Рішення

від 16.09.2010 по справі 2-1445/2010

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-1445/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року Буринський районний суд Сумської області у складі: головуючого: Міщенко В.М. при секретарі: Ключник О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області про визнання діяльності незаконною та зобов'язання вчинення певних дій , -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області про визнання дій пенсійного фонду незаконними, зобов'язання пенсійного фонду зробити перерахунок державної та додаткової пенсії з 25 липня 2009 року відповідно до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( Далі закон № 796-ХП).

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та прохав їх задовольнити. В обґрунтування своїх вимог вказав, що має статус інваліда 111 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинен отримувати державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону №796-ХП, але відповідачем з 2007 року пенсія нараховується в набагато меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до п.4 ст. 54 вказаного закону, пенсія по інвалідності 3-ої групи не повинна бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж закону, повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком. У травні 2010 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, але отримав відмову. Вважає дії відповідача незаконними і просить зобов'язати провести перерахунок пенсії з 27 липня 2007 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як інваліду III групи.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області в судове засідання не з’явився, прохав розглядати справу у відсутності свого представника, надавши суду заперечення стосовно пред’явлених вимог.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку УПФУ в Буринському районі та одержує пенсію по інвалідності як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. Розмір пенсії повинен обчислюватися відповідно до Закону України №796-ХП, Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» №1058 від 09 липня 2003 року та на підставі постанов Кабінету Міністрів України. Державна пенсія особам віднесеним до категорії 1, 2, З, 4 призначається у відповідності до ст. 54 Закону України №796-ХП (в редакції станом на 1 липня 2007 року) частина 4 якого встановлює, що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії І згідно ст. 50 Закону України №796-ХП (в редакції станом на 1 липня 2007 року) призначається у розмірах: інвалідам III групи - 50% мінімальної пенсії за віком. Частиною 5 ст. 54 Закону №796-ХП передбачено, що питання щодо обчислення пенсій за цим Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. (Далі KM У), і 1а підставі цієї норми Пенсійний фонд при нарахуванні основної та додаткової пенсії керувався нормами постанови КМУ «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року №2, п.п. «а», «б» ч. 1, яка встановлює пенсію, виходячи з розміру 19.91 грн. З 1 січня 2008 року Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року №107, були внесені зміни до Закону України №796-ХП. В новій редакції ст. 54 передбачає, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено .зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по III групі інвалідності -180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно вищевказаного Закону зміни були також внесені і до ст. 50 стосовно розміру додаткової пенсії, яка в новій редакції становить для інвалідів III групи 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Закон України №107 ст. 50, 54 доповнені абзацом, який зазначає, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами. Ці зміни були враховані при обчисленні основної та додаткової пенсії. Управління пенсійного фонду України в Буринському районі не згідно з тим, що додаткова пенсія повинна бути розрахована з мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України №796-ХП, встановленої законами України про Державний бюджет України, оскільки ст. 28 Закону №1058-IV, закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених цим Законом. Розмір пенсії, встановлений частиною 4 ст. 54 Закону України №796-ХП, був визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Положення частини 3 ст. 28 Закону №1058 -IV щодо встановлення обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 цього Закону, Конституційним судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавались, а тому підлягають виконанню. Посилання позивача на те, що йому повинні розраховувати основну пенсію виходячи із суми 544 грн., яка, як він вбачає, є мінімальним прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, є безпідставними. Постанова КМУ від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» передбачає, що 544 гри. - це мінімальний розмір пенсії в одержувачів пенсії за вислугу років таза віком, призначених відповідно до Закону України №1080 -IV. Пунктом 2 ч. 1 даної постанови встановлює, що в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році для інвалідів III групи не може бути нижчою за 980 грн. Розмір прожиткового мінімуму встановлюється виключно законом про Державний бюджет України на відповідний рік і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами Управління, не погоджується з вимогами позивача у подальшому здійснювати перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, так як неможливо зобов’язати відповідача на майбутньому вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому. Таким чином призначення основної та додаткової пенсії проводилось згідно чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову на підставі вищевикладеного та застосовуючи строки позовної давності.

Суд, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно частин 1 статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів владних повноважень, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.І ст. 11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Позивач ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А №413277 від 24.10.2007 року та інвалідом З групи, відповідно до посвідчення серії Б №549186 від 27.11.2007 року, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Буринському району Сумської області і отримує пенсію як інвалід 111 групи та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, які йому призначено відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

25 травня 2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області із заявою про проведення перерахунку пенсії, але отримав відмову листом від 28.05.2010 року №12-Р/1.

Відповідгіо до ч.І ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

Відповідно до вимог ч. і ст. ІЗ зазначеного Закону, держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалася відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, як і постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 6 червня 1996 року в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 6 червня 1996 року особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України №796-ХІІ у редакції Закону України від 5 жовтня 2006 року N231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії І, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ч,2 ст. 46 Конституції України.

Окрім того, частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Необхідно врахувати положення ч.І, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначено, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу. Тобто, майно у визначенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від ЗО травня 1997 року №523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України №796-ХІІ. Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону №796-Х1І Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідали розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд доходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ста ттями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для

осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону №1058-і У не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі з 1 січня 2007 - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 41 1 грн.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України №796-ХІІ змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 11 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зоні відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі Інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок Інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по 1 групі Інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно- правовими актами.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам III групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та Інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 Хе 107-УІ. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення амін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконститу цій ним и.

Оскільки, відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і - соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06 червня 1996 року та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги положення ч.З ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.

Згідно статті 58 Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня -482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.І ст. 50 та 4.4 ст. 54 Закону України №796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України №1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Суд не взяв до уваги посилання відповідача на ч.З ст. 54 Закону №796-ХІІ, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом, Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.

Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» , оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч.З ст. 28 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ»

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за 2009 та по 31 липня 20.10 року: з 1 січня 2009 року по дату винесення рішення судом, суд вважає їх підлягаючими задоволенню з таких підстав.

В ч.І ст. 54 Закону України В«Про державний бюджет України на 2009 рікВ» від 26.12.2008 №835-УІ зазначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли, у грудні .2008 року. Законом України В«Про державний бюджет України на 2009 -2010 рікВ» ніяких змін до Закону №796- XII не вносилося.

Тобто при нарахуванні пенсії позивачу з 1 січня 2009 року відповідач повинен брати прожитковий мінімум визначений законом, оскільки саме він береться для визначення мінімальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності та додаткової пенсії згідно закону №796-ХП.

Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.

Тому суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсій згідно приписів ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та необхідним зобов'язати відповідача перерахувати пенсії позивачу за 2007 рік з 25 липня, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 липня 2010 року, тобто в межах заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 46, 64, 124, 152 Конституції України, 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування’ ', Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України В«Про державний бюджет України на 2009 рікВ» , рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №Ю-рп/2008, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області по невиконанню з 25 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 липня 2010 року приписів ст.ст. 50, 54 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 25 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 3 1 липня 2010 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 процентів мінімальної : пенсії за віком, відповідно до ч.І ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» та провести виплату недоплаченої пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом ч.З ст. 160 КАС апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанов.

Головуючий Міщенко В.М.