Ухвала

від 18.10.2016 по справі 807/1473/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р. Справа № 876/5010/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К'Лен» до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «К'Лен» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнень до позовних вимог (а.с.52 т.2), до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ДПІ) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) від 12.05.2015 №0000142200. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне ППР прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки паливо та електроенергія використовуються ТОВ виключно для виготовлення продукції меблевого щита та сходів, які оподатковуються податком на додану вартість (далі - ПДВ), та включаються до собівартості меблевих щитів і сходів, і не використовуються для виготовлення брикетів, які звільняються від ПДВ, та не включаються до собівартості брикетів. Зазначає також, що деревна стружка (тирса) є відходом виробництва меблевого щита і сходів, а не продукцією цього виробництва, і одночасно є сировиною для іншого виробництва - пресування брикетів. Вважає, що працівниками ДПІ протиправно здійснене пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту з придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів, які повністю використовуються в оподатковуваних операціях, що є порушенням ст.199 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі №807/1473/15 позов задоволено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки основною сировиною для виробництва брикетів, постачання яких звільняється від оподаткування ПДВ, є деревна стружка (тирса), яка є відходом власного виробництва підприємства - виробництва меблевих щитів та сходів (внаслідок розпилу деревини), то такий продукт є саме відходом виробництва, а не одним з видів продукції цього виробництва. Відтак, зменшення перевіркою податкового кредиту з ПДВ внаслідок пропорційного розподілу сум ПДВ з придбаного палива та електроенергії для виробництва меблевого щита та сходів з посиланням на п.199.1 ст.199 ПК є безпідставним.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ облік деревини стружки (тирси) веде тільки в кількісному виразі, зазначаючи лише об'єми відходів, без вартісного обліку таких. Вважає, що у перевіряємому періоді ТОВ безпідставно не проводився розрахунок частки використаних товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 01.12.2014 по 16.01.2015 ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, про що складено акт від 22.01.2015 №61/22-00/32482579 (далі - Акт).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема підпунктів 199.2-199.5 ст.199 ПК, в результаті чого збільшено платіж до бюджету по ПДВ ТОВ на суму 177070грн та зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на суму 205140грн.

04.02.2015 відповідачем на підставі Акта прийнято ППР:

№0000042200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 205140грн;

№0000052200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 265605грн (основний платіж 177070грн, штрафні фінансові санкції (штрафи) 88535грн) (а.с.24-25 т.1).

Листом ДПІ від 12.02.2015 №288/10/2200 «Про відкликання ППР» вказані ППР були відкликані з цієї ж дати (а.с.71 т.1).

Рішенням відповідача від 19.02.2015 №376/22-00 про результат розгляду заперечення ТОВ від 13.02.2015 №256 до Акту, таке залишено без задоволення.

20.02.2015 відповідачем за наслідками розгляду Акту прийнято ППР:

№0000092200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 65605грн (основний платіж 177070грн, штрафні фінансові санкції (штрафи) 88535грн);

№0000082200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 205140грн (а.с.76-77 т.1).

Позивач з прийнятими ППР не погодився, оскаржив такі в адміністративному порядку. За наслідками адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДФС у Закарпатській області від 27.04.2015 №713/10/07-16-10-04-44 (далі - Рішення):

скасовано ППР від 20.02.2015 №0000082200;

частково скасовано ППР від 20.02.2015 №0000092200 в частині 15271грн ПДВ та 7635,50грн штрафної санкції;

залишено без задоволення скаргу директора ТОВ від 02.03.2015 №035 на ППР від 20.02.2015 №0000092200 в частині оскарження 161799грн ПДВ та 80899грн штрафної санкції (а.с.80-86 т.1).

За наслідками вказаного Рішення ДПІ 12.05.2015 прийнято наступне ППР:

№0000142200, яким визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 242698,50грн (основний платіж 161799грн, штрафні фінансові санкції (штрафи) 80899,50грн (а.с.88, т.1).

Позивач з прийнятим ППР не погодився, оскаржив таке до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 03.07.2015 №13895/6/99-99-10-01-01-25 «Про результати розгляду скарги» Рішення та ППР від 12.05.2015 № НОМЕР_1 залишено без змін (а.с.90-93 т.1).

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать приписам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст.92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до п.199.4 ст.199 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Згідно з п.199.1 ст.199 ПК у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Пунктом 199.2 ст.199 ПК передбачено, що частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Як зазначено у п.198.3 ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У п.200.1 ст.200 ПК визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.23 підрозділу 2 розділу ХХ ПК тимчасово, до 03.08.2014 операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування ПДВ. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ.

Відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу XX ПК (із змінами, внесеними Законом України від 31.07.2014 №1621-VII, який набрав чинності 03.08.2014) тимчасово до 01.01.2015 від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ.

Статтею 199 розділу V ПК, передбачено пропорційне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги та необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.

У п.199.6 ст.199 ПК вказано, що правила цієї статті не застосовується та податковий кредит не зменшується в разі, зокрема: постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснює три види діяльності:

- виробництво меблевого щита та дерев'яних сходів, постачання яких оподатковується ПДВ за ставкою 20%, облік ведеться по субрахунку бухгалтерського обліку 231.1 - «виробництва щита»;

- виробництво брикетів, постачання та експорт яких відповідно до п.15 підрозділу 2 розділу ХХ ПК звільнялося від оподаткування ПДВ (до 03.08.2014), облік ведеться по субрахунку бухгалтерського обліку 231.3 - «виробництво брикетів»;

- послуги лісозаготівлі, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, облік ведеться по субрахунку бухгалтерського обліку 231.4 - «послуги лісозаготівлі».

Крім того, ТОВ на певному етапі виробництва брикетів пресованих неагломерованих для опалення із тирси, відходів бука та дуба використовувало електроенергію (для пресування) та пакувальні матеріали. По вказаних витратах товариство не формувало податковий кредит по ПДВ, оскільки вважало, що тільки ці витрати пов'язані з виробництвом паливних брикетів (операції з яких звільняються від оподаткування ПДВ).

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, всі виробничі напрями здійснюються окремо один від одного, і територіально (в окремих приміщеннях) і матеріально (сировина, ресурси, лічильники на послуги) і в бухгалтерському обліку (облік ведеться на окремих бухгалтерських субрахунках рахунку 231 - 231.1, 231.3, 231.4).

ДПІ в апеляційні скарзі зазначає, що для інших видів виробництва в тому числі для операцій від переробки лісопродукції положення п.199.6 ст.199 ПК не застосовується.

Проте, суд першої інстанції правильно зазначив, що особливістю виробництва брикетів, постачання яких звільняється від оподаткування ПДВ, є те, що основною сировиною для такого виробництва є деревна стружка (тирса), яка є відходом власного виробництва підприємства - виробництва меблевих щитів та сходів (внаслідок розпилу деревини), отже такий продукт є саме відходом виробництва, а не одним з видів продукції цього виробництва. В тому числі, це стосується і операцій від переробки лісопродукції. Тому, посилання позивача на вимоги п.199.6 ст.199 ПК є цілком виправданими та такими, що відповідають вимогам даного кодексу.

Отже, по вказаних перевіркою витратах ТОВ не формувало податковий кредит з ПДВ, оскільки правомірно вважало, що ці витрати пов'язані з виробництвом паливних брикетів (операції з яких звільняються від оподаткування ПДВ).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Іршавському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст виготовлений 24 жовтня 2016 року.