Постанова

від 20.10.2016 по справі 826/27425/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2016 року письмове провадження № 826/27425/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 003471701 від 21.08.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване повідомлення-рішення винесене на підставі незаконно проведеної невиїзної перевірки позивача, без урахування її заяви бути присутньою під час проведення перевірки. Крім того, податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем понад строки давності, встановлені ст.102 ПК України, які обчислюються у 1095 днів.

Ухвалою суду від 21.01.2016 провадження у справі відкрито та призначено судовий розгляд на 04.04.2016.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив наступне. Під час проведення невиїзної документальної перевірки було встановлено, що позивач у 2013 році отримала дохід у розмірі 80 000 грн., який не відобразила у декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік. Тому відповідач просив суд у позові відмовити.

Під час розгляду справи від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просила суд визнати протиправним та скасувати наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 № 1590 від 30.06.2015; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 003471701 від 21.08.2015. Заява про збільшення позовних вимог обґрунтована тим, що відповідач незаконно призначив проведення документальної позапланової перевірки позивача, якій передував незаконний запит відповідача до позивача про надання пояснень річної давності. Вказаний запит, який був направлений позивачу за рік до проведення перевірки, був адресований їй як суб'єкту підприємницької діяльності, а перевірка була проведена відносно доходів позивача як фізичної особи - платника податків. Щодо встановленого порушення позивачем податкового законодавства, то позивач надала всі документи, які підтверджували придбання цінних паперів - простих векселів, що свідчить про відсутність у звітному податковому періоді, який перевірявся, інвестиційного доходу.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд встановив:

24.07.2015 відповідачем складено Акт № 1237/17-01/НОМЕР_1 про результати невиїзної документальної перевірки з питання повноти та своєчасності сплати до бюджету податків з доходів фізичних осіб фізичною особою-платником податків ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Перевірка проводилася на підставі наказу від 30.06.2015 № 1590 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у приміщенні ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві без присутності ОСОБА_1 (позивача у справі).

Згідно з п.1.8 Акта перевірки позивач є засновником суб'єктів господарської діяльності-юридичних осіб.

Згідно з розділом ІІ Акта перевірки Фізична особа ОСОБА_1 подала до ДПІ у Шевченківському районі ТУ ДФС у м. Києві декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік без додатка №3 «Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами» та не визначила суму доходу від продажу інвестиційного активу, не надала до перевірки облікові дані загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за 2013 рік, що ведуться платником податку самостійно, окремо від інших доходи витрат (інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, як це передбачено п. 170.2 ст.170, ст.176 Податкового кодексу України).

Також в Акті перевірки зазначено, що відповідно до копії договору від 19.04.2011 №Б50-11/1, що був наданий фізичною особою ОСОБА_1 на письмовий запит ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, громадянкою України ОСОБА_1 продано ТОВ «Аудиторська фірма «Профіт-Ап» (код ЄДРПОУ 33641008) цінні папери, а саме: вексель серії АА №0841321 емітований ТОВ «Профіт-Альфа» (код ЄДРПОУ 34187222) в кількості (одна) шт. за ціною 80000,00 грн.

Тому зроблено висновок, що фізичною особою ОСОБА_1 не підтверджено факт пов'язання понесених витрат на придбання цінних паперів - простого векселя з доходом, отриманим від продажу саме цього цінного паперу у звітному календарному періоді - 2013 році.

На підставі вказаного вище акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.08.2015 № 0034171701, яким донарахував позивачу податкове зобов'язання у розмірі 13 370,60 грн. та штрафні санкції 6 685,30 грн.

Позивач оскаржила вказаний вище акт перевірки. За результатами розгляду скарги відповідач листом від 19.08.2015 № 8632/К/26-59-17-01-23 повідомив позивача про те, що акт по суті залишається без змін.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач послалася на те, що вона придбала у 2008 році прості векселі, кожен номінальною вартістю 999 200 грн., один з яких вона продала у 2013 році за 80 000 грн. Тому вона не отримувала інвестиційного доходу, а навпаки, має інвестиційний збиток.

Проаналізувавши надані сторонами докази, суд з'ясував наступне.

26.03.2008 ТОВ «Дисконт-Альфа» та громадянка України ОСОБА_2 (позивач у справі) уклали договір № Б-56/03/2008-1 купівлі-продажу цінних паперів.

Згідно з цим Договором позивач придбала у ТОВ «Дисконт-Альфа» сто простих векселів, інформація про які викладена у п.1.2 Розділі І Договору.

Номінальна вартість кожного з придбаного позивачем векселя становить 999 200 грн.

Ціна продажу кожного векселя за вищезазначеним договором складає 999 200 грн.

Загальна вартість продажу ста простих векселів дев'яносто дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч гривень (п.1.3 Договору).

Згідно з Розділом ІІ Договору купівлі-продажу цінних паперів покупець сплачує суму, вказану в підпункті 1.3 пункту 1 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк до 25 березня 2028 року.

Згідно з Розділом ІІІ Договору купівлі-продажу цінних паперів продавець зобов'язаний одночасно з підписанням цього договору передати у власність покупцю сто простих векселів. Право власності на цінні папери, вказані у п.п.1.2 п.1 Договору виникає у покупця з моменту вчинення бланкового індосаменту. Факт вчинення бланкового індосаменту підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів.

Оформлення бланкового індосаменту та підписання акта прийому-передачі цінних паперів здійснюється безпосередньо покупцем та продавцем одночасно з укладанням цього договору. Векселі передаються за бланковим індосаментом.

19.04.2011 позивач, від імені якої діяв представник, та ТОВ «Аудиторська фірма «Профіт-Ап», від імені якої діяв представник - ТОВ «Хорс-Інвест», уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № Б50-11/1.

Згідно з п.п.1.2 п.1 Договору предметом купівлі-продажу є вексель серії АА № 0841321, емітентом якого є ТОВ «Профіт-Альфа», з датою складання 27.02.2008 та датою погашення 01.02.2018, номінальною вартістю 999 200 грн.

Згідно з п.п.1.3 п.1 Договору загальна вартість цінних паперів за цим Договором становить 80 000 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Договору сторони цим встановили, що покупець здійснює оплату загальної вартості цінних паперів шляхом здійснення банківського переказу на рахунок продавця грошової суми, вказаної у п.1.3 цього договору протягом одного року.

Як видно із матеріалів справи, вексель, який є предметом купівлі продажу за договором № Б50-11/1 від 19.04.2011, був також предметом купівлі-продажу за договором № Б-56/03/2008-1 від 26.03.2008.

Згідно з наданими позивачем поясненнями за договором № Б-56/03/2008-1 від 26.03.2008 був здійснений розрахунок шляхом видачі векселя АА1050774. Водночас, документальні докази цього в матеріалах справи відсутні (стор.4 заяви про збільшення позовних вимог).

Також не надані позивачем і документальні докази проведеного з нею розрахунку ТОВ «Аудиторська фірма «Профіт-Ап» за Договором № Б50-11/1 від 19.04.2011, хоча в самому Договорі вказано строк розрахунку протягом одного року і спосіб його проведення - банківський переказ.

Разом з тим, позивач визнає, що грошові кошти в розмірі 80 000 грн. за продаж нею на користь ТОВ «Аудиторська фірма «Профіт-Ап» простого векселя серії АА № 0841321, емітентом якого є ТОВ «Профіт-Альфа», з датою складання 27.02.2008 та датою погашення 01.02.2018, номінальною вартістю 999 200 грн., вона отримала у 2013 році. Про це також йдеться в розділі ІІ Акта перевірки, де вказано, що позивачу нараховано/виплачено доходу в сумі 80 000 грн. за 2013 рік, в тому числі за І квартал - 10 000 грн., а за ІV квартал - 70 000 грн. Однак, позивач зазначила, що сума 80 000 грн. не є інвестиційним прибутком, оскільки номінальна вартість як і ціна, за яку позивач придбала проданий вексель, становить 999 200 грн.

В обґрунтування правомірності своєї правової позиції відповідач надав суду податкові декларації про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік та 2012 рік, де платником податку вказано ОСОБА_1. Водночас, дані податкові декларації не завірені належним чином, не мають підписів як особи платника-податків, так і податкового органу, що їх прийняв.

У зв'язку з цим, проаналізувавши та оцінивши наявні у справі докази та встановлені обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальна перевірка проводиться на підставі:

податкових декларацій (розрахунків),

фінансової, статистичної та іншої звітності,

регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

п.п.78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

п.п.78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

п.п.78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

п.п.78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

п.п.78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

п.п.78.1.6. виключено;

п.п.78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

Дія підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 призупиняється з 1 липня 2015 року - див.пункт 37 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

п.п.78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються інформація зі скарги або про порушення правил заповнення податкової накладної з дня його отримання;

п.п.78.1.10. виключено;

п.п.78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону;

п.п.78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

п.п.78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки;

п.п.78.1.14. у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу;

п.п.78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу;

п.п.78.1.16. отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення;

п.п.78.1.17. платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків;

п.п.78.1.18. платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.78.7 ст.78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 ПК України (в редакції станом на 01.07.2015, чинній на час проведення перевірки позивача) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до п.79.3 ст.79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як видно з матеріалів справи, відповідач провів документальну невиїзну позапланову перевірку на підставі наказу від 30.06.2015 № 1590, виданого ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Метою перевірки визначено контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Згідно з п.1.5 Акта перевірки під час проведеної перевірки відповідачем використано: відомості з ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів та утриманих з них податків (форма 1-ДФ) за період 2013 року; Акт камеральної перевірки від 31.07.2013 № 147/17-20/НОМЕР_1 (згідно з п.1.4 Акта перевірки він оскаржується у судовому порядку); Декларація про доходи, одержані в 2013 році ОСОБА_1 (реєстраційний № НОМЕР_4 від 04.02.2014 (оригінал); копія акта приймання-передачі цінних паперів від 01.07.2011, копія договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.04.2011 № Б50-11/1, Копія договору купівлі-продажу цінних паперів від 26.03.2008 № Б-56/03/2008-1; Копія довідки ПАТ «ФК «Дисконт-Альфа» від 03.07.2015 № 03/07.

В наведених вище ст.ст.75 та 78 ПК України вказані підстави і обставини проведення документальних невиїзних позапланових перевірок.

Згідно з наданими сторонами доказами у справі, а також згідно з п.1.5 Акта перевірки неможливо встановити наявності хоча б однієї з наведених у вказаних нормах ПК України підстави та обставини, які б обумовили проведення відповідного виду перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства та обов'язку сплати податків.

Так, суд звертає увагу, що ст.78 ПК України обумовлює проведення документальних позапланових перевірок, у відповідних випадках - п.п.78.1.1, 78.1.4, наявністю обов'язкового письмового запиту контролюючого органу, адресованого платнику податків. При цьому, цей запит має містити порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. А також наявністю пояснень та їх документальних підтверджень, наданих платником податків на такий письмовий запит.

У матеріалах справи відсутні запити контролюючого органу, які б відповідали змісту ст.78 ПК України, адресовані позивачу.

Під час розгляду справи сторони посилалися на лист ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.06.2014 № 3762/26-59-17-04-31, згідно з яким позивача було запрошено до старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування доходів і зборів самозайнятих осіб, управління доходів і зборів з фізичних осіб для надання пояснень щодо підприємницької діяльності та їх документальних підтверджень щодо отримання позивачем доходів у вигляді інвестиційного прибутку у 2013 році.

Представники позивача звертали увагу суду на те, що позивач надала пояснення щодо отримання нею доходу у 2013 році та відповідні документи на його підтвердження. Однак, перевірка позивача була проведене лише через рік, після відповідного спілкування контролюючого органу з позивачем.

Оцінивши наведений вище лист відповідача, що був адресований позивачу, суд вважає, що він не є запитом контролюючого органу в розумінні ст.78 ПК України. Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів існування обставин, передбачених підпунктами 78.1.2, 78.1.3, 78.1.5, 78.1.6, 78.1.9, 78.1.11, 78.1.12, 78.1.13, 78.1.14,78.1.15, 78.1.16, 78.1.17, 78.1.18 ст.78 ПК України, які обумовлюють проведення документальних позапланових невиїзних перевірок.

З огляду на це суд дійшов висновку, що прийняття наказу про проведення саме цього виду перевірки позивача без дотримання вимог, вказаних у статтях 75, 77, 78, 79 ПК України є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи, що відповідач провів документальну позапланову невиїзну перевірку без участі позивача, остання була позбавлена можливості не допустити представників контролюючого органу до проведення перевірки, зважаючи на викладені вище обставини. Тому, способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є оскарження наказу про призначення перевірки.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач, як контролюючий орган, має доступ до відомостей, що містяться у податковій звітності позивача. Так, відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Однак, роблячи висновок про отримання позивачем інвестиційного доходу, відповідач, одержавши у відповідь на лист від 27.06.2014 № 3762/26-59-17-04-31 від позивача копії договору купівлі-продажу цінних паперів №Б50-11/1 від 19.04.2011 та акт приймання-передачі векселів від 30.12.2011, а також пояснення позивача про те, що вона придбала цінні папери у 2008 році та відображала інвестиційний збиток у декларації за 2011 рік, не дав оцінки цим даним. Крім того, відповідач при проведенні перевірки не використав податкові декларації за попередні звітні податкові періоди, подані позивачем, які б підтвердили чи спростували доводи позивача про те, що операції з цінними паперами не потягли за собою отримання інвестиційного прибутку. Більш того, відповідач не звертався до позивача з запитом, в якому б обґрунтовано зазначив, що позивач вірогідно допустила порушення податкового законодавства, не відобразивши в податковій звітності отриманий у 2013 році інвестиційний прибуток, тому є необхідність надати документи, які б таке порушення підтвердили чи спростували.

Наведене вище свідчить і про те, що безпідставно проведена відповідачем перевірка позивача була також неповною та вибірковою (п.1.5 Акта перевірки). У зв'язку з цим прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було передчасним та безпідставним.

У свою чергу суд позбавлений можливості провести за відповідача перевірку з дотриманням приписів податкового законодавства, оскільки не втручається в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без додержанням наведених вище вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач у справі доказів, які б переконливо свідчили про правомірність проведеної перевірки та прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання та визначення штрафних санкцій позивачу суду не надав.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Шевченківському районі м. Києва про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 № 1590 від 30.06.2015.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 003471701 від 21.08.2015, винесене Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Шевченківському районі м. Києва.

Судові витрати в сумі 1102 грн.42 коп. (одна тисяча сто дві гривні сорок дві копійки) присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у місті Києві.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Р.О. Арсірій