Ухвала

від 18.10.2016 по справі 7/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.10.16р. Справа № 7/205

За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом Відкритого акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

до Відкритого акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль"

про стягнення 1 031 502,80 грн.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від скаржника: ОСОБА_1 - представник, довіреність №35/2016 від 12.09.2016 року;

від стягувача: ОСОБА_2 - представник, довіреність №91 від 01.09.2016 року;

від ДВС: ОСОБА_3 - довіреність №06-54/3381 від 28.04.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду від 15.06.2004р. позов задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по векселю в розмірі 1 000 000,00 грн., відсотки в розмірі 29 917,80 грн. витрати на протест векселя в розмірі 1 558,00 грн. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 02.07.2004р. судом видано наказ № 7/205.

21.07.2015р. на адресу господарського суду повернувся оригінал наказу суду разом з постановою про його повне виконання та закінчення виконавчого провадження за ним.

05.06.2016р. Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, у якій просить суд визнати протиправними дії ДВС щодо стягнення виконавчого збору в сумі 103 332,00 грн. у виконавчому провадженні № 34192071. та зобов'язати відповідача повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" неправомірно стягнуті суми виконавчого збору, а саме: у виконавчому провадженні № 34192071 у сумі 103 332,00 грн.

Апеляційну скаргу - Відритого акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. за скаргою Відритого акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області у справі № 7/205 - задовольнити.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 року ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. у справі № 7/205 - скасовано. Визнано поважними причини пропуску Відритим акціонерним товариством В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» строку для подання скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору. Відновлено цей строк.

У зв'язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи, на підставі якого скаргу передано для розгляду судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2016року скаргу прийнято до свого провадження.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що державник виконавцем безпідставно стягнуто виконавчий збір, оскільки будь-яких виконавчих дій останнім вчинено не було, а борг сплачено в добровільному порядку.

Представник Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надав відзив на скаргу, в задоволенні останньої просить відмовити з посиланням на те, що боржник у встановлений для самостійного виконання рішення, виконавчий документ не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем розпочато примусове виконання, а відтак стягнення суми виконавчого збору є правомірним.

У судових засіданнях оголошувались перерви з 20.09.2016 року до 27.09.2016 року, з 10.10.2016 року до 18.10.2016 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до приписів частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

В провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження по боржнику ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ», якому перебував і наказ Господарського суду Дніпропетровської області № 7/205 від 02.07.2004.

Виконавче провадження № 34192071 було зупинено на підставі дії мораторію встановленого Законом України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Виконавче провадження № 34192071 з Відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська було передано до виконання в зведене виконавче провадження, яке перебуває в відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Оскільки процедура погашення заборгованості діяла до 01.01.2013 року, виконавче

провадження було поновлено постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Сума боргу за виконавчим документом становила: 1 033 320,80 грн.

21.02.2014 року листом № 293/07 державний виконавець був повідомлений про погашення боргу на 1000 000,00 грн., який списано в 2004 році.

Постановою державного виконавця від 14.01.2013 року з боржника було стягнуто виконавчий збір в сумі 1 033 320,80 грн.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржник тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; і вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи передбачені рішенням.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче проваджену якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимок передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу держав виконавчої служби.

У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення, постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих передбачених цим Законом.

Згідно ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішенні документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступи день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржник рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону, самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або варто майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання передбачених цим Законом.

При цьому положення ст.ст. 25 та 28 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язують момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору з вчиненням заходи примусового виконання рішення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових ос державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", встановлено, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге,] рішення було виконано примусово.

Вказаної позиції Верховний Суд України дотримується і у постанові від 28.01.2015 №3-1 217гс14, у якій вказано, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, і сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого! збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним] виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Таким чином, згідно Закону України «Про виконавче провадження» нарахування виконавчого збору пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Будь-яких заходів примусового виконання виконавчого напису, визначених ст. 32 Закону, зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, тощо, державним виконавцем здійснено не було.

06.06.2015 року в редакцію статті про стягнення виконавчого збору до Закону України «Про виконавче провадження» було запроваджено норму, а саме: абз. 2 ч.1 ст. 28, яка наголошує що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

До цього моменту положення статей Закону України «Про виконавче провадження» момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору пов'язували з вчиненням заходів примусового виконання рішення.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», встановлено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження» стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.

Вказаної позиції Верховний Суд України дотримується і у постанові від 28.01.2015 №3-217гс14, у якій вказано, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Отже, виконавчий збір стягнуто, без вчинення дій спрямованих на примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № 7/205 від 02.07.2004 року. Фактично сума стягнутого виконавчого збору примусово стягнута з боржника після закінчення виконавчого провадження.

На момент стягнення виконавчого збору норма абз. 2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» відсутня в законодавстві України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, згідно Закону України «Про виконавче провадження», чинному на момент стягнення виконавчого збору і стягнення коштів в погашення суми виконавчого збору визначено, що нарахування виконавчого збору пов'язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних заходів примусового виконання судового рішення, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, будь-яких заходів примусового виконання виконавчого напису у цій справі, визначених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, звернення стягнення на майно або грошові кошти боржника, тощо, державним виконавцем здійснено не було.

Таким чином незаконність дій державного виконавця під час винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору полягає у тому, що виконавчий збір стягується тільки у тому випадку, коли державним виконавцем проведені дії з примусового виконання.

У виконавчому провадженні № 34192071 дій з примусового виконання вчинено не було, а тому підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

За таких обставин, господарський суд вважає за можливе визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 103 332, 00 грн. у виконавчому провадженні № 34192071.

Щодо вимог скаржника щодо зобов'язання відповідача повернути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ», неправомірно стягнуту суму виконавчого збору, а саме у виконавчому провадженні № 34192071 у сумі 103 332, 00 грн., суд зазначає, що за наявності не скасованої постанови про стягнення виконавчого збору (а таких вимог у скарзі боржник не заявляв) відсутні підстави для повернення останнього. Крім того, скаржник безпідставно просить суд зобов'язати повернути виконавчий збір відповідача по справі, а не орган ДВС.

Отже, суд вважає за можливе скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо стягнення виконавчого збору в сумі 103 332,00 грн. у виконавчому провадженні №34192071.

В решті вимог скарги - відмовити.

Суддя ОСОБА_4