Рішення

від 24.10.2016 по справі 477/1767/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1767/16-ц

Провадження № 2/477/1093/16

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку та будинок,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,04 га, виділену для ведення садівництва, та на садовий будинок, які розташовані в садівничому товаристві В«МеталургВ» Вітовського району (раніше - Жовтневого району) Миколаївської області, по вул. 13-а Продольна, № 123/1.

В обґрунтування своїх вимог вказувала, що у 1980-х роках стала членом цього товариства і їй була передана у володіння та користування земельна ділянка, площею

0,04 га, яку вона приватизувала та отримала в 2012 році державний акт про право приватної власності на неї. Державний акт вона зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і стала повноцінною власницею земельного наділу.

Однак в теперішній час вона не може розпорядитися земельною ділянкою та оформити необхідний договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, так як втратила державний акт.

Крім того на цій ділянці вона побудувала садівничий будинок, право власності на який зареєструвала в 2013 році році, але свідоцтво про право власності на нього вона також втратила.

Посилаючись на положення ст. 392 ЦК України, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку та садовий будинок.

Рішенням Жовтневого районного суду від 18 жовтня 2016 року позов був задоволений повністю і за позивачкою було визнано право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, виділену для ведення садівництва, розташовану в садівничому товаристві В«МеталургВ» Вітовського району (раніше - Жовтневого району) Миколаївської області, по вул. 13-а Продольна, № 123/1.

В той же час судом не було вирішено позовні вимоги щодо визнання права власності на садовий будинок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

В судове засідання щодо ухвалення додаткового рішення сторони не з'явилися, але їх неявка не є перешкодою у вирішенні цього питання.

Суд, вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, дійшов висновку, що є підстави для ухвалення додаткового рішення щодо задоволення позову про визнання права власності на садовий будинок виходячи з наступного.

Позивачка є членом садівничого товариства В«МеталургВ» Вітовського (раніше - Жовтневого) району Миколаївської області і їй в користування була надана земельна ділянка, площею 0,04 га, виділена для ведення садівництва, розташована в цьому товаристві по вул. 13-а Продольна, 123/1.

Рішенням Галицинівської сільської ради Жовтневого (тепер - Вітовського) району Миколаївської області № 14 від 30 січня 1997 року ця ділянка була передана їй у право власності, на підтвердження чого їй був виданий 5 жовтня 2012 року Жовтневою районною державною адміністрацією Миколаївської області державний акт серії ЯК №958450, кадастровий номер ділянки - 4823380600:04:000:1615.

В подальшому вона зареєструвала ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 11-13).

На підтвердження цьому 26 червня 2013 року їй було оформлено та видано свідоцтво про право власності на ділянку.

Крім того, на ділянці вона побудувала садовий будинок загальною площею

38,3 кв.м., право власності на який вона також зареєструвала належним чином, на підтвердження чому отримала свідоцтво про право власності від 26 червня 2013 року (а.с. 11,12).

Проте, в теперішній час вона вирішила розпорядитися ділянкою та садовим будинком, але виявила, що оригінал державного акту та свідоцтва про право власності на садовий будинок разом з витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на них вона втратила за невідомих обставин, про що надала об'яву в друкованому засобі масової інформації (а.с. 26).

Оформлення договору відчуження нерухомого майна може відбутися за пред'явлення оригіналів документів, які б підтверджували право власності на нього.

Але надати оригінал свідоцтва на садовий будинок вона не має можливості через його втрату, тому укласти необхідний правочин по відчуженню землі та садового будинку утруднено.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону; при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав; власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі; держава не втручається у здійснення власником права власності; діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом; особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Згідно зі ст. 325 ЦК України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи; фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати; склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими; законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст. 379-381 ЦК України).

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Положення ч. 1 ст. 15 та ст.ст. 391 і 392 ЦК України вказують, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, в тому числі власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що зазначена ділянка та садовий будинок, розташований на ній, належить позивачці ОСОБА_1, але своє право вона не може підтвердити в повній мірі в зв'язку з втратою правовстановлюючих документів.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, вона не може захистити своє майнове право, тому відповідно до ст. 16 та ст. 392 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 209, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Постановити в справі додаткове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок, загальною площею 38,3 кв.м., разом з господарськими будівлями, розташований в садівничому товаристві В«МеталургВ» Вітовського (раніше - Жовтневого) району Миколаївської області, по вул. 13-а Продольна № 123/1 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Р.В. Козаченко