Постанова

від 07.12.2011 по справі 2а/0270/5037/11

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5037/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича ,

при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці

до : державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод"

про : стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

07.11.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надішли матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці до державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" про стягнення заборгованості

Позовні вимоги мотивовані тим, що за ДП "732 Вінницький ремонтний завод" обліковується заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної за Списком № 1 громадянам ОСОБА_2П, ОСОБА_3Д та ОСОБА_4М, що працювали на підприємстві відповідача, в розмірі 7175,45 грн., яка на момент звернення до суду є непогашеною.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2011 року відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року замінено неналежного позивача - управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці, на належного - управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засіданя.

Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Суд, вважає, що за даних обставин можливо розглянути дану адміністративну справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив, що відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 вказаного пункту, пенсії призначаються за нормами зазначеного Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ДП "732 Вінницький ремонтний завод" є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України від 26.06.1997 р. "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпеченняВ» .

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» , абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України В«Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» , ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 у розмірі 100 відсотків.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-жовтень 2011 року у відповідача виник обов’язок щодо відшкодування таких сум по ОСОБА_2П, ОСОБА_3Д та ОСОБА_4М, що працюли на підприємстві відповідача, в розмірі 7175,45 грн., який підприємством залишився без виконання.

Згідно ст.ст.71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості до УПФ в м.Вінниці в розмірі 7175,45 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" (м.Вінниця, вул.Червоноармійська, буд.67, р/р НОМЕР_1 в АБ Украгазпромбанку м.Києві, МФО 320843, код ЄДРПОУ 08316910) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах (список №1), в сумі 7175 грн. 45 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович

07.12.2011