Ухвала

від 19.10.2016 по справі 815/6090/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/52245/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Мороз Л.Л., Горбатюка С.А., Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року по справі №815/6090/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародний торгівельний центр" до Одеської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародний торгівельний центр" звернулося в суд з позовом до Південної митниці Міндоходів, в якому просило: визнати протиправними дії Південної митниці Міндоходів щодо коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410043/2 від 14.10.2014р. та оформленню картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/410043/0217; скасувати рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410043/2 від 14.10.2014р. та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/410043/0217.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Одеська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 грудня 2015 року відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Південної митниці Міндоходів.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в червні 2012 року між ТОВ „Міжнародний торгівельний центр" та резидентом КНР компанією „GUANDGONGSILIQUEINTERNATIONALGROUPMAUF-ARCO.LTD" був укладений контракт на поставку продукції №GS/ITC-1 від 25.06.2012р., відповідно до якого позивач придбав триколісні велосипеди ТМ „ВАМВІ".

Визначення митної вартості товару було здійснене позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Загальна митна вартість за МД №500040001/2014/017731 від 13.10.2014р. поставлених товарів з урахуванням транспортування склала 35484,88 доларів США, що еквівалентно 459530,01 грн. за курсом НБУ на день винесення рішення, який становив 12,950023.

На підтвердження митної вартості товарів позивачем до митного органу були надані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від №GS/ITC-1 від 25.06.2012р.; інвойс від 27.08.2014р. №AIM14-TYA13; пакувальний лист від 27.08.2014р. №AIM14-TYA13PL; коносамент від 02.09.2014р. №SHKUILK1400435; декларація країни відправлення від 27.08.2014р. №530420140045651783; довідка ТПП від 01.10.2014р. №СИО-к №000826; довідка про транспортні витрати від 20.09.2012р. №б/н; платіжне доручення від 24.09.2014р. №23; прайс-лист від 01.07.2014р.

Під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням спеціалізованих програмно-інформаційних комплексів електронно-автоматизованої інформаційної системи ДМСУ (далі - ЄАІС ДМСУ) відповідачем виявлені розбіжності у поданих документах та направлена позивачу вимога про надання додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) переклад експортної декларації країни відправлення.

Шляхом подання електронного повідомлення декларант повідомив про неможливість подання додаткових документів.

Південною митницею Міндоходів 14.10.2014р. було прийняте рішення про коригування зазначеної позивачем митної вартості №500040001/2014/410043/2, відповідно до якого, митна вартість товару склала 5 доларів США/кг та, крім того, відповідачем була виставлена картка відмови в прийнятті митної декларації №500040001/2014/410043/0217.

У своєму рішенні від 14.10.2014р. №500040001/2014/410043/2 відповідач зазначив, що за результатом розгляду поданих до митного оформлення документів, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору товару, які імпортуються із тих підстав, що у поданих документах містяться розбіжності, зокрема, у коносаменті від 02.09.2014р. №SHKUILK1400435 у графі „marksandnumber" зазначено запис „N/M", який розшифровується як „nomark", що може свідчити про відсутність інформації про торгові марки товару. В даному випадку до митного оформлення пакувальному листі від 27.08.2014р. №AIM14-TYA13PL, інвойсі від 27.08.2014р. №AIM14-TYA13 та у декларації країни відправлення від 27.08.2014р. №530420140045651783 зазначено торгівельну марку „ВАМВІ". У коносаменті від 02.09.2014р. №SHKUILK1400435 зазначено вагу брутто - 15428,19кг, згідно „попередньої інформації про товари, прийнятті до перевезення у контейнерах у порт призначення на митній території України" отриманої від агентської організації, які уклали Угоди з Держмитслужбою України про надання попередньої інформації вага брутто також 15428,19кг, але у поданому до митного оформлення пакувальному листі від 27.08.2014р. №AIM14-TYA13PL та у декларації країни відправлення від 27.08.2014р. №530420140045651783 інша вага - 16220,0кг. Також, виявляє сумнів те, що вага зазначена у перевізному документі (коносаменті) від вересня місяця відрізняється на 792кг від ваги у документах датованою серпнем місяцем. Дана розбіжність підтверджена актом про невідповідність від 06.10.2014р. №б/н. У довідці про транспортні витрати від 20.09.2012р. №б/н вказано, що дане транспортування здійснено по договору від 01.07.2014р. №345С та рахунку фактурі від 15.09.2014р. №SZH2014080248, ці документи у графі 44 МД відсутні.

Джерелом інформації для прийняття спірного рішення відповідач використав наявну у нього цінову інформацію за фактом митного оформлення на підставі аналізу баз даних ПІК „ІНСПЕКТОР-2006" та ЄАІС Міндоходів та визначив, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшими: по товару 1-МД №500060001/2014/030516 від 10.09.2014р. - 5 дол. США/кг.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття висновку про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, при цьому позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, що поставлявся.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності рішення Південної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410043/2 від 14.10.2014р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2014/410043/0217.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.6 ст.54 Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що джерелом інформації для прийняття спірного рішення відповідач використав наявну у нього цінову інформацію на підставі аналізу баз даних ПІК „ІНСПЕКТОР-2006" та ЄАІС Міндоходів та визначив, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшими: по товару 1-МД №500060001/2014/030516 від 10.09.2014р. - 5 дол. США/кг.

Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500040001/2014/410043/2 від 14.10.2014р. обґрунтоване ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України. Вказане рішення містить перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) переклад експортної декларації країни відправлення.

Разом з тим, з оскаржуваного рішення відповідача, не вбачається, що документи декларанта містили розбіжності, неточності, які основні документи не подані, які складові митної вартості не підтверджені, в чому полягає невірність проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не доведена обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування; графа 33 оскаржуваних рішень не містить чіткого переліку вказаних документів, які саме не було надано і яким чином це вплинуло на визначення митних складових вартості товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не встановлено наявність у поданих до митного оформлення документів ознак підробки, розбіжностей або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару, а позивачем надані відповідні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару за ціною контракту.

Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила №598), що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Приписи ч. 2 ст. 58 МК України визначають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у частині другій ст.58 Митного кодексу України підстав у даній справі стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача надати належні документи чи обґрунтування.

Судами встановлено, що відповідач застосовуючи резервний метод, провів аналіз баз даних ПІК „ІНСПЕКТОР-2006" і ЄАІС Міндоходів та визначив, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим: по товару 1 - МД №500060001/2014/030516 від 10.09.2014р. - 5 дол. США/кг.

Разом з тим, для проведення аналогії дитячих триколісних велосипедів у розмірі 5 дол. США/кг у порівнянні із заявленою позивачем ціною - 2,34 дол. США/кг., судом була досліджена ВМ №500060001/2014/037423 від 13.11.2014р., яка була прийнята Південною митницею Міндоходів без зауважень, відповідно до якої були задекларовані дитячі триколісні велосипеди для дітей від 1,5 до 5 років (кольорові), у розібраному стані (з металевою порожнистою рамою, пластиковим сидінням, колесами з гумовим покриттям, пластиковими педалями) ТМ "Фіксіки", ТМ "Лунтік", ТМ "Hellо Kitty" загальною вартістю 122517,76 дол. США, вагою нетто 34833кг., тобто за ціною - 3,51 дол. США/кг.

При цьому, за порівняльною митною декларацією інший імпортером були задекларовані дитячі триколісні у розібраному вигляді в комплекті з козирком від сонця, багажником і батьківською ручкою з комбінованого матеріалу (метал, пластмаса, синтетичний матеріал) арт. ВТ-СТ-0015 - 2040шт., виробник - JIA YU TOY TRADE CO., LTD, торгівельна марка - "BABY TILLY" ціна - 5 дол. США/кг, тобто вказані велосипеди відрізняються за якістю.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок судів, що кожен товар є індивідуальним і на формування його ціни впливає безліч факторів, а тому для проведення аналогії потрібне більш детальне дослідження. Разом з цим, відповідачем документально не підтверджена така інформація щодо даного аналогічного товару, його ваги у співвідношенні за одиницю товару.

Також колегія суддів вважає вірним висновок судів, щодо відхилення посилання відповідача на розбіжність у вазі вказаної у коносаменті від 02.09.2014р. №SHKUILK1400435 - 15428,19кг та у всіх інших документах де вага зазначена 16220кг, через те, що вказана розбіжність не вплинула на загальну вартість товару, оскільки остання залишилася незмінною, а сам товар оцінюється кількістю - 5854 шт. у 912 коробках, що, в свою чергу, збігається з показниками зазначеними у коносаменті.

Митним органом не доведено, що надані позивачем документи для визначення митної вартості товару недостовірні чи мають ознаки підробки.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття оскаржуваного рішення за резервним методом та неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: