КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 826/27425/15
Суддя доповідач Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
18 листопада 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
До Київського апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
Водночас, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання мотивовано відсутністю в достатній кількості фінансування на сплату судового збору.
Зазначає про відсутність можливості сплати судового збору, що позбавляє права відстоювати позицію контролюючого органу шляхом оскарження рішень суду, наведено норми права та практика судів.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Відсутність роз'яснень та інструкцій з приводу виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» не належить до підстав, передбачених ч. 1 ст. 88 КАС України, для звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що наведені в ньому підстави не можна визнати достатніми для звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для задоволення клопотання апелянта, відтак, необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал відповідної квитанції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову до суду) за подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів заробітних плат.
З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує рішення яким нараховано податкове зобов'язання у розмірі 20055,90 грн., отже, судовий збір за подання вказаного позову становить 550,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Тобто, за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову належить сплатити судовий збір у розмірі 605,00 грн. (550,00 грн. * 110 %).
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,
ЄДРПОУ одержувача: 38004897.
Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві.
МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030001.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 3674-VI в редакції, чинній з 1 вересня 2015 року, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Платник судового збору для сплати цього збору може використовувати будь-який засіб платежу, у тому числі ресурс, розміщений на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.
Таким чином, апеляційна скарга не відповідає встановленим вимогам, що перешкоджає прийняттю до провадження суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху, а апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченкіському районі ГУ ДФС у м. Києва в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя В. В. Кузьменко
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2016 |
Оприлюднено | 25.11.2016 |
Номер документу | 62819042 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьменко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні