Постанова

від 12.10.2016 по справі 13/22

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/45210/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Борисенко І.В., Бухтіярової І.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 у справі №13/22 за позовом Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013, позовні вимоги Приватного підприємства «Солекс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.2008 №0004602330/0 та №0004662330/0. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.2008 №0004602330/0, №0004662330/0, відповідач 03.09.2013 звернувся з касаційною до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.10.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 8 Конституції України, пунктів 1 та 3 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», положень Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.11.2000 №614, пункту 1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18.04.2006 № 40/374, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.05.2006 №622/12496.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва було проведено перевірку господарської одиниці позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за результатом якої складено акт від 22.10.2008 №0473/26/51/23/24102644. На підставі даного акту прийняте податкове-повідомлення рішення від 17.11.2008 №0005392330/0.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва було проведено перевірку позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в результаті якої складений акт від 22.10.2008 №0472/26/51/23/24102644. На підставі даного акту прийняте податкове-повідомлення рішення від 17.11.2008 №0005382330/0.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва було проведено перевірку господарської одиниці позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в результаті якої складений акт від 06.10.2008 №1166/26/59/23/24102644. На підставі даного акту прийняте податкове-повідомлення рішення від 07.11.2008 №0005012330/0.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку господарської одиниці позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в результаті якої складений акт від 06.10.2008 №1168/26/59/25/24102644. На підставі даного акту прийняте податкове-повідомлення рішення від 07.11.2008 №005032330/0.

Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області було проведено перевірку господарської одиниці позивача щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), в результаті якої складений акт від 30.09.2008 №0292/07/09/23/26384937. На підставі даного акту прийняте податкове-повідомлення рішення від 17.10.2008 №0004662330/0.

Державною податковою інспекцією у Будьоновському міста Донецька було проведено перевірку позивача щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в результаті якої складений акт від 29.09.2008 №1712/05/61/23/24102644. На підставі даного акту прийняте податкове-повідомлення рішення від 17.10.2008 №0004602330/0.

Підставою для прийняття зазначених вище рішень став висновок про проведення на господарських одиницях позивача розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені у фіскальний режим роботи.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.2008 №0004602330/0 та №0004662330/0, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказані рішення є протиправними, оскільки в актах перевірки не було зазначено про обладнання ігрових автоматів купюроприймачами.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 3 цього Закону на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу, законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації та Національного банку України.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів за нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції у разі, якщо перевіркою доказово встановлено суму розрахункових операцій, проведених без видачі особі, яка отримує або повертає товар, розрахункового документа встановленої форми, та у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку РРО (стаття 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підприємство використовувало гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи та не зареєстровані в органах державної податкової служби, що не заперечувалося позивачем.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі для гральних автоматів - 31.12.2006.

Пунктом 2 вказаної Постанови Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» та від 10.09.2008 №581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з цього часу суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати у своїй діяльності гральні автомати, оснащені комп'ютерно-касовою системою «Фіскал», і не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливість застосування цієї системи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема в постановах від 14.05.2013 №21-121а13, від 04.09.2012 №21-220а12.

За таких обставин, враховуючи встановлені обставини щодо використання позивачем гральних автоматів без застосування комп'ютерно-касової системи «Фіскал», застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій згідно рішень від 17.10.2008 №0004602330/0 та №0004662330/0 є правомірним.

Враховуючи викладене, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.2008 №0004602330/0 та №0004662330/0 підлягають скасуванню із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 у справі №13/22 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.10.2008 №0004602330/0 та №0004662330/0 скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті позовних вимог постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2013 у справі №13/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

І.В. Борисенко

---

І.О. Бухтіярова