Рішення

від 21.10.2016 по справі 635/4642/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4642/16-ц

Провадження по справі № 2/635/2231/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року Харківський районий суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що його батьку - ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 3,9135 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий №6325181000:03:018:0058. 06.06.2015 року його батько помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді зазначеної вище земельної ділянки. Він звернувся до органів нотаріату за оформленням своїх спадкових прав, але нотаріус своєю постановою відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що батько за життя належним чином не зареєстрував спірну земельну ділянку. Просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,9135 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий №6325181000:03:018:0058, в порядку спадкування за законом після смерті батька.

Позивач у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, за участю його представника.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити у повному обсязі. Проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи у його відсутність суду не надавав. Тому суд, у відповідності з вимогами ст.224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, постановивши по справі заочне рішення.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою (скаргою) осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Частинами 3 та 4 ст.2 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 1218 Цивільного Кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України), у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (ст. 1262 ЦК України), у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця (ст. 1263 ЦК України), у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України), у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування (ст. 1265 ЦК України).

Відповідно до ст.1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР №087896, виданого 26 грудня 2003 року на підставі розпорядження Харківської райдержадміністрації Харківської області №564 від 24 грудня 2003 року, ОСОБА_3 на праві особистої власності належала земельна ділянка площею 3,9135 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий №6325181000:03:018:0058 (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Першої Державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 03 червня 2010 року, земельна ділянка 3,9135 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий №6325181000:03:018:0058 належить ОСОБА_2, батьку позивача (а.с.8).

06 червня 2015 помер ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ВЛ №501992, виданого виконкомом Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області 08 червня 2015 року (а.с.61).

Відповідно до вимог ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом отримують право на спадкування відповідно до черги. Кожна наступна черга спадкоємців за законом отримує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають брати та сестри спадкодавця, його бабуся та дід, як зі сторони батька, так і зі сторони матері.

Як встановлено у судовому засіданні після смерті ОСОБА_2 інших спадкоємців, окрім позивача не має.

Позивач звертався до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, але отримати свідоцтво про право на спадщину за законом не зміг, оскільки спірна земельна ділянка, на яку у позивача виникло право спадкування, не була зареєстрована у встановленому законом порядку (а.с.9).

У відповідності до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, у відповідності до вимог ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Також, у відповідності до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у цьому законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, згідно з ч.1 ст.4 того ж Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

На підставі пункту 4 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою КМУ №439 від 06 травня 2009 року, територіальний орган Держземагенства за місцем знаходження земельної ділянки, протягом чотирнадцяти днів зі дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку, проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на теперішній час спадкоємцем першої черги черги на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2Ф.є його син - позивач по справі.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2, який помер 06.06.2015 року прийняв спадщину у вигляді спірної земельної ділянки, отримавши свідоцтво про право на спадщину, проте право власності не зареєстрував, що було підтверджено наданими суду письмовими доказами. З урахуванням того, що позивач дійсно є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 П,Ф., що було доведено наданими суду доказами у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 60, 61, 197, 212-215, 218, 224-229 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовільнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,9135 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Харківського району Харківської області, кадастровий №6325181000:03:018:0058, після смерті ОСОБА_2, який помер 06 червня 2015 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.

Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.

Суддя Н.Л. Панас