Ухвала

від 18.10.2016 по справі 816/517/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р.Справа № 816/517/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. по справі № 816/517/16

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, третя особа ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" про визнання протиправними дій щодо відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в користування земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів; зобов'язання укласти договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу , вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає, що постанова прийнята з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права, з дотриманням принципів законності, всебічності, повноти та об'єктивності розгляду справи, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що розпорядженням голови районної державної адміністрації м. Лубни від 15 серпня 2011 року № 357 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за межами населених пунктів.

У жовтні 2014 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження вищевказаного Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 10,40 га, 12,30 га, 17,70 га, 18,20 га та 42,60 га в оренду за межами населених пунктів.

Наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 05 листопада 2014 року вищевказаний проект землеустрою затверджено та прийнято рішення про надання в оренду позивачу земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0020 площею 10,40 га, земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0019 площею 12,30 га, земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:003:0145 площею 17,70 га та земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:003:0146 площею18,20 га. Клопотання ОСОБА_1 в частині надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0021 площею 42,60 га відповідачем не вирішувалось.

26 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42,60 га в оренду за межами населених пунктів .

До вищевказаної заяви позивачем додано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок , висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23 вересня 2014 року № 1297-, витяг з Державного земельного кадастру та викопіювання з кадастрової карти.

За наслідками розгляду вищевказаного звернення листом Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 16 березня 2016 року № 1156/6-16 позивачу рекомендовано отримати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації після чого подати клопотання та землевпорядну документацію на повторний розгляд.

Вважаючи лист Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 16 березня 2016 року № 1156/6-16 фактичною відмовою у затвердженні проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки площею 42,60 га, кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимог , суд першої інстанції дійшов висновку , що підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні, а висновок відповідача про відмову у погодженні останнього не відповідає вимогам частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

З метою виконання приписів статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" ОСОБА_1 забезпечив проведення державної експертизи землевпорядної документації (висновок від 23 вересня 2014 року № 1297-14/, за результатами якої виявлено невідповідність розміру земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0021.

На підставі вищевказаного висновку державної експертизи землевпорядної документації, проектною установою ДП "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" доопрацьовано проект землеустрою позивача, внесено до нього відповідні виправлення чим усунуто розбіжності щодо площі спірної земельної ділянки, тобто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42,60 га в оренду за межами населених пунктів приведено у відповідність до вимог чинного земельного законодавства. Відповідні виправлення внесені також до відомостей Державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 28 жовтня 2014 року.

Тобто, позивач у встановленому земельним законодавством порядку отримав дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, в тому числі спірної земельної ділянки, забезпечив розробку землевпорядної документації, здійснив заходи щодо її погодження та реєстрації в Державному земельному кадастрі.

Матеріали справи свідчать , що 29 лютого 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, до якої долучено відповідний висновок державної експертизи землевпорядної документації, витяг з Державного земельного кадастру, а також викопіювання з кадастрової карти.

Частиною четвертою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За правилами статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною шостою, сьомою та восьмою зазначеної норми передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи. Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт. У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Враховуючи наведені вищенаведені вимоги законодавства , суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що подані 26 лютого 2016 року позивачем до Головного управління Держземагенства у Полтавській області документи для затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0021 відповідають наведеним положенням Земельного кодексу України, підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не вбачається.

Тобто, суд першої інстанції вірно вважає , що висновок відповідача про відмову у погодженні останнього, викладений в листі від 16 березня 2016 року № 1156-16, не відповідає вимогам частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки не містить вичерпного переліку недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на положення статті 627 Цивільного кодексу України є безпідставними , оскільки обов'язок укласти договір оренди випливає з положень статті 123 Земельного Кодексу України.

Враховуючи вищевикладене , доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016р. по справі № 816/517/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2016 р.