Постанова

від 18.10.2016 по справі 907/1138/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа № 907/1138/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Михалюк О.В.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело" б/н від 16.06.2016 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року

у справі №907/1138/13

за позовом: Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ в особі представництва ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" Закарпатської області, м. Ужгород

до відповідача-1: Солочинської сільської ради, с. Солочин Свалявський район

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело", с. Солочин Свалявський район

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємства "Санаторій "ОСОБА_3" ЗАТ лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", с. Солочин, Свалявський район

про визнання недійсним рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007 року, яким вирішено передати в оренду закритому акціонерному товариству "Кришталеве джерело" (перейменованому у приватне акціонерне товариство "Кришталеве джерело") земельну ділянку площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2008 року за № 2124085601-040807070002, укладеного між Солочинською сільською радою та закритим акціонерним товариством "Кришталеве джерело" (перейменованим у приватне акціонерне товариство "Кришталеве джерело").

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1 : не з'явився

від відповідача-2 (скаржника): ОСОБА_4

від третьої особи: ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року у даній справі було частково задоволено касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 26.02.2014 року, яким у задоволенні позову відмовлено повністю, справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

У вказаній постанові зазначено, що легітимний інтерес позивача стосовно визнання недійсним рішення відповідача-1 та договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між відповідачами, є законним, не суперечить Конституції і Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано в резолютивній частині Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004. Наголошено, що для правильного вирішення спору господарським судам необхідно дослідити наявні у справі докази та встановити, на якій земельній ділянці знаходяться колодязі каналізаційного колектору очисних споруд: на земельній ділянці, переданій відповідачу - 2 в оренду згідно з оскаржуваним договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008 року, чи на земельній ділянці, переданій ДП Санаторій "Квітка Полонини" за договором оренди земельної ділянки від 31.12.2004 року, згідно з п.1 якого санаторію "Квітка Полонини" було передано в оренду земельну ділянку для обслуговування санаторію та очисних споруд. Звернуто увагу на необхідність надання належної оцінки свідоцтву про право власності на будівлі санаторію "Квітка Полонини" від 14.02.2001 року, згідно з яким позивачу належать на праві колективної власності 17 будівель згідно інвентаризаційної справи, та необхідність витребування у компетентних органів вищевказаної інвентаризаційної справи з метою встановлення переліку об'єктів, на які позивач набув право власності. Зауважено також на тому, що господарські суди при розгляді справи не надали оцінки наявній в матеріалах справи копії інвентаризаційної справи №1680 на очисні споруди ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", згідно з якою до зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд санаторію "Квітка Полонини" включено колодязі.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року в справі № 907/1138/13 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007 року, яким вирішено передати в оренду закритому акціонерному товариству "Кришталеве джерело" (перейменованому у приватне акціонерне товариство "Кришталеве джерело") земельну ділянку площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 24.03.2008 року, зареєстрований в реєстрі 03.07.2008 року за № 2124085601-040807070002, укладений між Солочинською сільською радою та закритим акціонерним товариством "Кришталеве джерело" (перейменованим у приватне акціонерне товариство "Кришталеве джерело").

Не погоджуючись з даним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело" подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року в справі № 907/1138/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому вказує, що оспорюване рішення Солочинської сільської ради та оспорюваний договір оренди земельної ділянки не порушує законні інтереси позивача, оскільки свідоцтво про право власності на будівлі санаторію "Квітка Полонина", яким оформлено право власності на 17 будівель (в тому числі очисні споруди) не містить доказів оформлення права власності на колодязі каналізаційного колектору. Заперечує твердження позивача про те, що в 17 будівель, на які видано свідоцтво, входять очисні споруди (колодязі каналізаційного колектору очисних споруд), оскільки інвентарна справа, яка була підставою та зазначала перелік будівель і була подана разом із заявою в сільську раду для вирішення питання щодо видачі свідоцтва про право власності, не містила таких об'єктів як: /пп.12 п.II/каналізація/пп.15 п.II та три мережі - радіофікація, електропостачання та телефонізація. Також апелянт вказує, що позивачем пропущено строки позовної давності.

У відзиві на дану апеляційну скаргу, Дочірнє підприємство "Санаторій "ОСОБА_3" заперечив проти її задоволення, просив, суд, рішення господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року в справі № 907/1138/13 залишити без змін з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Крім того, зазначив, що при прийнятті рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки ТОВ "Санаторій "Кришталеве джерело" та укладенні оскаржуваного договору оренди земельної ділянки Солочинська сільська рада перевищила свої повноваження щодо передачі в оренду земельної ділянки, чим фактично розпорядилась очисними спорудами, що належать на праві власності позивачу, та відповідно порушила приписи ст. ст. 19, 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України та ч.3 ст. 24, ч.1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування". Наголошено, що належність очисних споруд, до складу яких, зокрема, входять і колодязі каналізаційного колектору, до цілісного майнового комплексу санаторію "Квітка Полонини", який належить на праві власності ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: свідоцтвом про право власності на будівлі санаторію "Квітка Полонини" від 14.02.2001 року, паспортизацією будівель санаторію "Квітка Полонини" від 1983р., технічним паспортом інженерних споруд від 20.03.1969 року, актом державного приймання будівель (споруд), затвердженим рішенням виконкому Мукачівської районної ради депутатів трудящих № 535 від 24.12.1964 року

Представник відповідача-2 в судовому засіданні подав клопотання про призначення у справі додаткової експертизи (б/н від 18.10.2016 року).

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" № 4038-XII від 25.02.1994, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

В постанові пленуму № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи") Вищий господарський суд України роз'яснив, що судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У п.12 вказаної постанови, Вищий господарський суд України, рекомендує господарським судам також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про призначення в справі додаткової експертизи (б/н від 18.10.2016 року), заслухавши пояснення представників відповідача-2 та третьої особи, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення такого за безпідставністю.

Представник відповідача-2 (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року по справі № 907/1138/13 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Від представника позивача надійшло клопотання (факсограма вх.№01-04/235/16 від 11.10.2016 року) про розгляд справи без участі представника позивача, при цьому, ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" вважає рішення господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року у справі №907/1138/13 законним і обґрунтованим, тому таке рішення просить залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело" без задоволення.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

18.10.2007 року Солочинською сільською радою Свалявського району Закарпатської області прийнято рішення "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки", згідно з яким вирішено затвердити ЗАТ "Кришталеве джерело" проект відведення земельної ділянки площею 0,2232 га, яка розташована за адресою с. Солочин, ур. "Біласовиця", для розширення бази санаторію; віднести згадану земельну ділянку площею 0,2232га до земель оздоровчого призначення; передати ЗАТ "Кришталеве джерело" в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2232га строком на 49 років за адресою с. Солочин ур. "Біласовиця" для розширення бази санаторію; встановити орендну плату в розмірі 5% грошової оцінки; ЗАТ "Кришталеве джерело" у 10-денний термін заключити договір оренди земельної ділянки з Солочинською сільською радою та подати його на державну реєстрацію.

На підставі вказаного рішення 24.03.2008 року між Солочинською сільською радою, як орендодавцем та ЗАТ "Кришталеве джерело", як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець надає, а орендар приймає на підставі рішення двадцять першої сесії 3 скликання Солочинської сільської ради Закарпатської області від 18.10.2007 року в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: с. Солочин, урочище "Біласовиця" Свалявського району Закарпатської області для розширення бази санаторію.

Згідно з п. 2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,2232 га. Відповідно до п. 3.1 договору його укладено строком на 49 років. Згідно з п.3.2 договору, він вступає в дію, з моменту його державної реєстрації. Відповідно до п. 5.1 договору, земельна ділянка передається в оренду для сінокосіння.

Договором на встановлення обмежень щодо використання земельної ділянки, укладеним між Солочинською сільською радою та ЗАТ "Кришталеве джерело", зареєстрованим в реєстрі за № 01-9/216 від 26.03.2008 року, у зв'язку з проходженням через земельну ділянку, яку ЗАТ "Кришталеве джерело" використовує для розширення бази санаторію, каналізаційної мережі, Солочинська сільська рада встановила обмеження щодо використання земельної ділянки по довжині лінії каналізаційної мережі по праву та ліву сторони від трубопроводу, згідно плану (схеми) земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, цілісний майновий комплекс санаторію "Квітка Полонини", до складу якого входять очисні споруди каналізації і прісного водопостачання, введено в експлуатацію, згідно акту державного приймання будівель (споруд), затвердженого рішенням виконкому Мукачівської районної ради депутатів трудящих № 535 від 25.12.1964 року. Забудовником, згідно акту, була Закарпатська територіальна рада з управління курортами профспілок.

Основні характеристики очисних споруд санаторію визначені технічним паспортом інженерних споруд, затвердженим колегією ОСОБА_6 з управління курортами профспілок 20.03.1969 року. На арк. 3 технічного паспорту значиться, зокрема, конструктивний елемент "отстойники".

Паспортизацією будівель санаторію "Квітка Полонини" від 1983 року підтверджено, що до складу санаторію входять 17 будівель, в тому числі очисні споруди (пп.12 р. ІІ) та каналізація (пп.15 р. ІІ), а також 3 мережі - радіофікації, електропостачання та телефонізації.

Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" було створено в результаті укладення 04.12.1991 року між Федерацією незалежних профспілок України (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) та Фондом соціального страхування України установчого договору про створення акціонерного товариства лікувально - оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та зареєстровано на підставі рішення Ленінського райвиконкому м. Києва від 23.12.1991 року № 971. При створенні позивача його засновником - Федерацією незалежних профспілок України було передано у власність майно територіальних санаторно - курортних закладів, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно - допоміжних об'єктів, в тому числі, цілісний майновий комплекс "Санаторій "ОСОБА_3".

Актом приймання - передачі майна Федерації незалежних профспілок України від 24.01.1992 року у власність закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" були передані санаторно-курортні заклади, в тому числі, і ті, які входили до складу Закарпатського об'єднання санаторно-курортних закладів профспілок, зокрема, комплекс санаторію "Квітка Полонини".

Свідоцтвом про право власності на будівлі санаторію "Квітка Полонини" від 14.02.2001 року за позивачем було оформлено право колективної власності на 17 будівель, згідно інвентаризаційної справи.

Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 3698152 від 27.05.2004 року, наданим Свалявським державним виробничим підприємством технічної інвентаризації по Свалявському району, підтверджено реєстрацію за позивачем ряду будівель та споруд, в тому числі, під літерою Н, порядковий номер 11 значиться очисна споруда.

Листом № 6 від 23.01.2015 року, комунальне унітарне підприємство "Свалявське районне бюро технічної інвентаризації", надавши для огляду суду першої інстанції оригінали матеріалів інвентарної справи та копії для приєднання до матеріалів судової справи, інформувало, що частину матеріалів інвентарної справи, на основі якої ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" було видано свідоцтво про право власності на 17 будівель санаторію "Квітка Полонини" від 14.02.2001 року, було втрачено, в тому числі, по об'єкту під літерою "Н" Очисна (арк. справи 138, т.3). Вказаним листом повідомлено, що при проведенні в травні 2000 року поточної технічної інвентаризації будівель санаторію "Квітка Полонини", згідно зведеного акту вартості будівель і споруд від 30.05.2000 року констатовано, що до комплексу санаторію "Квітка Полонини" входять 17 будівель, в т. ч. "Очисна літ.Н". Колодязі каналізаційного колектору, що зазначені в технічному паспорті інженерних споруд від 20.03.1969 року як "отстойники", на момент проведення технічної інвентаризації будівель санаторію "Квітка Полонини" та видачі свідоцтва про право власності від 14.02.2001 року входили до складу "очисних споруд"; зазначені колодязі каналізаційного колектору не є окремою (самостійною) від очисних споруд будівлею, а є складовим елементом механізму очисних споруд санаторію, підземною складовою очисних споруд.

Вказаним листом повідомлено, що в грудні 2013 року, комунальним унітарним підприємством "Свалявське районне бюро технічної інвентаризації", було проведено нову технічну інвентаризацію очисних споруд санаторію "Квітка Полонини", з виготовленням нового технічного паспорту на станцію біологічної очистки від 30.12.2013 року та інвентарної справи на очисні споруди № 1680, де також встановлено наявність таких конструктивних елементів, як відстійники та колодязі. Щодо підтвердження права власності на колодязі каналізаційного колектору, наголошено, що факт оформлення права власності на споруду свідчить про виникнення у особи прав власника й на всі її конструктивні елементи, в даному випадку на колодязі каналізаційного колектору.

У зв'язку з запереченням відповідачами факту знаходження на спірній земельній ділянці колодязів каналізаційного колектору, належних позивачу, ухвалою господарського суду від 28.04.2015 року в справі було призначено комплексну судову експертизу, що включатиме висновок земельно - технічної експертизи та висновок будівельно - технічної експертизи, проведення якої було доручено Львівському НДІ судових експертиз. На вирішення судової експертизи були поставлені питання: 1) чи розташовані на земельній ділянці (площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району), яка передана в оренду ЗАТ "Кришталеве джерело" (перейменованому у ТОВ "Санаторій "Кришталеве джерело"), згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008 року, що зареєстрований 03.07.2008 року в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2124085601-0408070700002, колодязі каналізаційного колектору очисних споруд санаторію "Квітка Полонини"; 2) чи існували зазначені колодязі каналізаційного колектору очисних споруд у зазначеному місці на момент прийняття рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007 року та укладення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2008 року за № 2124085601-040807070002; 3) чи входять у склад нерухомого майна очисних споруд санаторію "Квітка Полонини", які належать ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на праві власності, згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001 року, вищевказані колодязі каналізаційного колектору очисних споруд санаторію "Квітка Полонини", які розташовані на земельній ділянці (площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району), яка передана в оренду ЗАТ "Кришталеве джерело" (перейменоване у ТОВ "Санаторій "Кришталеве джерело"), згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008 року, що зареєстрований 03.07.2008 року в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2124085601-0408070700002.

Висновком № 1739 інженерно - технічної експертизи по господарській справі № 907/1138/13, складеним 29.02.2016 року судовими експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено:

1. Колодязі каналізаційного колектору очисних споруд санаторію "Квітка Полонини", розташовані на земельній ділянці (площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району), яка передана в оренду ЗАТ "Кришталеве джерело" (перейменованому у ТОВ "Санаторій "Кришталеве джерело"), згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008 року, що зареєстрований 03.07.2008 року в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2124085601-0408070700002.

2. Зазначені колодязі каналізаційного колектору очисних споруд існували в зазначеному місці на момент прийняття рішення 21 сесії 3 скликання Солочинської сільської ради від 18.10.2007 року та укладення договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в реєстрі 03.07.2008 року за № 2124085601-040807070002.

3. Колодязі каналізаційного колектору очисних споруд санаторію "Квітка Полонини", які розташовані на земельній ділянці (площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району), яка передана в оренду ЗАТ "Кришталеве джерело" (перейменоване у ТОВ "Санаторій "Кришталеве джерело"), згідно з договором оренди земельної ділянки від 24.03.2008 року, що зареєстрований 03.07.2008 року в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2124085601-0408070700002, входять у склад нерухомого майна очисних споруд санаторію "Квітка Полонини", які належать ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" на праві власності, згідно свідоцтва про право власності від 14.02.2001 року.

З врахуванням всіх наявних у матеріалах справи доказів, суд, дійшов висновку про доведеність факту розташування на спірній земельній ділянці належних позивачу колодязів каналізаційного колектору.

Таким чином, Солочинська сільська рада, приймаючи рішення від 18.10.2007 року про передачу в оренду закритому акціонерному товариству "Кришталеве джерело" земельної ділянки площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району та укладаючи договір оренди вказаної земельної ділянки від 24.03.2008 року, з метою розширення бази санаторію, розпорядилася належними приватному акціонерному товариству лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" колодязями каналізаційного колектору, які є складовим елементом механізму очисних споруд санаторію (їх підземною частиною), за відсутності наданих їй на це повноважень.

Конституцією України встановлені гарантії захисту права власності, яке є непорушним (ст. 41). Частиною 4 вказаної статті визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Згідно частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого врядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Виходячи з вищенаведеного, як вірно вказав суд першої інстанції, рішення від 18.10.2007 року про передачу в оренду закритому акціонерному товариству "Кришталеве джерело" земельної ділянки площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району прийнято Солочинською сільською радою, з перевищенням визначених Конституцією і законами України повноважень, порушує охоронювані законом права і інтереси позивача, що є підставою для визнання цього рішення незаконним.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Оскільки судом встановлено, що Солочинська сільська рада не мала достатніх повноважень при прийнятті рішення від 18.10.2007 року про передачу в оренду закритому акціонерному товариству "Кришталеве джерело" земельної ділянки площею 0,2232 га в ур. Біласовиця с. Солочин Свалявського району, рішення прийнято з порушенням закону, договір оренди земельної ділянки також не відповідає закону і підлягає визнанню недійсним.

Щодо твердження представника ТОВ "Кришталеве джерело" про пропуск позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За інформацією позивача, не спростованою відповідачами, ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" про порушення свого права дізналася у листопаді 2013 року з листа ТОВ "Сузір'я" № 197 від 06.11.2013 року, копію якого долучено до матеріалів справи.

За таких обставин, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Водночас, за вимогою про визнання недійсним рішення сільської ради слід зазначити, що Законом України від 20.12.2011 року № 4176-УІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" виключено п. 4 ст. 268 ЦК України, яким зазначалося, що до вимог про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, не поширюється строк позовної давності, та встановлено до таких вимог загальну позовну давність тривалістю три роки. Пунктом 5 Перехідних положень вказаного Закону встановлено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено її право власності або інше речове право. Отже, звернення до суду з такими вимогами у період до 15.01.2015 року вважається здійсненим з дотриманням строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 31.05.2016 року в справі № 907/1138/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Кришталеве джерело" залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 25.10.2016 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.