Рішення

від 19.10.2016 по справі 383/54/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1676/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.

суддів - Мурашко С.І., Чорнобривець О.С.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Державного реєстратора реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області - ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Державного реєстратора реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області - ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до договору оренди землі, підписаним між ним та ОСОБА_6 (ОСОБА_2П.) 05.09.2013 року, відповідач передав позивачу земельну ділянку площею 8,4512га ріллі, розташовану на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520885800:02:000:0078 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 25 років, із встановленою орендною платою у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Право оренди згідно Акту передачі та приймання земельної ділянки в натурі від 09.01.2014 року передано його власником ОСОБА_2 в строкове платне користування орендарю ОСОБА_3

Позивач зазначив, що він користується орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує умови Договору та своєчасно сплачує орендну плату відповідачу.

В період чинності, підписаного раніше 5 вересня 2013 року Договору оренди з позивачем, ОСОБА_2 повторно, 20.11.2015 року підписала ОСОБА_4, яка є її донькою, договір оренди землі на ту ж саму земельну ділянку, строком на 10 років та який зареєструвала 26.11.2015 року, про що державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції прийнято відповідне рішення.

Позивач зазначив, що договір оренди укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 20.11.2015 року укладено з метою приховати договір оренди земельної ділянки від 05.09.2013 року і позбавити його, як орендаря, права користування земельною ділянкою з метою обробки для сільськогосподарських потреб.

Просив суд визнати недійсним договір оренди землі укладений 20.11.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, зареєстрований 26.11.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції ОСОБА_5 за № 12335024, площею 8, 4512 га., що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, та належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту серія КР № 014095, виданого 31.05.2000 року Новомиколаївською сільською радою, кадастровий номер 3520885800:02:000:0078; скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, внесений 26.11.2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції ОСОБА_5 за № 12335024 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 20.11.2015 року з ОСОБА_4, що розташована на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 05 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки, розташованої на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, площею 8,4512 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 3520885800:02:000:0078. Вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 09.01.2014 р. №9786453. Строк дії договору складає 25 років. Додатками до вказаного договору є план-схема земельної ділянки, переданої в оренду, кадастровий план земельної ділянки, Акт про визначення меж земельної ділянки в натуріта Акт передачі та приймання земельної ділянки в натурі, які також підписані сторонами (а.с.8-12).

Факт підписання договору та додатків до нього відповідачкою ОСОБА_2 нею не заперечений та підтверджується також висновком експерта №138 від 13.05.2015р. (а.с.43-66).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №9786453 від 09 січня 2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_5, яке залишене без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2015р. та є чинним (а.с.149-154).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.11.2015р. державним реєстратором ОСОБА_5 на підставі рішення, індексний номер 26504209 скасовано право оренди ОСОБА_3 на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_2 площею 8,4512 га ріллі (а.с.72).

До скасування реєстрації права оренди ОСОБА_3, 20.11.2015 року ОСОБА_2 повторно уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з ОСОБА_4, який 26.11.2015 року зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_5, за №12335024 (а.с.21, 177).

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статей 215 і 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1, 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом ст.3 Закону України «Про оренду землі» об'єктом оренди може бути земельна ділянка, що перебуває у власності громадянина, юридичної особи, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.

Згідно ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки своє волевиявлення на укладення договору оренди землі 05 вересня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виявили саме в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складення та скріплення підписами письмового документа, цей договір не визнано недійсним не припинено та не розірвано у встановленому законом порядку, а реєстрація договору є лише адміністративним актом, тобто елементом договору, тому що за таких обставин укладення іншого договору відповідачами 20.11.2015 року на ту ж саму земельну ділянку за вказаних вище обставин суперечить, зокрема, вимогам ст.3 Закону України «Про оренду землі» і підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, а державна реєстрація речового права оренди, яке виникло на підставі зазначеного договору оренди землі підлягає скасуванню.

Проте з такими висновками суду погодитись в повному обсязі неможливо.

Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних , свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.

Відповідно до статті 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір оренди належної останній земельної ділянки, розташованої на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, площею 8,4512 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 3520885800:02:000:0078.

Вказаний договір був зареєстрований державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 09.01.2014 р. №9786453.

Строк дії договору складає 25 років.

Додатками до вказаного договору є план-схема земельної ділянки, переданої в оренду, кадастровий план земельної ділянки, Акт про визначення меж земельної ділянки в натуріта Акт передачі та приймання земельної ділянки в натурі, які також підписані сторонами (а.с.8-12).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №9786453 від 09 січня 2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_5

До скасування реєстрації права оренди ОСОБА_3, 20.11.2015 року відповідачка ОСОБА_2 повторно уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з ОСОБА_4, який 26.11.2015 року зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_5, за №12335024 (а.с.21, 177).

Висновок суду першої інстанції , що оскільки своє волевиявлення на укладення договору оренди землі 05 вересня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виявили саме в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складення та скріплення підписами письмового документа, цей договір не визнано недійсним не припинено та не розірвано у встановленому законом порядку, а реєстрація договору є лише адміністративним актом, тобто елементом договору, тому що за таких обставин укладення іншого договору відповідачами 20.11.2015 року на ту ж саму земельну ділянку за вказаних вище обставин суперечить, зокрема, вимогам ст.3 Закону України «Про оренду землі» і підлягає визнанню недійсним з підстав передбачених ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, а державна реєстрація речового права оренди, яке виникло на підставі зазначеного договору оренди землі підлягає скасуванню, не ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі за №6-643цс16)

Суд першої інстанції задовольняючи позов не звернув увагу на зазначені обставини зокрема, що Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2015 року визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №9786453 від 09 січня 2014 року, прийняте державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_5М, що свідчить проте, що договір оренди підписаним ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (ОСОБА_2П.) 05.09.2013 року відповідно до якого відповідач передав позивачу земельну ділянку площею 8,4512га ріллі, розташовану на території Новомиколаївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520885800:02:000:0078 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 25 років, із встановленою орендною платою у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки втратив чинність, так як була скасована реєстрація зазначеного договору.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що позивач втратив право на користування спірною земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі від 05.09.2013 року, після скасування державної реєстрації зазначеного договору і відповідно укладення нового договору оренди ОСОБА_2 цієї ж земельної ділянки з ОСОБА_4, який 26.11.2015 року зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області ОСОБА_5, за №12335024 ніяким чином не порушує прав позивача по справі.

Відповідно до п. 4 ст. 309 ЦК України зазначені обставини є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позову відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

Вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.04.2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Державного реєстратора реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції Кіровоградської області - про визнання недійсним договору оренди землі та скасування запису про державну реєстрацію - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: