Постанова

від 19.10.2016 по справі 823/1412/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року справа № 823/1412/16

11 год. 10 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (згідно з довіреностями),

представника відповідача - ОСОБА_3 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Правобережного міжрайонного управління водного господарства до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

29.09.2016 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Правобережного міжрайонного управління водного господарства (далі - позивач) про скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач) від 13.06.2016 №0000261200, яким до позивача застосовано штраф у сумі 9541,44грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб (далі - оскаржуване рішення).

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте за відсутності вчинення позивачем податкового порушення.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти задоволення позову, обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте за виявлене порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з розрахунку суми погашеного податкового боргу.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції по суті спору.

Заслухавши пояснення, доводи та міркування сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Суд встановив, що позивач зареєстрований юридичною особою з 26.02.1992 (код ЄДРПОУ 03366687). У своїй діяльності використовує земельні ділянки в Черкаському районі Черкаської області на праві постійного користування.

10.06.2016 старший державний ревізор-інспектор відділу податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_4 провела камеральну перевірку позивача на предмет дотримання ним своєчасності сплати узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю, про що склала акт від 10.06.2016 №333/23-25-12-046/3366687. У ньому зафіксовані порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених зобов'язань із земельного податку, з огляду на що прийняті відповідні ППР про застосування штрафів.

Суд з'ясував, що оскаржуване ППР від 13.06.2016 №0000261200, яким до позивача застосовано штраф у сумі 9541,44грн., згідно з розрахунком прийняте за порушення граничних строків оплати грошового зобов'язання за січень-жовтень 2015 року за постійне користування земельною ділянкою в селі Мошни Черкаського району Черкаської області.

Суд врахував, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підп.14.1.147. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Земельний податок відповідно до підп.14.1.72.п.14.1 ст.14 ПК України це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до розрахунку оскаржуваним ППР нарахований штраф в розмірі 20% від суми коштів 47707,20 за прострочення понад 30 календарних дні погашення податкового боргу, що виник за січень-жовтень 2015 року.

Суд встановив, що позивач 24.02.2015 задекларував декларацією (вх.№9025683258) за 2015 рік зобов'язання з плати за землю на загальну суму 57248,64грн. (зазначена щомісячна плата 4770,72грн.). Відповідно до даних зворотного боку облікової картки та усних пояснень представників сторін у судових засіданнях протягом 2015 року такі зобов'язання не були сплачені позивачем добровільно із-за відсутності бюджетних коштів на такі цілі.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до п.286.2.ст.286 ПК України самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п.287.4. ст.287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З огляду на те, що до 2016 року жодне з вищевказаних щомісячних зобов'язань не було сплачено позивачем, суд погоджується з твердженням відповідача про порушення ним граничного строку сплати узгодженого зобов'язання за січень-жовтень 2015року.

Суд також встановив, що у подальшому, 21.01.2016 позивач, виявивши помилку в задекларованих сумах за 2015 рік, подав відповідачу уточнюючий розрахунок (вх.№9274025227) до вищевказаної декларації, яким зменшив свої зобов'язання на 51523,78грн. та зазначив загальну суму коштів, необхідну до сплати за 2015 рік, 5724,86грн. (477,07грн. - щомісячна плата за січень-листопад 2015 року та 477,09грн. - за грудень 2015 року).

Відповідно до даних зворотного боку облікової картки позивача з плати за землю, що підтверджуються виписками банку та копіями платіжних доручень в матеріалах судової справи, зобов'язання за 2015 рік позивач вперше сплатив згідно з платіжним дорученням від 28.01.2015 №10 на суму 7037,55грн.

Оскільки у позивача виник обов'язок зі сплати податку за землю в с.Мошни за 2015рік відповідно до положень п.287.4. ст.287 ПК України щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, і такого обов'язку позивач не виконав протягом цього строку, суд погоджується з позицією відповідача, що він має понести встановлену законом відповідальність.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, згідно зі ст.126 ПК України такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проаналізувавши вказану норму суд дійшов висновку, що для розрахунку штрафу контролюючий орган мав брати до уваги як кількість днів прострочення, враховуючи дату погашення, так і саму наявність податкового боргу, а застосовання 20% штрафу є правомірним.

Як свідчать вищевстановлені обставини справи та розрахунок до оскаржуваного ППР , відповідач датою погашення боргу визначив дату подання вищевказаного уточнюючого розрахунку до декларації з плати за землю за 2015 рік, яким виправлялися помилки, а сумами погашення вважав суми коштів (щомісячні 4770,09грн.), самостійно задекларовані позивачем в основній (звітній) декларації за 2015 рік (тобто ті, які у подальшому відкориговані позивачем, як помилкові). Однак зазначене не відповідає вимогам закону з огляду на таке.

Відповідно до підп.14.1.175.п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За вимогами п.87.1.ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Відповідно до п.87.9.ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З огляду на зазначене у взаємозв'язку, суд врахував, що відповідач не проводив документальної перевірки для встановлення правильності самостійного обчислення позивачем зобов'язань з податку за землю, та не підтвердив суду жодним доказом правомірність обліку помилкових, як задекларував позивач, грошових зобов'язань за 2015 рік.

Крім того, ці обставини свідчать про нівелювання відповідачем права та обов'язку позивача виправити самостійно виявлені помилки декларації.

Так, відповідно до п.54.1.ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він згідно з абзацом першим п.50.1.ст.50 ПК України зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до положень п.16.1.ст.16 ПК України платник податків серед іншого зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання, самостійно задеклароване платником податку, яке у подальшому самостійно зменшене (відкориговане) у встановлений законом спосіб (шляхом подання уточненої декларації), не вважається податковим боргом і помилкові показники не можуть враховуватися для розрахунку штрафних санкцій податковим органом.

Крім того, подання уточненого розрахунку щодо виправлення помилок, яким зменшуються раніше задекларовані самостійно зобов'язання, не може вважатися фактом погашення податкового боргу та не надає йому права спрямовувати відповідні платежі для зарахування даних попередньої декларації, що містить помилки платника.

Тому суд дійшов висновку, що датою погашення податкового боргу позивача з плати за землю за 2015 рік вважатиметься дата першого платежу згідно з платіжним дорученням від 28.01.2015 №10 на суму 7037,55грн., а сумою для погашення податкового боргу - самостійно задекларовані позивачем зобов'язання згідно з уточнюючим розрахунком.

Оскільки підтвердженим є факт порушення позивачем граничних строків сплати понад 30 календарних дні зобов'язання з плати за землю за січень-жовтень 2015 рік, що становить 477,07грн.*10 місяців = 4770,70грн., правомірним є застосування до нього штрафу 20% від цієї суми (954,14грн.).

Тому суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним в частині та підлягає скасуванню на суму 9541,44грн. - 954,14грн.= 8587,30грн. У решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на положення ст.94 КАС України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним частина судового збору пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1240,20грн.

Керуючись ст.ст.2, 11, 94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Правобережного міжрайонного управління водного господарства задовольнити частково.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2016 №0000261200 Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області в частині застосування до Правобережного міжрайонного управління водного господарства штрафу на суму 8587,30грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на користь Правобережного міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 03366687) сплачений судовий збір за подання цього позову в сумі 1240,20грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 20 коп.).

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного її тексту. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 20.10.2016