Ухвала

від 20.10.2016 по справі 826/25442/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/25442/15

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

20 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року позов задоволено повністю.

На зазначену постанову суду відповідачем 06 жовтня 2016 року (відповідно до відбитку календарного штемпелю на конверті) подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення (на аркуші 96) відповідач отримав оскаржувану постанову 26.09.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідачем зазначених вимог законодавства не виконано.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір .

До апеляційної скарги апелянт додає клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України Про судовий збір .

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору.

Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи яка діє як суб'єкт владних повноважень не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір .

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Статтею 5 Закону в чинній редакції органи доходів і зборів позбавлені пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України Про судовий збір згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Оскільки наведені в клопотанні доводи не підтверджені жодними доказами та не свідчать про відсутність коштів у апелянта для сплати судового збору, то суд приходить до висновків про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд , який подано 17.11.2015 року, оскаржуються два податкових повідомлення- рішення на загальну суму - 329 729 грн.

Згідно з п.п 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року складала 1218 грн.

Так, 1,5 відсотка ціни позову складатиме: 329 729 *1,5% = 4945,94 грн.

Тобто, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 4945,94*110% = 5440,53 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Міськжитлобуд до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,- залишити без руху.

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 5440,53 грн.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.