Рішення

від 18.10.2016 по справі 923/936/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року Справа № 923/936/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача - 1: Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон

позивача - 2: Каховської районної державної адміністрації, м. Каховка Херсонської області

до відповідача: Приватного підприємства "Владі", м.Слов'янськ Донецької області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новокам'янська сільська рада Каховського району Херсонської області

про розірвання договору оренди землі

за участю: прокурор відділу прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 (службове посвідчення № 032976, видане 10.04.2015р.);

представників сторін:

від позивача-1: ОСОБА_2 (посвідчення № 402), представник за довіреністю від 30.09.2016р.,

від позивача-2: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: Новокаховська ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області - ОСОБА_3 (НОМЕР_1 Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області від 24.02.1999р.), представник за довіреністю № 1774/10/21-02-10 від 10.05.2016р.

третя особа: Новокам'янська сільська рада Каховського району - не з'явилася

Перший заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі позивача 1 - Херсонської обласної державної адміністрації та позивача 2 - Каховської районної державної адміністрації до відповідача приватного підприємства "Владі" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою від 31.08.2016р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та Новокам'янську сільську раду Каховського району Херсонської області.

12.09.2016р. та 15.09.2016р. до суду надійшли листи Новокам'янської сільської ради Каховського району Херсонської області від 06.09.2016р. №02-18/276 та Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Херсонській області від 14.09.2016р. №3449/10/21-02-10-016, в якому останні підтримали позов прокурора та просять розглянути справу без їх участі.

Позивач-2 Каховська районна державна адміністрація листом від 12.09.2016р. №03-01-11/1494 повідомила, що позовні вимоги прокурора вважає обґрунтованими, не заперечує проти їх задоволення, просить розглянути справу за відсутності уповноваженого представника райдержадміністрації.

Ухвалою від 20.09.2016р. розгляд справи відкладено на 06.10.2016р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду № 204 від 26 вересня 2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із прийняттям Постанови Верховної Ради України №5157 від 22.09.2016р. про звільнення судді Ситюка В.Г.

Автоматизованою системою з розподілу справ визначено суддю Сулімовську М.Б. для розгляду справи № 923/936/16.

Ухвалою від 06.10.2016р. справу прийнято до провадження та відкладено розгляд справи на 18.10.2016р.

В судове засідання прокурор, представники позивача-1 Херсонської обласної державної адміністрації та третьої особи Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області з'явились.

Інші учасники провадження, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноважених представників не забезпечили.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 20.09.2016р., направлена на адресу відповідача, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Відповідно до п.3.9.1. вищезазначеної, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 06.10.2016р., направлена відповідачеві за адресою, відомості щодо якої містяться в ЄДР (що підтверджено витягом з реєстру вихідної рекомендованої кореспонденції господарського суду Херсонської області), до суду не повернулась.

Враховуючи, що ухвалу про відкладення розгляду справи від 06.10.2016р. було направлено відповідачеві за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що відповідач приватне підприємство "Владі" є належно повідомленим про час і місце проведення судового засідання.

В п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що всі сторони було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, суд вважає, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи та вона може бути розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні прокурором подано до матеріалів справи довідку-розрахунок Новокаховської ОДПІ щодо розміру заборгованості відповідача з орендної плати та періоду її виникнення.

Крім цього, прокурор звернулась до суду з клопотанням про уточнення формулювання п.2 прохальної частини позовної заяви в частині визначення сторони спірного договору. Просить вважати п.2 в редакції "Розірвати договір оренди землі, укладений між Херсонською обласною державною адміністрацією та ПП "Владі".

Враховуючи, що подане прокурором клопотання не суперечить приписам ст.22 ГПК України, оскільки не є заявою про зміну предмету та підстав позову, а є, фактично, заявою про виправлення технічної помилки в частині визначення сторони договору - орендодавця Херсонської обласної державної адміністрації замість Каховської районної державної адміністрації, суд приймає дане клопотання та розглядає позовні вимоги з його урахуванням.

Прокурор підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представники позивача-1 та третьої особи вважають позов прокурора обґрунтованим та просять його задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача-1 і третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що розпорядниками землі водного фонду державної власності неналежним чином здійснюються заходи по забезпеченню законності у вказаній сфері, а контролюючим органом у сфері реалізації державної податкової політики не вжито всіх можливих заходів до стягнення наявної заборгованості з орендної плати, що свідчить про невиконання обов'язку щодо захисту майнових інтересів держави та призводить до недоотримання місцевим бюджетом значної суми коштів.

З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд розірвати укладений між Херсонською обласною державною адміністрацією та приватним підприємством "Владі" договір оренди земельної ділянки площею 6,7147 га, зобов'язати відповідача повернути спірну земельну ділянку до земель державної власності в адміністративних межах Новокам'янської сільської ради Каховського району Херсонської області за актом приймання-передачі.

Позивач-2 Каховська районна державна адміністрація листом від 12.09.2016р. №03-01-11/1494 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Новокам'янська сільська рада Каховського району Херсонської області листом від 06.09.2016р. №02-18/276 і Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Херсонській області листом від 14.09.2016р. №3449/10/21-02-10-016 підтримали позовні вимоги прокурора у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представники позивача-1 та третьої особи Новокаховської ОДПІ позовні вимоги прокурора підтримали та просять суд їх задовольнити.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За приписами т. 96 цього Кодексу землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотними умовами договору.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, 11.12.2013р. між Херсонською обласною державною адміністрацією, від імені якої діяла Каховська районна державна адміністрація Херсонської області, (Орендодавець) та приватним підприємством "Владі", м.Слов'янськ Донецької області (Орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3844026 від 13.12.2013р.

Відповідно до пункту 1 договору орендодавець, на підставі розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 10.12.2013р. №837 "Про надання в оренду земельних ділянок", надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду, що розташована за межами с.Новокам'янка Новокам'янської сільської ради Каховського району Херсонської області, для рибогосподарських потреб.

Згідно п.2 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,7147 га, в тому числі 6,7147 га - під штучними водотоками (канавами, каналами). Кадастровий номер земельної ділянки - 6523583600:07:001:0004.

В п.5 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

За умовами п.8 договір укладено на 10 років.

Пунктом 9 договору встановлено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До застосування нормативної грошової оцінки орендна плата встановлюється у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Херсонській області, а саме 926,05 грн. за гектар на рік.

Відповідно до п.11 договору орендна плата вносить щомісяця протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 1/12 частини річної орендної плати. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Згідно п.12 орендар самостійно обчислює суму орендної плати, щороку за станом на 01 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяць.

11.12.2013р. згідно акта про приймання-передачу земельної ділянки, земельна ділянка у розмірі 6,7174 га була передана Херсонською обласною державною адміністрацією відповідачеві.

На виконання вимог суду 18.10.2016р. прокурором надано довідку-розрахунок Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.10.2016р. №386/9/21-15-12-05-09, з якої слідує, що станом на 01.10.2016р. за відповідачем обліковується борг в сумі 14509,04 грн. за період з 30.06.2014р. по 30.09.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про:

- розірвання договору оренди землі, укладеного 11.12.2013р. між Херсонською обласною державною адміністрацією та приватним підприємством "Владі";

- зобов'язання ПП "Владі" повернути спірну земельну ділянку площею 6,7174 га до земель державної власності в адміністративних межах Новокам'янської сільської ради Каховського району Херсонської області.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення, зокрема шляхом розірвання договору.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Відносини з оренди земельної ділянки регулюються, зокрема Законом України "Про оренду землі".

За приписами статті 1 вказаного Закону орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтями 24, 25 Закону України "Про оренду землі" передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати, орендар в свою чергу має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

За приписами статті 31 названого Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання унормований статтею 32 Закону України "Про оренду землі", а саме на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначені наслідки розірвання договору оренди землі, а саме у разі розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність або відсутність заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011р. регулюється Податковим кодексом України. Згідно із статтею 287, підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Приписами ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Розділу XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно п.п. 287.1, 287.3 ст. 287 Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 02.12.2014р. у справі №21-274а14, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Таким чином, обов'язок сплачувати орендну плату за землю у встановленому Податковим кодексом України розмірі не залежить від моменту внесення відповідних змін в договір оренди.

Разом з тим, з матеріалів справи (довідки-розрахунку Новокаховської ОДПІ від 17.10.2016р. №386/9/21-15-12-05-09) вбачається, що відповідач свої зобов'язання в частині своєчасного внесення плати за землю не виконував, та, починаючи з 30.06.2014р., орендну плату за землю не сплачував, останній платіж здійснено 30.09.2014р., у зв'язку з чим станом на 01.10.2016р. за ним обліковується борг в сумі 14509,04 грн.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За умовами п.28 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ст. 652 ЦК України).

Таким чином, законодавством передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та у випадках, встановлених договором. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 37 договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

Умова про внесення орендної плати, передбачена п.п. 9-12 договору оренди, належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковим для відповідача згідно зі ст. 629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору.

Відповідно до п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Наявна в матеріалах справи довідка-розрахунок Новокаховської ОДПІ №386/9/21-15-12-05-09 від 17.10.2016р. свідчить, що відповідач тривалий час не виконував свої зобов'язання за договором оренди землі щодо сплати орендної плати, утворивши станом на 01.10.2016р. заборгованість за період 2014 - 2016 р.р. в сумі 14509 грн. 04 коп.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів є доведеним належним чином. Всупереч положенням договору оренди землі заборгованість по орендній платі за 2014-2016 роки відповідачем не погашено, доказів на спростування викладеного у позові прокурора до суду не подано, що свідчить про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.21 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Законодавство у сфері орендних відносин також пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. Так відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У зв'язку з чим суд констатує, що вимога про зобов'язання приватного підприємства "Владі" повернути земельну ділянку площею 6,7147 га до земель державної власності в адміністративних межах Новокам'янської сільської ради Каховського району Херсонської області за актом приймання-передачі є обґрунтованою, а тому також підлягає задоволенню.

В частині розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 1 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин судові витрати, в порядку статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір оренди землі площею 6,7174 га (кадастровий номер 6523583600:07:004:0004), укладений 11.12.2013р. між Херсонською обласною державною адміністрацією та приватним підприємством "Владі" (код ЄДРПОУ 31386497, 84110, Донецька область, м.Слов'янськ, траса Київ-Довжанський, 10), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3844026 від 13.12.2013р.

3. Зобов'язати приватне підприємство "Владі" (код ЄДРПОУ 31386497, 84110, Донецька область, м.Слов'янськ, траса Київ-Довжанський, 10) повернути орендовану земельну ділянку площею 6,7174 га, кадастровий номер 6523583600:07:004:0004, до земель державної власності в адміністративних межах Новокам'янської сільської ради Каховського району Херсонської області за актом приймання-передачі.

4. Стягнути з приватного підприємства "Владі" (код ЄДРПОУ 31386497, 84110, Донецька область, м.Слов'янськ, траса Київ-Довжанський, 10) на користь прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, 73000 м.Херсон, вул.Петренко, 33) - 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість ) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2016р.

Суддя М.Б. Сулімовська