Ухвала

від 27.08.2020 по справі 816/517/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа №816/517/16

адміністративне провадження №К/9901/13296/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Желєзний І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 (суддя - Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 (судді - Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григорова Ю.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, третя особа: Державне підприємство "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області щодо відмови у наданні у користування земельної ділянки площею 42,5957 га (кадастровий номер 5322884000:03:002:0021), розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів;

- зобов`язання укласти договір оренди землі щодо зазначеної земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач протиправно зволікає в передачі йому в оренду спірної земельної ділянки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_2 у наданні в користування земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру України у Полтавській області укласти з ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки площею 42,5957 га, кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, розташованої на території Мацківської сільської ради Лубенського району за межами населених пунктів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови районної державної адміністрації м. Лубни від 15.08.2011 №357 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за межами населених пунктів.

У жовтні 2014 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження розробленого Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 10,40 га, 12,30 га, 17,70 га, 18,20 га та 42,60 га в оренду за межами населених пунктів.

Наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 05.11.2014 затверджено проект землеустрою та прийнято рішення про надання в оренду позивачу земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0020 площею 10,40 га, земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0019 площею 12,30 га, земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:003:0145 площею 17,70 га та земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:003:0146 площею18,20 га.

Клопотання ОСОБА_2 в частині надання в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0021 площею 42,60 га відповідачем не вирішувалось.

26.02.2016 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 42,60 га в оренду за межами населених пунктів.

До вищевказаної заяви позивачем додано проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23.09.2014 №1297, витяг з Державного земельного кадастру та викопіювання з кадастрової карти.

Листом Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 16.03.2016 №1156/6-16 позивачу рекомендовано отримати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації після чого подати клопотання та землевпорядну документацію на повторний розгляд.

Вважаючи лист Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області від 16.03.2016 №1156/6-16 фактичною відмовою у затвердженні проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки площею 42,60 га, кадастровий номер 5322884000:03:002:0021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що подані 26.02.2016 позивачем до Головного управління Держземагенства у Полтавській області документи для затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки кадастровий номер 5322884000:03:002:0021 відповідають положенням Земельного кодексу України, підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутні.

Суди дійшли висновку, що висновок відповідача про відмову у погодженні проекту, викладений в листі від 16.03.2016 №1156-16, не відповідає вимогам частини восьмої статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки не містить вичерпного переліку недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, ще до ухвалення оскаржуваних судових рішень Головним управління Держгеокадастру України у Полтавській області йому надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на ту ж земельну ділянку, яку бажає отримати в оренду позивач, затверджено проект землеустрою та укладено договір оренди спірної земельної ділянки.

Посилався на те, що будучи обізнаними про факт надання відповідачем йому дозволу на виготовлення документації із землеустрою на спірну земельну ділянку, суди взагалі не з`ясували стан виконання ним робіт для розроблення технічної документації, чи було затверджено його проект землеустрою та прийнято рішення про надання йому спірної земельної ділянки в оренду.

З огляду на зазначене посилався на те, що оскаржуваними рішеннями вирішено питання про його права та інтереси, водночас його протиправно не було залучено до участі у справі у якості третьої особи.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016.

У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховному Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження Верховного Суду.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до визначених процесуальним законом меж апеляційного перегляду (стаття 308 КАС України) суд апеляційної інстанції може розглядати лише ті позовні вимоги та підстави позову, що були заявлені в суді першої інстанції.

У цій справі рішення по суті позовних вимог було прийняте судом першої інстанції, яке за наслідками апеляційного перегляду судом апеляційної інстанції залишено без змін.

Таким чином, для з?ясування чи було судами попередніх інстанцій вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 необхідно з?ясувати його правовий статус на час постановлення рішення саме судом першої інстанції, обсяг прав, якими він був наділений та учасником яких правовідносин виступав.

Як встановлено судами у цій справі дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 було надано рішенням відповідача від 26.02.2016.

В обгрунтування касаційної скраги ОСОБА_1 посилається на те, що відповідачем затверджено проект землеустрою та надано спірну ділянку йому в користування. Однак такі рішення прийняті 02.08.2016 та 11.08.2016 відповідно.

Таким чином, станом на час прийняття у цій справі рішення судом першої інстанції ОСОБА_1 було надано лише дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Саме за таких фактичних обставин судами попередніх було прийнято оскаржувані ОСОБА_1 судові рішення.

За правилами частин шостої, сьомої і десятої статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У постановах від 30.05.2018 №826/5737/16, 28.11.2018 №826/5735/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним з етапів процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом.

Виходячи з такого правового регулювання та таких висновків Верховного Суду наявність у ОСОБА_1 дозволу на розробку документації із землеустрою передбачає наявність правовідносин безпосередньо з органом місцевого самоврядування щодо реалізації владних управлінських функцій і не створює для нього будь-яких прав щодо спірної ділянки і не робить його учасником правовідносин пов?язаних з володінням нею.

Відсутність у ОСОБА_1 прав щодо спірної ділянки виключає можливість їх порушення та свідчить про те, що приймаючи оскаржувані у цій справі рішення судами питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалось.

В свою чергу, прийняття відповідачем рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту та передача спірної ділянки йому в користування відбулись після постановлення судом першої інстанції рішення у цій справі. Такі обставини виникли після вирішення справи, не могли бути враховані судом під час прийняття рішення і не можуть створювати підстав для оскарження ОСОБА_1 ухвалених судами попередніх інстанцій рішень у цій справі.

Скасування остаточних рішень судів першої та апеляційної інстанції за касаційною скаргою особи, яка у цій справі не є учасником публічно-правових відносин і спір про права якої не вирішувався судом, призведе до порушення принципу правової визначеності.

Враховуючи викладене, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 у справі №816/517/16 підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 328, 339 КАС України, Суд

ухвалив:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2016 у справі №816/517/16 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру України у Полтавській області, третя особа: Державне підприємство "Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

І.В. Желєзний