Ухвала

від 14.12.2016 по справі 813/1873/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 876/8450/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року в адміністративній справі № 813/1873/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Відпочинково - оздоровчий комплекс «Вернигора»» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Відпочинково - оздоровчий комплекс «Вернигора»» (далі - ТзОВ «ВОК «Вернигора»», Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило скасувати податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) № НОМЕР_1 від 29.01.2016 р.

Позові вимоги обґрунтовано тим, що у нього є всі необхідні документи, які оформлені відповідно до первинних облікових документів у будівництві, а тому безпідставно не взяті до уваги працівниками ДФС.

Щодо відсутності трудових ресурсів у ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» зазначає, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту відповідного періоду.

Крім того, позивач посилається на практику Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Дрогобицька ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що будівельні роботи, виконання яких задокументовано ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» актом № 1 від 28.04.2012 р., фактично не здійснювалось, а відтак, матеріали, які передані ТзОВ «ВОК «Вернигора»» та надалі задокументовані як використані ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» матеріали замовника, використані не у господарській діяльності підприємства. Звіти про виконання договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту № 11/10 від 11.10.2011 р., згідно з якими виконавцем робіт є ТзОВ «Спецпідряд Сервіс», підписані лише представниками ПП «ЖБК «Ріел»», в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) не зазначено, що виконавцем робіт є ТзОВ «Спецпідряд Сервіс». Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані ТзОВ «ВОК «Вернигора»» та ПП «ЖБК «Ріел»», не відповідають формі первинних облікових документів у будівництві, не відповідають формам КБ-2, КБ-3. Звіти про виконання договору про передачу функцій замовника - забудовника № 11/10 від 11.10.2011 р. підписані лише представниками ПП «ЖБК «Ріел»» та на них відсутні підписи представників ТзОВ «ВОК «Вернигора»», які не здійснювали приймання будівельних матеріалів ні по кількісних, ні по якісних характеристиках.

Згідно акта ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 р. № 476753-22-3/37634001 та інформаційної бази даних АС «Податковий облік», а також враховуючи кількість працюючих 2 особи, має місце нереальність здійснених операцій та факт документування безтоварних операцій.

Відповідно до акта Золочівської ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів у Львівській області від 13.01.2015 р. № 1/222/35749000 «Про результати позапланової перевірки ПП «ЖБК «Ріел»» з питань дотримання вимог податкового законодавства у сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків із ТзОВ «Спецпідряд-Сервіс» за грудень 2011 року - лютий 2012 року встановлено непідтвердження факту надання ТзОВ «Спецпідряд-Сервіс» послуг на адресу ПП «ЖБК «Ріел»», а тому останнє неправомірно формувало регістри бухгалтерського обліку та податкову звітність на підставі таких первинних документів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у період з 23.09.2015 р. по 29.09.2015 р. працівниками Дрогобицької ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «ВОК «Вернигора»», за результатами якої складено акт перевірки від 06.10.2015 р. № 677/22-01/36918291 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.2, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, внаслідок чого, на думку відповідача, занижено ПДВ на суму 396 152,00 грн за березень 2013 року.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень Дрогобицькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29.01.2016 р. № НОМЕР_1, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 594 228,00 грн, в тому числі: за основним платежем - 396 152,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 198 076,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ТзОВ «ВОК «Вернигора»» не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства третіми особами, коли він виконав усі передбачені законами вимоги та має усі документально підтверджені розміри витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції правильними.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Господарська діяльність, згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи,а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України № 996 від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, та зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Враховуючи вищенаведене, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із матеріалів справи видно, що між ТзОВ «ВОК «Вернигора»» та ПП «ЖБК «Ріел»» 11.10.2011 р. укладено договір № 11/10 про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 р.).

Відповідно до умов даного договору про передачу функцій замовника - забудовника, ПП «ЖБК «Ріел»» («Підприємство», згідно умов договору) за дорученням і за рахунок ТзОВ «ВОК «Вернигора»» («Компанія», згідно умов договору) приймає на себе функції замовника - забудовника у обсягах та порядку визначених цим договором.

Пунктом 2.2 статті 2 договору про передачу функцій замовника - забудовника визначено права підприємства при виконанні функцій замовника - забудовника об'єкта (будинки, споруди, інженерні мережі, обладнання та інвентар, які складають відпочинково - оздоровчий комплекс «Вернигора», що розташований за адресою: вул.Курортна, 3/1, с.Модричі Дрогобицького району Львівської області). Зокрема до функцій замовника-забудовника віднесено право підприємства самостійно визначати підрядників, які здійснюватимуть роботи із завершення будівництва об'єкта та від свого імені укладати з цими підрядниками та виконувати договори підряду, приймати виконані роботи та об'єкт в цілому, надавати звіти про виконання договору, виконувати інші зобов'язання встановлені договором.

У свою чергу, пункт 2.3. статті 2 договору про передачу функцій замовника - забудовника визначено обов'язки компанії, а саме - здійснення фінансування проекту та сплачувати винагороду підприємству за виконання функцій замовника - забудовника, отримувати та сприяти підприємству в одержанні у відповідних органах, організаціях, установах вихідних даних та документів, виконувати інші зобов'язання.

Надалі між позивачем та ПП «ЖБК «Ріел»» підписані додаток № 1 від 11.10.2011 р. та протокол погодження розрахунків за виконані роботи (надані послуги) від 12.10.2011 р.

Об'єкти відпочинково-оздоровчого комплексу «Вернигора», щодо яких здійснюється реконструкція, перебувають у користуванні ТзОВ «ВОК «Вернигора»» на підставі укладених договорів оренди землі від 26.01.2012 р., які зареєстровані в управлінні Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, про що зроблено записи від 26.06.2012 р. за № 462120004000339 та № 462120004000338.

Виконавчим комітетом Модрицької сільської ради, відповідно до рішення № 19 від 24.04.2012 р., надано дозвіл ТзОВ «ВОК «Вернигора»» на ведення проектування, реконструкцію і будівництво споруд ( спортивно оздоровчий комплекс із добудовою СПА-центру з басейном; будинок літнього бару з майданчиком; спортивних майданчиків) на території відпочинково-оздоровчого комплексу за адресою: вул.Курортна, 3/1, с.Модричі Дрогобицького району Львівської області.

На підтвердження господарських операцій позивачем надано:

- звіт підприємства № 1 від 28.02.2012 р. про виконання договору № 11/10 від 11.10.2011 р. про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 р.);

- акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 3 від 28.02.2012 р.;

- акт № 1 приймання - передачі будівельних матеріалів від 24.01.2012 р. відповідно до договору № 11/10 від 11.10.2011 р. про передачу функцій замовника - забудовника (із внесеними змінами від 11.10.2011 р.);

- податкові накладні № 1 від 02.02.2012 р.; № 2 від 06.02.2012 р.; № 3 від 13.02.2012 р. та № 4 від 09.02.2012 р.;

- виписки з банківського рахунку ТзОВ «ВОК «Вернигора»» за лютий 2012 та серпень 2012 р.;

- звіт № 2 від 28.02.2012 р. до Договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10;

- акт № 4 здачі - приймання робіт (послуг) від 28.02.2012 р.;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 28.12.2012 р. ТзОВ «Спецпідрядсервіс»;

- акти № 3 № 3а , № 3б приймання будівельних робіт за лютий 2012 року;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 28.12.2012 р. ТзОВ «Спецпідрядсервіс» на суму 1194900,00 грн.;

- акт № 2 а приймання будівельних робіт за лютий 2012 року;

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису на загально-будівельні роботи № 3-2-1 та копію відомості витрачених ресурсів підрядника;

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 28.12.2012 р. ТзОВ «Спецпідрядсервіс» на суму 955 000,00 грн;

- акт № 1а приймання будівельних робіт за лютий 2012 року;

- відомості витрачених ресурсів витрат замовника;

- підсумкову відомість ресурсів, копію розрахунку загальновиробничих витрат за лютий 2012 року;

- акт № 1 приймання - передачі будматеріалів від 24.01.2012 р.;

- видаткові накладні від постачальників;

- звіт № 3 від 28.04.2012 р. до договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10 (з підтверджуючими документами).

Стосовно твердження відповідача про те, що акти приймання виконаних робіт (№ КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (№ КБ-3), які підписані між ТзОВ «ВОК «Вернигора»» та ПП «ЖБК «Ріел»», є не встановленої форми, суд зазначає наступне.

Жодним нормативно-правовим документом не затверджено форми бланку акту виконаних робіт (послуг), крім законодавчого встановленого мінімуму обов'язкових реквізитів, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для первинних документів. Наявність певних недоліків чи неточностей у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Відсутність певної інформації при заповненні актів виконаних робіт носить оціночний характер та не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 р. у справі № 2а-2413/12/2070.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність цих первинних документів вимогам чинного на момент їх виписки законодавству.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» не є виконавцем робіт, а роботи виконувались іншими контрагентами (ТзОВ «Арніка», ТзОВ «Альфа-Ком», ПП «Львівелектросервіс»), доказом чого є звіт № 1 від 28.02.2012 р. до договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10, оскільки цей факт спростовується наявним у матеріалах справи звітом № 2 від 28.02.2012 р. до договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10, де визначено найменування виконавця робіт - ТзОВ «Спецпідряд Сервіс».

На підтвердження своєї позиції контролюючий орган зазначає про відсутність згоди ТзОВ «ВОК «Вернигора»» на укладення договору підряду № 2112 від 21.12.2012 р. на істотних умовах між ПП «ЖБК «Ріел»» та ТзОВ «Спецпідряд Сервіс»» і зазначає, що останні не мали права укладати такий договір згідно п.2.4.3 договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10. Проте, з наявного в матеріалах справи договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10 (із внесеними змінами) видно, що підприємство (ПП «ЖБК «Ріел»») вправі самостійно визначати підрядників, які здійснюють роботи із завершення будівництва об'єкта та від свого імені укладати з цими підрядниками та виконувати договори (п.2.2.1). Окрім того, позивачем надано підписаний між ТзОВ «ВОК «Вернигора»» та ПП «ЖБК «Ріел»» акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.12.2012 р. на виконання умов договору про передачу функцій замовника - забудовника щодо реалізації проекту від 11.10.2012 р. № 11/10 (із внесеними змінами). З наведено видно, що ТзОВ «ВОК «Вернигора»» у повній мірі підтвердило виконання ПП «ЖБК «Ріел»» своїх зобов'язань по цьому договору, а також підтвердило належне виконання робіт ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» і претензій до останнього з приводу виконання господарського договору не мало.

Судом встановлено, що висновок про нереальність задокументованих операцій між ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» та ПП «ЖБК «Ріел»» ґрунтується на висновках акта ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.08.2014 р. № 476753-22-3/37634001 та полягає в тому, що у ТзОВ «Спепідряд Сервіс» за звітний період приблизна кількість працюючих дві особи; в актах безпідставно відображено нарахування зарплати, яка нікому не виплачувалась; акти виконаних робіт у кількості 6 штук підписані в один день. Тому, контролюючий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» здійснювала діяльність на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вимоги третім особам, за відсутності реальності господарських операцій.

Водночас, на підтвердження здійснення ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» господарських операцій з ПП «ЖБК «Ріел»» позивачем надано такі докази:

- договір підряду № 2112 від 21.12.2011 р., укладений між ПП «ЖБК «Ріел»» та ТзОВ «Спецпідряд Сервіс», відповідно до умов якого підрядник (ТзОВ «Спецпідряд Сервіс») зобов'язується виконати будівельні роботи по будівництву критого басейну та СПА-зони у відпочинково-оздоровчому комплексі «Вернигора», який розташований за адресою: Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, 3/1, а замовник (ПП «ЖБК «Ріел»») - забезпечити своєчасне фінансування робіт та повністю сплатити вартість цих робіт;

- податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2), довідки про вартість виконання будівельних робіт (КБ-3), оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», 704 «Вирахування з доходу», 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», платіжні доручення на оплату за виконані будівельні роботи по будівництву за період грудень 2011 року - лютий 2012 року, акти № 1, № 2, № 3, № 4 приймання-передачі будівельних матеріалів.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи є ліцензія серія АВ № 589001, видана ДАБК України 01.07.2011 р. ТзОВ «Спецпідряд Сервіс», щодо провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі надані позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій ТзОВ «Спецпідряд Сервіс» з ПП «ЖБК «Ріел»» щодо виконання будівельних робіт.

Згідно із частиною першою статті 72 та частиною другою статті 69 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення і зі сторони позивача, не ґрунтується на законодавстві, при тому, що статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Дані висновки суду узгоджуються з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009 р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення рішення Дрогобицької ОДПІ є протиправним і підлягає скасуванню.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року в адміністративній справі № 813/1873/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

ОСОБА_4

Ухвала в повному обсязі складена 19 грудня 2016 року.