Ухвала

від 27.11.2014 по справі 910/4585/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/4585/13 27.11.14

За позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Фонду державного майна України; 2.Міністерства охорони здоров'я України; 3.Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" до 1.Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви"; 3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. провизнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння

Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Любченко М.О.

Ломака В.С.

в присутності представників сторін:

від прокуратури - Бєрова О.В., посвідчення №002634 від 05.09.2012;

від позивача 1 - Васильківська В.Є., довіреність №242 від 17.09.2014;

від позивача 2 - Дяк Ю.М., довіреність №14.02/06 від 05.03.2014;

від позивача 3 - Чебан О.М., №5/66 від 03.02.2014; Пономарьова О.С., №5/816 від 01.1.2013;

від відповідача 1 - Кішинський Д.Г., довіреність №01-02/325 від 25.12.2013;

від відповідача 2 - не з'явилися;

від відповідача 3 - ОСОБА_10, довіреність № б/н від 21.03.2013.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 18 грудня 2002 року, укладеного між АСК "Укррічфлот" та ТОВ "Мальви" та витребування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з незаконного володіння нежилі приміщення групи № 17: приміщення № 10 - вбиральня - площею 1,1 кв.м., приміщення № 11 - вмивальник - площею 1,0 кв.м., приміщення № 12 - допоміжне - площею 7,4 кв.м., приміщення № 13 - основне - площею 8,7 кв.м., приміщення групи № 24: приміщення № 1 - допоміжне - площею 4,2 кв.м., приміщення № 2 - допоміжне - площею 7,0 кв.м.., приміщення № 3 - допоміжне - площею 6,5 кв.м. нежилого будинку (літера А) - будівлі адміністративного корпусу № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь Міністерства охорони здоров'я України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки прокуратурою міста Києва звернення головного лікаря Державного закладу "Республіканська клінічні лікарня" щодо законності розміщення ТОВ "Мальви" у приміщенні будівлі під літ. А по АДРЕСА_1 в м.Києві, встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 18 грудня 2002 року АСК "Укррічфлот" передано, а ТОВ "Мальви" придбано 3/100 частину нежилого будинку - будівлі адміністративного корпусу № 2, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Києві та складається з нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 99,2 кв.м.: приміщення № 17 та № 24.

В подальшому, згідно договору від 04.01.2003 ТОВ "Мальви" продано, а приватним підприємцем ОСОБА_1 придбано вказані приміщення.

Втім, договір купівлі-продажу від 18.12.2002 року, укладений між АСК "Укррічфлот" та ТОВ "Мальви", суперечить вимогам законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, оскільки створеною комісією по приватизації АСК "Укррічфлот" безпідставно включено дві будівлі поліклінічного відділення державного закладу "Республіканської клінічної лікарні МОЗ України" до переліку об'єктів, які підлягають приватизації.

Вказані будівлі, відповідно до інвентаризаційних відомостей зазначені, як будівля адміністративного корпусу № 2 та будівля виробничого корпусу, що фактично стало підставою включення Фондом державного майна України до переліку майна підприємства, яке підлягає приватизації та передано у власність компанії з подальшим викупом його акцій фізичними та юридичними особами, а також вилученням будівель медичного закладу зі власності держави.

В той час, як п. 2 Протоколу погодження концепції перетворення Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" у процесі приватизації було заборонено приватизацію майна закладів охорони здоров'я, які входили до складу об'єднання та положеннями ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992, який був чинним до 19.02.1997, визначено, що приватизації не підлягали об'єкти державної власності, які необхідні для виконання державою своїх функцій.

Відтак оскільки, поліклініка протягом тривалого часу розташовувалась в спірних нежитлових приміщеннях, які незаконним шляхом були приватизовані АСК "Укррічфлот" та в подальшому відчужені відповідачам в результаті цивільно-правових угод, прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18 грудня 2002 року, укладеного між АСК "Укррічфлот" та ТОВ "Мальви" та витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з незаконного володіння нежилі приміщення групи № 17: приміщення № 10 - вбиральня - площею 1,1 кв.м., приміщення № 11 - вмивальник - площею 1,0 кв.м., приміщення № 12 - допоміжне - площею 7,4 кв.м., приміщення № 13 - основне - площею 8,7 кв.м., приміщення групи № 24: приміщення № 1 - допоміжне - площею 4,2 кв.м., приміщення № 2 - допоміжне - площею 7,0 кв.м.., приміщення № 3 - допоміжне - площею 6,5 кв.м. нежилого будинку (літера А) - будівлі адміністративного корпусу № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь Міністерства охорони здоров'я України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2013, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014, визнано недійсним договір купівлі-продажу частини нежилого будинку від 18.12.2002, укладений між Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви" та витребувано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з незаконного володіння на користь Міністерства охорони здоров'я України нежилі приміщення групи № 17: приміщення № 10 - вбиральня - площею 1,1 кв.м., приміщення № 11 - вмивальник - площею 1,0 кв.м., приміщення № 12 - допоміжне - площею 7,4 кв.м., приміщення № 13 - основне - площею 8,7 кв.м., приміщення групи № 24: приміщення № 1 - допоміжне - площею 4,2 кв.м., приміщення № 2 - допоміжне - площею 7,0 кв.м., приміщення № 3 - допоміжне - площею 6,5 кв.м. нежилого будинку (літера А) - будівлі адміністративного корпусу № 2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 у справі № 910/4585/13 скасовано з передачею справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату № 04-23/133 від 08.04.2014, щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 910/4585/13, справу передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 10.04.2014 справу №910/4585/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2014 справу № 910/4585/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 28.04.2014 справу №910/4585/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., ОСОБА_11. у зв'язку з перебуванням судді Ломака В.С. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2014 справу № 910/4585/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., ОСОБА_11. та призначено до розгляду.

20.05.2014 на адресу господарського суду міста Києва надійшов запит Вищого господарського суду України від 15.05.2014 за №910/4585/13/325/2014 про направлення до Вищого господарського суду України матеріалів справи №910/4585/13 за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння, для вирішення поданого Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 клопотання б/н від 13.05.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.05.2014 справу № 910/4585/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., Ломака В.С. у зв'язку із закінченням повноважень у судді ОСОБА_11.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 справу № 910/4585/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2014 зупинено розгляд справи №910/4585/13 за позовом Першого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України, Міністерства охорони здоров'я України та Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" до Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння до повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України.

03.06.2014 Вищим господарським судом України супровідним листом № 910/4585/13/351/2014 від 30.05.2014 через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи №910/4585/13 з ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2014 поновлено провадження у справі №910/4585/13 та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/4585/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді Любченко М.О., Ломака В.С. у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014 справу №910/4585/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Босий В.П., судді: Любченко М.О., Ломака В.С.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу №910/4585/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 справу №910/4585/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено до розгляду.

Прокурор та представники позивачів в судовому засіданні 27.11.2014 позовні вимоги підтримали.

В судовому засіданні 27.11.2014 представники відповідачів-1,3 проти вимог викладених в позовній заяві заперечив.

Відповідач-2 в судове засідання своїх представників не направив, про причини його неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи").

Як зазначають позивачі, згідно технічного паспорту на адміністративну будівлю по АДРЕСА_1 в м. Києві та доданої до неї експлікації приміщень, які розроблені головним інженером Інституту Річтранспроект на замовлення відповідача-1, поліклініка займала на першому поверсі, зокрема, приміщення №112 площею 5,2 кв.м, №113 площею 3,3 кв.м., №114 площею 8,8 кв.м. та №115 площею 4,5 кв.м, які на даний час відповідають групам приміщень №17 (приміщення №10, площею 1,1 кв.м.; приміщення №11, площею 1,0 кв.м.; приміщення №12 , площею 7,4 кв.м.; приміщення №13, площею 8,7 кв.м.) та приміщень групи № 24 (приміщення № 1, площею 4,2 кв.м., приміщення №2 , площею 7,0 кв.м., приміщення № 3, площею 6,5 кв.м.). При цьому, позивачі стверджують, що загальна площа спірних приміщень була збільшена за рахунок уточнення лінійних обмірів та арифметичної помилки.

В той же час, з наявних в матеріалах справи технічних документів на вказаний будинок вбачається, що приміщення №2 та №3 групи приміщень №24 були відсутні в технічному паспорті 1995 року.

Відтак, виникла необхідність з'ясувати обставини, що мають суттєве значення для розгляду справи, зокрема - встановити період в який були добудовані вказані приміщення, вид виконаних робіт, а також наявність технічної можливості експлуатації спірних приміщень за функціональним призначенням окремо один від одного та інших приміщень, що знаходяться поряд.

Крім того, в процесі розгляду справи виникло питання щодо вартості приміщень, відносно яких виник спір.

Втім, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик дослідження, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про призначення судової експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Так, за приписами ст.10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з п.7 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України.

З огляду на наведене, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, тому слід призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

Оплату експертизи, згідно виставленого експертною установою рахунку, покласти на позивачів.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.Призначити у справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експерта поставити наступні питання:

- В який період були добудовані приміщення №2 площею 7,0 кв.м. та приміщення №3 площею 6,5 кв.м., які входять до складу групи приміщень №24, що знаходяться на першому поверсі будівлі (літера А) за адресою: АДРЕСА_1 До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, перепланування, тощо) належать виконані роботи?

- Чи можлива технічна експлуатація за функціональним призначенням групи приміщень №17 та групи приміщень №24 окремо одна від одної, а також від групи приміщень №№25, 26 чи будь-яких інших приміщень? Якщо так, то в яких частинах?

- Які технічно-інвентаризаційні характеристики мають на даний час групи приміщень №17 та №24, що знаходяться на першому поверсі будівлі (літера А) за адресою: АДРЕСА_1

- Яка ринкова вартість групи приміщень №17 та №24, що знаходяться на першому поверсі будівлі (літера А) за адресою: АДРЕСА_1

3. Відповідно до статті 4 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати сторони на вимогу експерта надати всі документи, необхідні для проведення експертизи.

5. Зобов'язати Фонд державного майна України, Міністерство охорони здоров'я України та Державний заклад "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" здійснити попередню оплату вартості експертизи, докази чого надати в судове засідання після поновлення провадження у справі.

6. Зобов'язати експерта згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі та третім особам , а також провести експертизу у строки, передбачені підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. У разі необхідності дослідження великої кількості документів та у разі складності призначеної експертизи, дозволено проведення експертизи у більш довгий термін відповідно до чинного законодавства.

7. Копію ухвали надіслати сторонам та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Головуючий суддя: Т.В.Васильченко

Судді В.С.Ломака

М.О.Любченко