Ухвала

від 19.10.2016 по справі 2а/2570/3114/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/24205/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року

у справі № 2а/2570/3114/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігіввовна-плюс»

до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігіввовна-плюс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003232320 від 27 вересня 2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року позовні вимоги були задоволені повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС форми «Р» від 27 вересня 2012 року № 0003232320 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Чернігіввовна-плюс» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 3014010100, на загальну суму 460916,00 грн. (за основним платежем 298517,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 162399,00 грн.)

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Чернігіввовна-плюс», посилаючись на те, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Чернігові ДПС провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чернігіввовна-плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в податковій звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди по операціям з ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», за результатами якої був складений акт № 1719/22/32818144 від 12 вересня 2012 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 298517,00 грн., в тому числі: за червень 2011 року - 91667,00 грн., за липень 2011 року - 197350,00 грн., за вересень - 9500,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач (покупець) неправомірно включив до складу податкового кредиту червня, липня, вересня 2011 року податок на додану вартість у сумі 298517,00 грн. за договором № 23 від 25 травня 2011 року, укладеним з ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» (продавцем), (щодо поставки вовни немитої), оскільки на адресу податкового органу надійшов акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 170/23-325/36326906 від 09 вересня 2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень-липень 2011 року» та інформаційні листи від 13 квітня 2012 року № 1141/7/22-220 від 30 липня 2012 року №4855/7/22-220, якими повідомлено, що провести зустрічну звірку неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а також за результатами зустрічної звірки встановлено, що через ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» проходили лише грошові потоки, але не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності у червні-липні 2011 року; також було встановлено, що у ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових та матеріальних ресурсів. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», є нікчемним.

27 вересня 2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003232320, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Чернігіввовна-плюс» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 460916,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту періоду, який перевірявся, податок на додану вартість, сплачений у складі вартості придбаного у ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» товару, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, реальність господарських операцій з поставку позивачу ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» вовни немитої на підставі договору № 23 від 25 травня 2011 року підтверджується: видатковими та податковими накладними, виписками з банку (арк. справи 51-86).

Крім іншого, згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

З наведеного слідує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Чернігові ДПС залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

І.Я. Олендер

---

Т.М. Шипуліна