Постанова

від 12.10.2016 по справі 813/1873/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року № 813/1873/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Богаченка В.С.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, згідно довіреності,

від відповідача - ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинково - оздоровчий комплекс "Вернигора" до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Відпочинково - оздоровчий комплекс "Вернигора" (далі - ТзОВ "ВОК "Вернигора", позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 29.01.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено на підставі акта перевірки від 06.10.2015 року № 677/22-01/36918291, за наслідком встановлених порушень п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.2, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та висновків відповідача про заниження податку на додану вартість в загальній сумі 396152,00 грн., в тому числі за березень 2013 року в сумі 396152,00 грн. Водночас, з висновками акта перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується з тих підстав, що ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" є реальним виконавець будівельних робіт відповідно до звіту № 2 від 28.02.2012 року до договору про передачу функцій замовника - забудовника від 11.10.2012 року № 11/10, а також за наявності підписаного між ТзОВ "ВОК "Вернигора" та ПП "ЖБК "Ріел" акта здачі приймання робіт (наданих послуг) від 28.02.2012 року в межах виконання договору про передачу функцій замовника - забудовника від 11.10.2012 року № 11/10; акта приймання виконаних робіт (№ КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№ КБ-3), які підписані між ТзОВ "ВОК "Вернигора" та ПП "ЖБК "Ріел" та складені у довільній формі та оформлені відповідно до первинних облікових документів у будівництві, а тому безпідставно не взяті до уваги працівниками ДФС. Щодо відсутності трудових ресурсів у ТзОВ "Спецпідряд Сервіс", то чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту відповідного періоду. Крім того, позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Також посилання на акт Золочівської ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів у Львівській області від 13.01.2015 року № 1/222/35749000 "Про результати позапланової перевірки ПП "ЖБК "Ріел" з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансового - господарських взаєморозрахунків із ТОВ "Спецпідряд Сервіс" за грудень 2011 року - лютий 2012 року є безпідставним, оскільки по вищевказаному акту перевірки податкове повідомлення - рішення Золочівська ОДПІ (Перемишлянське відділення) не приймала, а відповідно до ч. 6 п. 86.7 ст. 86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу. Крім того, між ПП "ЖБК "Ріел" та ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" укладено договір підряду № 2112 від 21.12.2011 року на виконання договору про передачу функцій замовника - забудовника від 11.10.2012 року № 11/10 (із змінами). Факт виконання сторонами вищевказаного договору підряду підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), довідками про вартість виконання будівельних робіт (КБ-3), оборотно - сальдовими відомостями по бух. рах. 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 704 "Вирахування з доходу", 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", платіжними дорученнями на оплату за виконані будівельні роботи по будівництву за період грудня 2011 року - лютого 2012 року, актами № 1, № 2, № 3, № 4 приймання - передачі будівельних матеріалів, що відображено працівниками ДПІ в акті перевірки на сторінках 9-15. Окрім того, у ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" є ліцензія серія АВ № 589001, видана ДАБІ України 01.07.2011 року, на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях від 29.07.2016 року, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмових запереченнях від 26.07.2016 року вих. № 441, поданих під час судового розгляду, суть яких заводиться до наступного. Будівельні роботи, виконання яких задокументовано ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" актом від 28.04.2012 року № 1 фактично не здійснювалось, а відтак, матеріали, які передані ТзОВ "ВОК "Вернигора" та в подальшому задокументовані, як використані ТОВ "Спецпідряд Сервіс" як матеріали замовника, використані не у господарській діяльності підприємства. Звіти про виконання договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту № 11/10 від 11.10.2011 року, згідно яких виконавцем робіт є ТзОВ "Спецпідряд Сервіс", підписані лише представниками ПП "ЖБК "Ріел", в актах здачі приймання робіт (наданих послуг) не зазначено, що виконавцем робіт є ТзОВ "Спецпідряд Сервіс". Акти здачі - приймання робіт (надання послуг) підписані ТзОВ "ВОК "Вернигора" та ПП "ЖБК "Ріел", не відповідають формі первинних облікових документів у будівництві, не відповідають формам КБ - 2, КБ - 3. Звіти про виконання договору про передачу функцій замовника - забудовника № 11/10 від 11.10.2011 року підписані лише представниками ПП "ЖБК "Ріел" та на них відсутні підписи представників ТзОВ "ВОК "Вернигора", які не здійснювали приймання будівельних матеріалів ні по кількісних, ні по якісних характеристиках. Згідно акта ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 року № 476753-22-3/37634001 та інформаційної бази даних АС "Податковий облік", а також враховуючи кількість працюючих 2 особи, має місце нереальність здійснених операцій та факт документування безтоварних операцій. Відповідно до акта Золочівської ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів у Львівській області від 13.01.2015 року № 1/222/35749000 "Про результати позапланової перевірки ПП "ЖБК "Ріел" з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансового - господарських взаєморозрахунків із ТОВ "Спецпідряд-Сервіс" за грудень 2011 року - лютий 2012 року встановлено не підтвердження факту надання ТОВ "Спецпідряд-Сервіс" послуг на адресу ПП "ЖБК "Ріел", а тому останнє неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

У період з 23.09.2015 року по 29.09.2015 року працівниками Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проводилась документальна позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "ВОК "Вернигора", за результатами якої складено акт перевірки від 06.10.2015 року № 677/22-01/36918291.

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.2, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість в загальній сумі 396152,00 грн., в тому числі за березень 2013 року в сумі 396152,00 грн.

На підставі акта перевірки від 06.10.2015 року № 677/22-01/36918291 Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 року № НОМЕР_1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 594228,00 грн., в тому числі за основним платежем 396152,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 198076,00 грн.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п 14.1.181п. 14.1ст. 14 ПК України (норми Кодексу у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 розділу V ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до п. 201.4 ст. 201 розділу V ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, між ТзОВ "ВОК "Вернигора" та ПП "ЖБК "Ріел" 11.10.2011 року укладено договір № 11/10 про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 року).

Відповідно до умов даного договору про передачу функцій замовника - забудовника, ПП "ЖБК "Ріел" ("Підприємство", згідно умов договору) за дорученням і за рахунок ТзОВ "ВОК "Вернигора" ("Компанія", згідно умов договору) приймає на себе функції замовника - забудовника у обсягах та порядку визначених цим договором. Пунктом 2.2. ст. 2 договору про передачу функцій замовника - забудовника визначено права підприємства при виконанні функцій замовника - забудовника об'єкта (будинки, споруди, інженерні мережі, обладнання та інвентар, які складають відпочинково - оздоровчий комплекс "Вернигора", що розташований за адресою - вул. Курортна, 3/1, с. Модричі Дрогобицького району Львівської області). Зокрема до функцій замовника-забудовника віднесено право підприємства самостійно визначати підрядників, які здійснюватимуть роботи із завершення будівництва об'єкта та від свого імені укладати з цими підрядниками та виконувати договори підряду, приймати виконані роботи та об'єкт в цілому, надавати звіти про виконання договору, виконувати інші зобов'язання встановлені договором. У свою чергу, п. 2.3. ст. 2 договору про передачу функцій замовника - забудовника визначено обов'язки компанії, а саме - здійснення фінансування проекту та сплачувати винагороду підприємству за виконання функцій замовника - забудовника, отримувати та сприяти підприємству в одержанні у відповідних органах, організаціях, установах вихідних даних та документів, виконувати інші зобов'язання.

У подальшому між позивачем та ПП "ЖБК "Ріел" підписані додаток № 1 від 11.10.2011 року та протокол погодження розрахунків за виконані роботи (надані послуги) від 12.10.2011 року.

Об'єкти відпочинково - оздоровчого комплексу "Вернигора" щодо яких здійснюється реконструкція перебувають у користуванні ТзОВ "ВОК "Вернигора" на підставі укладених договорів оренди землі від 26.01.2012 року, які зареєстровані в управлінні Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, про що зроблено записи від 26.06.2012 року за № 462120004000339 та № 462120004000338.

Виконавчим комітетом Модрицької сільської ради, відповідно до рішення № 19 від 24.04.2012 року, надано дозвіл ТзОВ "ВОК "Вернигора" на ведення проектування, реконструкцію і будівництво споруд ( спортивно оздоровчий комплекс із добудовою СПА - центру з басейном; будинок літнього бару з майданчиком; спортивних майданчиків) на території відпочинково - оздоровчого комплексу за адресою - вул. Курортна, 3/1, с. Модричі Дрогобицького району Львівської області.

Судом встановлено, що на виконання договору № 11/10 про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 року), позивачем до матеріалів справи долучено наступні документи:

- звіт підприємства № 1 від 28.02.2012 року про виконання договору № 11/10 від 11.10.2011 року про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 року);

- акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 3 від 28.02.2012 р.;

- акт № 1 приймання - передачі будівельних матеріалів від 24.01.2012 р. договору № 11/10 від 11.10.2011 року про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 року);

- податкові накладні № 1 від 02.02.2012 року; № 2 від 06.02.2012 року; № 3 від 13.02.2012 р. та № 4 від 09.02.2012 року;

- виписки з банківського рахунку ТзОВ "ВОК "Вернигора" за лютий 2012 та серпень 2012 р.;

- звіт № 2 від 28.02.2012 року до Договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10;

- акт № 4 здачі - приймання робіт (послуг) від 28.02.2012 року;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 28.12.2012 р. ТзОВ "Спецпідрядсервіс";

- акт № 3 № 3а , № 3 б приймання будівельних робіт за лютий 2012 року;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 28.12.2012 р. ТзОВ "Спецпідрядсервіс" на суму 1194900,00 грн.;

- акт № 2 а приймання будівельних робіт за лютий 2012 року;

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису на загально - будівельні роботи № 3-2-1 та копію відомості витрачених ресурсів підрядника;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 28.12.2012 р. ТзОВ "Спецпідрядсервіс" на суму 955000,00 грн.;

- акт № 1 а приймання будівельних робіт за лютий 2012 року;

- відомості витрачених ресурсів витрат замовника;

- підсумкову відомість ресурсів, копію розрахунку загальновиробничих витрат за лютий 2012 року;

- акт № 1 приймання - передачі будматеріалів від 24.01.2012 року;

- видаткові накладні від постачальників;

- звіт № 3 від 28.04.2012 року до договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10 (з підтверджуючими документами).

Судом не береться до уваги твердження відповідача про те, що ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" не є виконавцем робіт, а роботи виконувались іншими контрагентами (ТзОВ "Арніка", ТОВ "Альфа-Ком", ПП "Львівелектросервіс"), доказом чого є звіт № 1 від 28.02.2012 року до договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10, оскільки даний факт спростовується наявним у матеріалах справи звітом № 2 від 28.02.2012 року до договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10, в якому визначено найменування виконавця робіт - ТзОВ "Спецпідряд Сервіс".

На підтвердження своєї позиції контролюючий орган зазначає про відсутність згоди ТзОВ "ВОК "Вернигора" на укладення договору підряду № 2112 від 21.12.2012 року на істотних умовах між ПП "ЖБК "Ріел" та ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" і зазначає, що останні не мали права укладати такий договір згідно п. 2.4.3. договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10. Однак, з наявного в матеріалах справи договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10 (із внесеними змінами) вбачається, що підприємство (ПП "ЖБК "Ріел") вправі самостійно визначати підрядників, які здійснюють роботи із завершення будівництва об'єкта та від свого імені укладати з цими підрядниками та виконувати договори (п.2.2.1). Окрім того, позивачем представлено підписаний між ТзОВ "ВОК "Вернигора" та ПП "ЖБК "Ріел" акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2012 року на виконання умов договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 року № 11/10 (із внесеними змінами). З наведено вбачається, що ТзОВ "ВОК "Вернигора" у повній мірі підтвердило виконання ПП "ЖБК "Ріел" своїх зобов'язань по цьому договору, а також підтвердило належне виконання робіт ТзОВ "Спецпідряд Сервіс".

Стосовно твердження відповідача про те, що акти приймання виконаних робіт (№ КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№ КБ-3), які підписані між ТзОВ "ВОК "Вернигора" та ПП "ЖБК "Ріел", є не встановленої форми, суд зазначає наступне.

Жодним нормативно - правовим документом не затверджено форми бланку акту виконаних робіт (послуг), крім законодавчого встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених ст. 9 Закону України "про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних документів. Наявність певних недоліків чи неточностей у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Відсутність певної інформації при заповненні актів виконаних робіт носить оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 року у справі № 2а - 2413/12/2070.

Як випливає з матеріалів справи та пояснень представників сторін, наданих ними в судовому засіданні, висновок про нереальність задокументованих операцій між ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" та ПП "ЖБК "Ріел" ґрунтується на висновках акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області № 476753-22-3/37634001 від 29.08.2014 року та полягає в тому, що у ТзОВ "Спепідряд Сервіс" за звітний період приблизна кількість працюючих дві особи; в актах безпідставно відображено нарахування зарплати, яка нікому не виплачувалась; акти виконаних робіт у кількості 6 штук підписані в один день. Тому контролюючий орган дійшов висновку, що ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" здійснювала діяльність на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вимоги третім особам, за відсутності реальності господарських операцій.

Водночас, на підтвердження здійснення ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" господарських операцій з ПП "ЖБК "Ріел" позивачем надано такі докази, як:

- договір підряду № 2112 від 21.12.2011 року, укладений між ПП "ЖБК "Ріел" та ТзОВ "Спецпідряд Сервіс". Відповідно до умов вищевказаного договору підрядник (ТзОВ "Спецпідряд Сервіс") зобов'язується виконати будівельні роботи по будівництву критого басейну та СПА - зони у відпочинково - оздоровчому комплексі "Вернигора", який розташований за адресою - Львівська область, Дрогобицький район, с. Модричі, вул. Курортна, 3/1, а замовник (ПП "ЖБК "Ріел") зобов'язується забезпечити своєчасне фінансування робіт та повністю сплатити вартість даних робіт;

- податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), довідки про вартість виконання будівельних робіт (КБ-3), оборотно - сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 704 "Вирахування з доходу", 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті", платіжні доручення на оплату за виконані будівельні роботи по будівництву за період грудень 2011 року - лютий 2012 року, акти № 1, № 2, № 3, № 4 приймання - передачі будівельних матеріалів.

Крім того, суд зауважує, що в матеріалах справи наявна ліцензія серія АВ № 589001, видана ДАБК України 01.07.2011 року ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" щодо провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Таким чином, всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" з ПП "ЖБК "Ріел" щодо виконання будівельних робіт.

На момент здійснення господарських операцій ТзОВ "Спецпідряд Сервіс" з ПП "ЖБК "Ріел" були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.5 цієї ж статті, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Законодавством України не пов'язано право замовника (покупця) на податковий кредит з підтвердженням сплати податків його постачальниками (виконавцями). Несплата податку виконавцем робіт, у тому числі внаслідок ухилення від сплати, в разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупця.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, таке рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" суд дійшов висновку про те, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Звідси, ТзОВ "ВОК "Вернигора" не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства третіми особами, коли він виконав усі, передбачені законами вимоги, та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

У ст. 71 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до абз.5 п.86.7 ст. 86 ПК України, контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Відповідачем у акті перевірки від 06.10.2015 року № 677/22-01/36918291 зроблено посилання на акт Золочівської ОДПІ (Перемишлянського відділення) від 13.01.2015 року № 1/222/35749000 "Про результати позапланової перевірки ПП "ЖБК "Ріел" з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово - господарських взаєморозрахунків із ТзОВ "Спецпідряд - Сервіс" за період грудень 2011 року - лютий 2012 року, однак, ним не надано доказів прийняття щодо ПП "ЖБК "Ріел" та ТзОВ "Спецпідряд - Сервіс" податкових повідомлень-рішень, якими до них були б застосовані які-небудь заходи відповідальності чи фінансового впливу. Крім того, позивач не може нести відповідальності за будь-які дії, вчинені іншими особами, оскільки відповідальність має індивідуальний характер.

Відтак, така податкова інформація не може братись до уваги як доказ порушення ТзОВ "ВОК "Вернигора" вимог податкового законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідками розгляду справи суд погоджується з обґрунтуваннями представника позивача щодо відсутності порушення ТзОВ "ВОК "Вернигора" вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п. 201.2, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого відсутнє заниження податку на додану вартість на загальну суму 396152 грн., в тому числі за березень 2013 року в сумі 396152,00 грн.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України). З цього приводу варто також звернути увагу на узагальнення практики Вищого адміністративного суду України з даного питання.

Жодний чинний нормативно-правовий акт України не покладає на платника податків відповідальність за можливі порушення податкового або іншого законодавства його контрагентами, не кажучи про порушення законодавства постачальниками таких контрагентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, практика Європейського суду з прав людини визнається самостійним джерелом права в Україні і є обов'язковою для застосування судами України.

Вирішуючи податкові спори, Європейський Суд з прав людини застосовує ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, що була ратифікована Україною 17.07.1997 року і набула чинності для України 11.09.1997 року (далі - Протокол № 1), який гарантує право на повагу власності та передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При цьому термін "майно" має автономне для Європейського Суду з прав людини значення, яке не залежить від кваліфікації цього терміну у праві України та у контексті податкових справ може включати правомірне очікування повернення надміру сплаченого податку, відшкодування податку на додану вартість або права на податкову пільгу, вирахування для цілей податку на додану вартість та податку на прибуток, оспорювання податкового зобов'язання тощо.

Так, у справах "Інтерсплав" проти України" (2007 рік), "Булвес АТ" проти Болгарії" (2009 рік) та "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії" (2010 рік) податковими органами України та Болгарії платники ПДВ були позбавлені права на податковий кредит / бюджетне відшкодування у зв'язку з виявленням зловживань з боку їх постачальників, спрямованих на незаконне бюджетне відшкодування ПДВ.

Відповідач не наводить жодних доказів того, що позивач знав або повинен був знати про правопорушення з боку його контрагентів або постачальників його контрагентів, або що позивач мав чи має будь-яке відношення до таких можливих правопорушень.

Крім того, відповідно до вимог п.5 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На порушення вищевказаних вимог, в акті перевірки відповідач не приділив належної уваги змісту первинних документів, якими були оформлені господарські операції, що фактично здійснені позивачем, про що свідчить суттєве скорочення змісту таких первинних документів в порівнянні з їх фактичним змістом, що також призвело до необґрунтованих та безпідставних висновків відповідача.

Водночас, суд наголошує на перевагах змісту первинних бухгалтерських документів над їх формою.

Враховуючи все вищенаведене, оскаржуване податкове повідомлення рішення Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області є протиправним і підлягає скасуванню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин з відповідача в користь позивача слід стягнути 8913,43 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.01.2016 року № НОМЕР_1, прийняте Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Стягнути з Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шевченка, 9, ЄДРПОУ 39507175) в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Відпочинково оздоровчий комплекс "Вернигора" (82186, Львівська область, Дрогобицький район, с. Модричі, вул. Курортна, 3/1, ЄДРПОУ 36918291) 8913 (вісім тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 43 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 17.10.2016 року

Суддя Потабенко В.А.