Ухвала

від 24.10.2016 по справі 289/2227/15-к

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 289/2227/15-к

Номер провадження 1-в/289/111/16

Рядок статистичного звіту:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2016 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

представника кримінально-виконавчої інспекції старшого інспектора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Радомишльського РС КВІ УДПтС України в Житомирській області про направлення до місця відбування покарання

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, вдови, безробітної, засудженої 18.02.2016 року Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 191 КК України до 1 року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Радомишльського РС КВІ УДПтС України в Житомирській області звернулася до суду з поданням про затримання ОСОБА_5 та направлення її до місця відбування покарання у вигляді обмеження волі в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, посилаючись на те, що ОСОБА_5 перебуває в них на обліку як особа, яка засуджена вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.02.2016 за ч. 2 ст. 191 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності на 2 роки. Засуджену ОСОБА_5 01.04.2016 було ознайомлено про необхідність самостійного виїзду до місця відбування покарання, однак остання самостійно у встановлений законом строк і до теперішнього часу до місця відбування покарання не виїхала, посилаючись на погіршення стану здоров`я та продовженням курсу лікування.

Виходячи з наведеного, представник кримінально-виконавчої інспекції підтримала заявлене подання у судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні також підтримала заявлене подання.

Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, у якій просить перенести розгляд справи на будь-який день після 20.11.2016, посилаючись на те, що в даний час вона перебуває в обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського Житомирської обласної ради на лікуванні. До заяви додає копії консультативних висновків спеціаліста від 26.08.2016 та від 15.09.2016.

Як вбачається із копій наданих консультативних висновків, в них відсутня інформація про знаходження ОСОБА_5 на лікуванні, а лише зазначено рекомендацію нагляду у ревматолога за місцем проживання.

Згідно абзацу 2 ч. 4 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце і час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення подання, суд виходить з наступного.

Процедура направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання врегульована ст. 57 КВК України, діючою Інструкцією про порядок виконання покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої наказом ДДуВП МВС України від 19.12.2003 № 270/1560 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.01.2004 № 16/86/15, які передбачають можливість самостійного прямування засудженого до обмеження волі за рахунок держави до місця відбування покарання після одержання припису про виїзд, направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання судом у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 57 КВК України, особи, які засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов`язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.

За правилами ч. 4 ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений, який ухиляється від одержання припису про виїзд або не виїхав у встановлений строк до місця відбування покарання, за поданням кримінально-виконавчої інспекції затримується органом внутрішніх справ для встановлення причин порушення порядку слідування до місця відбування покарання. У разі невиїзду без поважних причин суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Відповідно до п. 2.16 розділу 5 вищевказаної Інструкції у разі невиїзду осіб, засуджених до обмеження волі, без поважних причин, або ухилення від одержання припису про виїзд, працівник інспекції надсилає до суду подання про направлення таких засуджених осіб до місця відбування покарання в порядку, установленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Положеннями ст. 87 КВК України передбачений порядок направлення засудженого до місця відбування покарання шляхом переміщення засудженого під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 засуджена 18.02.2016 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 191 КК України до 1 року обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності на 2 роки, вирок набрав законної сили 19.03.2016 (1,2-3).

ОСОБА_5 було попереджено про необхідність самостійно протягом трьох діб прибути до виправного центру та попереджено про наслідки несвоєчасного прибуття чи неприбуття до виправного центру (а.с.9,10,11,66).

При отриманні припису, засуджена не попереджала КВІ про те, що чимось хворіє та в подальшому має намір звертатися до лікувального закладу за отриманням медичної допомоги.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 з 06.04.2016 по 15.04.2016 перебувала на амбулаторному лікуванні у комунальному закладі ЦП МСД Радомишльської районної ради з діагнозом гострий бронхіт. 26.04.2016, 05.05.2016 пацієнтка ОСОБА_5 повторно була на прийомі у сімейного лікаря з діагнозом гіпертонічна хвороба ІІ ст. СНо. З 22.06.2016 по 29.06.2016 проходила лікування на денному стаціонарі (а.с.17-20,23,33,36).

15.07.2016 ОСОБА_5 було видано направлення в консультативну поліклініку Житомирської обласної лікарні на обслідування, однак ОСОБА_5 не поїхала на обслідування, в своєму поясненні причиною зазначила відсутність коштів (а.с.52,57).

Засуджену ОСОБА_5 неодноразово викликали до кримінально-виконавчої інспекції в зв`язку з питанням відбуття покарання у вигляді обмеження волі, кожного разу ОСОБА_5 в поясненнях зобов`язувалася виїхати самостійно, але зобов`язання не виконувала і причиною зазначала погіршення стану здоров`я (а.с.16,26,37,50,57,67,69).

В медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_5 запис від 12.09.2016 зазначено, що згідно рентгенограм від 16.06.2016 «костной паталогии не выявлено», як вбачається із протоколу ультразвукового дослідження ОСОБА_5 від 13.09.2016 «паталогічних змін у досліджуваних органах не виявлено» (а.с.70 зворот.).

В своєму поясненні від 06.10.2016 ОСОБА_5 відмовляється самостійно їхати до Орджонікідзевського виправного центру в зв`язку з хворобою та проходженням чергового курсу лікування (а.с.82), однак в консультаційних висновках зазначено, що ОСОБА_5 рекомендовано нагляд за місцем проживання у ревматолога (а.с.76,85) і відсутня інформація щодо знаходження ОСОБА_5 на лікуванні.

Крім цього, незважаючи на те, що засуджена ОСОБА_5 з 06.04.2016 по 15.04.2016 р. знаходилася на амбулаторному лікування лікуванні у лікаря-терапевта, з 22.06.2016 по 29.06.2016 р. лікувалася на денному стаціонарі, однак, враховуючи, що медичних документів щодо визнання її інвалідом 1 чи 2 групи або наявності тяжкої хвороби, яка б перешкоджала відбуванню покарання в КВІ не надала, суд приходить до висновку, що засуджена, будучи належним чином повідомлена про порядок виконання вироку суду, до місця відбування покарання самостійно не виїхала, таким чином ухиляється від відбування покарання.

З огляду на викладене, суд визнає подання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ст. 72 КК України, згідно яких у строк покарання зараховується час попереднього ув`язнення під вартою, суд вважає необхідним зарахувати час перебування під вартою ОСОБА_5 , а також час слідування під вартою до виправного центру, з розрахунку: одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 369372, 532-537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Подання задовольнити.

2. Затримати та направити засуджену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Орджонікідзевського ВЦ-79 в Дніпропетровській області для відбування покарання за вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 18.02.2016 на підставі ч. 4 ст. 57 Кримінально-виконавчого кодексу України в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання час перебування під вартою, а також слідування під вартою до місця відбування покарання з моменту її затримання, відповідно до ст. 72 КК України з розрахунку, що один день тримання під вартою відповідає двом дням обмеження волі.

3. Виконання цієї ухвали доручити Радомишльському ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області, шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 25.10.2016.

Суддя /підпис/ ОСОБА_1

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_1

"___"

(дата засвідчення копії)