Ухвала

від 18.10.2016 по справі 823/923/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/923/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

18 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛ-КОМПАНІ» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛ-КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛ-КОМПАНІ» (далі - Позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000182301 від 28 березня 2016року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182301 від 28 березня 2016року.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем з 24.02.2016 року по 01.03.2016 року на підставі наказу від 23.02.2016 року №1080 та направлення від 23.02.2016 року №106/23-01-22-03, згідно із пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час обчислення акцизного податку за реалізовані нафтопродукти у мережі АЗС, розташованих в місті Черкаси за адресами: вул.Смілянська, 127; вул.Сумгаїтська, 10; пров.Котовського, буд.2/ вул.Ільїна, буд.3; вул.Одеська, 47; вул.Чигиринська, 66/1; пров.Котовського, буд.2/5; вул.Смілянська, 125, за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №28/23-01-22-07/39622153 від 09.03.2015 року.

За вказаними вище адресами знаходяться АЗС, які Позивач орендує у ТОВ «Черкаси-Нафта-2008», ТОВ «Квадро Комерс», ДП «Оптіма 770-Ч», ТОВ «Асагай», ТОВ «Рустель» та здійснює господарську діяльність.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: підп.213.1.19 п.213.1 ст.213, підп.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.222.3 ст.222 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено акцизний податок у грудні 2015 року на суму 49573,00грн.

На підставі вказаного акта Відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0000182301 від 28 березня 2016року, яким донараховано акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з розрахунку 5% ставки з вартості реалізованого на загальну суму 9914658,84грн. пального у розмірі: 49573,00 грн. - основний платіж та 12393,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція у розмірі 25 відсотків.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся до суду.

Згідно пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у цьому кодексі поняття вживаються в наступному значенні: реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Відповідно пп.212.1.11 п.212.11 ст.212 Кодексу платниками податку є: особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 Кодексу об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Пунктом 215.1 статті 215 Кодексу передбачено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

У підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу зазначено про нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.

Положеннями пункту 216.9 статті 216 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Згідно п.4.1 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві й надавання йому торговельних послуг.

Пунктом 4.11 вказаного Стандарту визначено, що торговельна послуга - це додаткова діяльність суб'єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

Згідно ч.1 ст.698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч.ч.1, 6 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що основною ознакою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі нафтопродуктів, є продаж таких товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Об'єктом оподаткування акцизним податком в порядку ст.ст. 212, 213, 214, 216 Податкового кодексу України є операції з роздрібної реалізації підакцизних товарів, зокрема палива.

Наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Відповідно до даного Порядку додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; графа 5 - вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4), у якій вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

З аналізу наведеного вбачається, що законодавцем окремою графою виділено вартість підакцизних товарів, реалізованих для комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, пунктом 1 визначено порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Відповідно до пункту 1 зазначених вище Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров'я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

Отже, дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Відповідно до фіскальних чеків за вказаний період загальна сума коштів від реалізації пального через вищезгадані АЗС становить 1463185,53грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не є виробником реалізованих паливно-мастильних матеріалів, а здійснює їх продаж через мережу АЗС.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «БЕЛЛ-КОМПАНІ» (постачальник) та ТОВ «Торговий дім «АВІАС» (Покупець) 14 грудня 2015 року укладено договір поставки №П15-98, щодо щоденного безперервного постачання паливно-мастильних матеріалів на умовах EХW (АЗС згідно з переліком) з відповідними додатковими угодами до нього.

Згідно вказаного договору Постачальник зобов'язується проводити відпуск товару через наявну мережу АЗС по довірчим документам Покупця, в свою чергу Покупець зобов»язаний надати Постачальнику зразки наявних бланків довірчих документів та перераховувати на розрахунковий рахунок Постачальника вартість купленого товару.

Зі змісту зазначеного договору, зокрема з п.п.1.1, 2.1, 4.1, та додаткових угод, а саме п. 1 додаткової угоди від 27.06.2007 № 3, п.1.1 додаткової угоди від 12.04.2010 № 8, додатку № 4, вбачається, що сторони домовились про поставку палива (бензину, газу, дизельного палива) на умовах оптової торгівлі за оптовою знижкою.

Колегія суддів звертає увагу, що відпуск пального на орендованих АЗС здійснювався через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу, саме Позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи фіскальні чеки.

Згідно листа ДФС України від 20.01.2015 № 1519/7/99-99-19-03-03-17 акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група, що відповідає вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, якими визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам'яті РРО, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).

Враховуючи підпункт 3.5 пункту 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Отже, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у розрахунковому документі (фіскальному чеку) як окрема податкова група.

Ставка (розмір) акцизного податку вже закладена в ціні товару пального та відображена на АЗС як ціна пального.

При чому, диференціації цін пального на АЗС для комерційного чи некомерційного (особистого) використання немає.

Отже, через мережу АЗС Позивачем здійснювався роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві (пункт 2 Правил № 1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), а тому такі операції слід оподатковувати акцизним податком відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач, як особа яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу АЗС безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій, забов»язаний сплатити 5% акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення і підстави для його скасування відсутні.

Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛЛ-КОМПАНІ»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 20 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.