Ухвала

від 24.10.2016 по справі 926/3560/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"24" жовтня 2016 р. Справа № 926/3560/16

Суддя Господарського суду Чернівецької областіОСОБА_1 Розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Артронд" Пропро забезпечення позову ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю "Артронд" ВідповідачТовариство з обмеженою відповідальністю "Інфініті Пак" Суть споруПро стягнення заборгованості за надані послуги - 170170,50 грн. Представники сторін не викликались В С Т А Н О В И В :

24.10.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Артронд" звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Пак" про стягнення заборгованості за надані послуги - 170170,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманих послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, згідно укладеного договору № 0104 від 01.04.2016 року.

При цьому, позивач разом з поданням позовної заяви подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд в якості забезпечення позову, накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Пак" (які обліковуються на р/р № 26002604219700 в ПАТ «УкрСиббанк») в межах заявлених позовних вимог - 170170,50 грн. та судового збору - 2552,56 грн.

Заява мотивована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором № 0104 від 01.04.2016 року щодо оплати отриманих послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів. На неодноразові звернення позивача із проханням погасити існуючий борг відповіді не надав. Крім того, відповідач не звертався до позивача із проханням відстрочити сплату боргу або із пропозицією погодити певний графік виплат прострочених платежів. На думку позивача, така поведінка відповідача свідчить про наміри і в подальшому не сплачувати заборгованість та не виконувати рішення суду (у випадку задоволення позовних вимог), що призведе до складнощів під час примусового стягнення грошових коштів. Тривале існування великої суми боргу відповідача перед позивачем, а також неможливість прогнозування строків її погашення, призводять до виникнення у позивача значних фінансових проблем щодо вчасних розрахунків із контрагентами. Позивач вважає, що, оскільки у ТОВ "Інфініті Пак" відсутні будь-які активи, існує ймовірність, що після отримання примірника позовної заяви, ТОВ "Інфініті Пак" намагатиметься обнулити свої рахунки, що призведе до неможливості виконання судового рішення та до завдання ТОВ "Артронд" значних збитків.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив:

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як зазначено в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладення арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо. Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16 червня 2011 року N 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів є неможливим.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, метою застосування заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК.

Як вбачається із поданих до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розмір позовних вимог становить 170170,50 грн. Із отриманих позивачем відомостей (скріншоти результатів пошуку у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), ТОВ "Інфініті Пак" - не володіє нерухомим майном.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві та можуть знаходитися на його рахунках в межах ціни позову є процесуальною гарантією захисту і відновлення судом прав позивача у випадку задоволення позову.

Суд здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку, що така заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артронд" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Пак" в розмірі 172723,06 грн., які знаходяться на р/р № 26002604219700 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Артронд" (адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Герцена, 1; ідентифікаційний код 37830407).

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфініті Пак" (адреса: 60300, м. Новоселиця, вул. Центральна, 31; ідентифікаційний код 40307190).

3. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття -24.10.2016 р., згідно із ст. 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та може бути пред'явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 3-х років з дня набрання ухвалою законної сили.

4. Термін дії заходів забезпечення позову - до дня набрання рішенням по справі № 926/3546/16 законної сили.

Суддя М.В.Швець