передачу товару. Базис поставки товару - ЕХW склад продавця (згідно Інкотермс у редакції 2000 року), якщо інші умови поставки не передбачені у специфікації.

Між сторонами у справі підписана Додаткова угода № 1 від 31.10.2014, якою погоджено, що продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу:

- 50 % до 01.09.2015;

- 50 % до 01.11.2015.

Між сторонами підписані специфікація № 1 від 09.04.2014, згідно з якою продавець передає покупцю товар на загальну суму 229746,42 грн., специфікація № 3 від 29.05.2014 на загальну суму - 25920,00 грн., специфікація № 4 від 29.05.2014 на загальну суму - 46512,00 грн.

Так, на виконання умов договору та взятих на себе зобов’язань, відповідачем згідно з специфікаціями №№ 1, 3, 4 передано, а позивачем прийнято товар, всього на загальну суму 302178,42 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи копії видаткових накладних № 29 від 09.04.2014, № 55 від 29.05.2014, № 56 від 29.05.2014.

Виконуючи умов договору, позивачем, згідно з платіжними дорученнями № 16 від 10.09.2015 на суму 155650,00 грн., № 96 від 27.10.2015 - 86528,42 грн., № 98 від 28.10.2016 - 60000,00 грн. вказаний товар оплачено у повному обсязі.

З наявних в матеріалах справи доказів поданих позивачем вбачається, що рішенням господарського суду Черкаської області від 07.04.2016 у справі № 925/118/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 925/118/16 вже були досліджені правовідносини товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження Кривець» та товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» при виконанні умов Договору купівлі-продажу № 15 від 12.03.2014, зокрема, щодо поставки та оплати товару за специфікаціями №№ 1, 3, 4.

Таким чином, судами при розгляді справи № 925/118/16 вже був досліджений спір між тими ж сторонами з приводу правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем за зобов’язаннями за Договором купівлі-продажу № 15 від 12.03.2014, за специфікаціями № 1 від 09.04.2014, № 3 від 29.05.2014, № 4 від 29.05.2014.

В послідуючому, в рамках укладеного між сторонами договору, відповідачем для здійснення покупцем оплати товару - карбамід (50кг), виставлений рахунок № 135 від 21.10.2014 на загальну суму 117018,00 грн.

На виконання умов договору та взятих на себе зобов’язань, вказаний рахунок був оплачений позивачем в повному обсязі, про що свідчать додані до матеріалів справи копії банківських виписок з особового рахунку позивача від 23.10.2014 та від 29.10.2014.

Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, відповідач поставку товару не здійснив.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач, товар - карбамід (50кг) позивачу не передав.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією, надіслання та отримання якої підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 23.04.2016 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з вимогою повернути передоплату за товар в сумі 117018,00 грн. та нараховані 61639,61 грн. інфляційні втрати і 5277,06 грн. 3 % річних.

Однак претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, на підставі Договору купівлі-продажу № 15 від 12.03.2014, позивачем на підставі рахунку на оплату № 135 від 21.10.2014, в рахунок попередньої оплати за товар, перераховано відповідачу 117018,00 грн., проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань, не виконав свого обов’язку щодо передачі товару позивачу та, на вимогу позивача, не повернув грошові кошти в сумі 117018,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 117018,00 грн. заборгованості визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та у зв’язку із невиконанням відповідачем обов’язку щодо повернення суми попередньої оплати, просить суд стягнути з відповідача 67892,62 грн. інфляційних втрат та 5583,99 грн. 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості за період з 30.10.2014 по 01.06.2016.

Однак, виходячи з умов договору та п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, судом здійснений перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат і встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 278,92 грн. 3 % річних та 117,02 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за період з 04.05.2016 (строк визначений претензією та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України) по 01.06.2016 (дата зазначена позивачем в розрахунку).

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аванхімікл» (09543, Київська область, Таращанський район, с. Ківшовата, вул. Леніна, 1-А, код ЄДРПОУ 34233121) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження Кривець» (20115, Маньківський район, с. Кривець, вул. Леніна, 12, код ЄДРПОУ 36777861) 117 018 (сто сімнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 117 (сто сімнадцять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 92 коп. 3 % річних та 1 761 (одну тисячу сімсот шістдесят одну) 21 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 17.10.2016

Суддя О.О. Христенко