Ухвала

від 19.10.2016 по справі 826/7730/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7730/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Тищенко Н.М., за участі представника позивача Макарчука Л.Л., представника відповідача Цимбал В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2016р. Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (надалі - ДП «Центр державного земельного кадастру») звернулося до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (надалі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області) про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення від 04.12.2015р. № 0049041504, № 0049051504, які винесені відповідачем за наслідками камеральної перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем положень п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України не підтверджені належними та допустимими доказами, оскільки позивач не був ні користувачем, ні власником земельної ділянки, внаслідок чого і не міг порушити строки сплати податку за землю.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.08.2016р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 04.12.2015 №0049041504 в частині суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 2712,87 грн. та від 04.12.2015 №0049051504 в частині суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 10 053,54 грн. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові-повідомлення рішення підлягають скасуванню лише в частині суми грошового зобов'язання внаслідок невірного нарахування зобов'язання, проте, висновки відповідача щодо порушення позивачем законодавчо встановленого граничного строку сплати самостійно визначених податкових зобов'язань по земельному податку є обґрунтованими.

Позивач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2016р. в частині відмовлених позовних вимог, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2016р. в частині задоволених позовних вимог, як таку що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції помилково звільнив позивача від відповідальності у зв'язку з тим, що сплата відбулась за рахунок уточнюючих декларацій, оскільки норми Податкового кодексу України надають право платнику виправити помилки у податковій звітності, а не звільняє платника від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги позивача та заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проводилась камеральна перевірка з питань своєчасності сплати податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб, за результатами якої складений акт від 29.10.2015 № 328/1504 (т.1 а.с.12).

Згідно висновків акту перевірки платником порушені вимоги п.287.3 ст.287 287 Податкового кодексу України, а саме строки сплати узгоджених грошових зобов'язань по земельноу податку з юридичних осіб.

04.12.2015 р. відповідачем на підставі зазначеного акту камеральної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» за № 0049041504, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання земельному податку з юридичних осіб, код платежу 18010500, у розмірі 59 605,80 грн., всього на 162, 162, 137, 132, 107, 76 і 46 календарних днів, нарахувало державному підприємству штраф у сумі 11 921,16 грн., що складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання та № 0049051504, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання земельному податку з юридичних осіб, код платежу 18010500, у розмірі 114 422,60 грн., всього на 28, 23 і 15 календарних днів, нарахувало державному підприємству штраф у сумі 11 442,26 грн., що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання (а.с.22, 23).

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишені Головним управлінням ДФС у Вінницькій області без змін (а.с.38)

Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 50 ПК Укпраїни встановлено право платників на внесення змін до податкової звітності.

Згідно п. 50.1. вказаної статті у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Водночас нормою п. 287.3 ст. 287 ПК України, що визначає строки сплати плати за землю (орендної плати за землю, земельного податку), встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 126 ПК України встановлені наслідки порушення правил сплати (перерахування) податків.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Державна картографічна фабрика» (код ЄДРПОУ 02570457) було користувачем земельної ділянки площею 3,0557 га, розташованої з адресою: вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, що підтверджено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 017070 (а.с.69).

Згідно поданої звітної податкової декларації реєстр № 9007167244 від 17.02.2014р. ДП «Державна картографічна фабрика» задекларувала до сплати у 2014 р. загальну суму земельного податку 166 645,65 грн., в тому числі за січень - травень по 13 887,13 грн., за червень-листопад по 13 887,14 грн., за грудень 2014 року - 113 887,16 грн. (а.с.89).

25.04.2014р. ДП «Державна картографічна фабрика» подавши дві уточнюючі податкові декларації № 9024014583 від 29.04.2014р. та № 9024014781 від 29.04.2014р. зменшило розмір задекларованого податку на 374,39 грн. та на 108181,30 грн. відповідно (а.с. 249, 256).

Внаслідок реорганізації Державного підприємства «Державна картографічна фабрика» (надалі - ДП «Державна картографічна фабрика») шляхом його приєднання до ДП «Центр державного земельного кадастру» позивач є правонаступником майнових прав і обов'язків ДП «Державна картографічна фабрика».

Після складання та затвердження 14.10.2014 р. передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та зобов'язань поточна кредиторська заборгованість ДП «Державна картографічна фабрика» по розрахунках з бюджетом складала суму 110 620,92 грн., в тому числі заборгованості з податку на землю у розмірі 57121,33 грн. (а.с.83).

31.12.2014р. Вінницькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області за наслідками камеральної перевірки з питання своєчасності сплати ДП «Державна картографічна фабрика» податкових зобов'язань по земельному податку (акт № 469/1504 від 31.12.2014) ДП «Державна картографічна фабрика» винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 16.01.2015р. за № 0002281504 щодо нарахування штрафу у сумі 18 629,52грн. (а.с.67).

Згідно даних інтегрованої картки платника земельного податку позивач, як правонаступник ДП «Державна картографічна фабрика», здійснював погашення заборгованості з вказаного податку, а саме:

- 14.02.2015 р. за рахунок поданої уточнюючої податкової декларації реєстр. № 9080694776 від 14.02.2015, де ДП «ЦДЗК» задекларувало до зменшення розмір податкового зобов'язання за грудень 2014 року у сумі 100 000 грн.;

- 27.02.2015 за рахунок сплати до бюджету суми коштів у розмірі 17 293 грн., сплаченої по поточному платежу задекларованого позивачем у податковому розрахунку реєстр. № 9005192014 від 28.01.2015 та нарахованого до сплати 02.03.2015;

- 27.02.2015 за рахунок сплати до бюджету суми коштів у розмірі 86 000 грн. згідно платіжного доручення № 249 від 27.02.2015 з призначенням платежу «сплата заборгованості по земельному податку», що підтверджується наданими позивачем оригіналом вказаного платіжного доручення та банківською випискою по особовому рахунку ДП «ЦДЗК» за 27.02.2015.

02.03.2015 в інтегрованій картці платника податку позивача було нараховано до сплати суму податку у розмірі 17 292,90 грн. по податковому розрахунку реєстр. № 9005192014 від 28.01.2015. Вказана сума земельного податку була погашена 02.03.2015 частково за рахунок наявної переплати у розмірі 16 757,48 грн. (що утворилася в результаті надходження сум коштів за платіжним дорученням від 27.02.2015 № 249) та 25.03.2015 у сумі 535,42 грн. за рахунок сплати позивачем коштів згідно платіжного доручення № 367 від 24.03.2015 у розмірі 18 000 грн.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про порушення ДП «Державна картографічна фабрика», законодавчо встановленого граничного строку сплати самостійно визначених податкових зобов'язань по земельному податку на терміни більше ніж тридцять календарних днів в частині суми 46 041,45 грн. та на термін менше ніж тридцять календарних днів в частині суми 13 887,20 грн., тобто, у відповідача були законні підстави для застосування до позивача, як правонаступника ДП «Державна картографічна фабрика», штрафної санкції за ст. 126 ПК України.

Крім того, з урахуванням наданих сторонами доказів на підтвердження погашення заборгованості, колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції, що спірні податкові-повідомлення рішення підлягають скасуванню лише в частині суми грошового зобов'язання внаслідок невірного нарахування зобов'язання.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом апелянтами не спростовано.

Доводи позивача, що ним не порушувалися строки сплати податку за землю не заслуговують уваги, оскільки, позивач внаслідок реорганізації ДП «Державна картографічна фабрика» шляхом його приєднання до ДП «Центр державного земельного кадастру» є правонаступником майнових прав і обов'язків, ДП «Державна картографічна фабрика», отже, зобов'язаний здійснити погашення заборгованості з податку на землю.

Доказів щодо скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 16.01.2015р. за № 0002281504 щодо нарахування ДП «Державна картографічна фабрика» штрафу у сумі 18 629,52грн. суду не надано.

Доводи апелянта відповідача, що судом першої інстанції необґрунтовано звільнено позивача від відповідальності не заслуговують уваги, оскільки спірні податкові-повідомлення рішення підлягають скасуванню лише в частині суми грошового зобов'язання внаслідок невірного нарахування зобов'язання.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини та наведені вище норми закону, колегія суддів вважає, що всі доводи двох апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2016 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" та Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 серпня 2016 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.