Постанова

від 27.02.2007 по справі 47/433-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

27 лютого 2007 р.                                                                                  

№ 47/433-06 

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.

судді

Полянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргу

Підприємства об'єднання громадян

"Українська юридична компанія" всеукраїнської організації інвалідів

"Союз організації інвалідів України"

на 

постанову від 22.11.2006 р.

Харківського апеляційного господарського суду

у справі

№ 

47/433-06 господарського суду Харківської області

за позовом

Підприємства об'єднання громадян

"Українська юридична компанія" всеукраїнської організації інвалідів

"Союз організації інвалідів України"

До

1.          ДПІ у Дзержинському районі м.

Харкова 2.          ВДК у Дзержинському

районі м. Харкова

Треті особи

1.          СПД -ФО ОСОБА_1 2.          СПД -ФО ОСОБА_2

про

стягнення 66 133,90 грн.

За участю представників сторін:

позивач - не з'явились,

відповідач

-1- Животков Д.Л. дов. від 26.02.2007 р. № 2982/10/10Д17

відповідач

-2- не з'явились,

третя

особа  - 1- не з'явились,

третя

особа  - 2- не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду

Харківської області від 16.10.2006 року (суддя Светлічний Ю.В.) в позові

відмовлено. 

Постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року (судді: Карбань І.С.,

Бабакова Л.М., Шутенко І.А.) рішення господарського суду Харківської області

від 16.10.2006 року залишено без змін.

          Не погоджуючись рішенням та

постановою від 22.11.2006 р. Харківського апеляційного господарського суду,

Підприємство об'єднання громадян "Українська юридична компанія"

всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів

України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення

позову, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням господарськими

судам норм матеріального та процесуального права.

Позивач, відповідач-2 та треті

особи не скористалися наданим процесуальним правом участі у суді касаційної

інстанції.

Відзиву від відповідачів не

надходило.

У зв'язку з виходом судді Фролової

Г.М. з лікарняного, справа № 47/433-06 розглядається колегією суддів у

постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13

Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й., у

складі: головуючий -Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Розглянувши матеріали справи,

оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом

норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого

господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню, виходячи із наступного.   

Відповідно до п. 1 ст. 1119

ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має

право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без

задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду

прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи,

УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” та СПД - ФО “ОСОБА_2” звернулися з позовом до

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про усунення перешкод в здійсненні

господарської діяльності, витребування майна з чужого незаконного володіння та

відшкодування збитків.

          Для представництва своїх інтересів в

судовій інстанції, УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” з СПД - ФО ОСОБА_1 було

укладено Договір НОМЕР_1 про надання юридичних послуг з представництва у

господарському процесі та Додаткова угода № 1 до нього. Згідно п.1.1 Договору

та п.1 Додаткової угоди № 1 до нього, СПД - ФО ОСОБА_1 мав здійснити

представництво на користь і в інтересах УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” в

Господарському суді Харківської області, а також в органах виконавчої служби,

держказначейства, та інших установах, які виконують або зобов'язані виконувати

рішення суду у справі за позовом УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” та СПД - ФО

“ОСОБА_2” до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про усунення перешкод в

здійсненні господарської діяльності, витребування майна з чужого незаконного

володіння та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди

№ 1 до Договору від 19.01.2005 р., ТОВ “Укрвермут+Ко” мав сплатити СПД - ФО

ОСОБА_1 винагороду в розмірі 50 000 грн.       

          Рішенням Господарського суду

Харківської області у справі № 42/29-05 від 22.03.2005 р. позовна заява

позивачів була задоволена частково: ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було

зобов'язано повернути позивачу вилучені, згідно з протоколом вилучення від

18.01.2005р., кавоварки у кількості 32 шт. на загальну суму 151 910 грн. В

частині позовних вимог щодо відшкодування завданих збитків провадження у справі

було припинено на підставі п.4 ст.80 ГПК України -у зв'язку з відмовою позивача

від позову.

          23.03.2005 р. між УШ СП у формі ТОВ

“Укрвермут+Ко” та СПД-ФО ОСОБА_1 було підписано Акт виконаних робіт до договору

НОМЕР_1 на надання юридичних послуг з представництва у господарському процесі.

          У зв'язку з несплатою УШ СП у формі

ТОВ “Укрвермут+Ко”, обумовленої договором НОМЕР_1 та Актом виконаних робіт суми

грошових коштів за представництво інтересів у справі, СПД - ФО ОСОБА_1

звернувся з  позовом до суду. 

          29.06.2005 р. Господарським судом

Харківської області було винесено рішення у справі № 07/193-05 за позовом СПД -

ФО ОСОБА_1 до УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” про стягнення 66 133,90 грн., а

саме 50 000 грн. основного боргу, за надані юридичні послуги, згідно з

договором НОМЕР_1 та додаткової угоди НОМЕР_1, штрафні санкції в сумі 15 000

грн. 1133,90 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання, а також судові

витрати. 

          Разом з цим, 03.05.2006 р. між

Українсько-Швейцарським підприємством у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” та

Підприємством об'єднання громадян “Українська юридична компанія”

“Всеукраїнської організації інвалідів” “Союз організацій інвалідів України”

було укладено договір про відступлення права вимоги НОМЕР_2. Відповідно до умов

якого, первісний кредитор відступав (передавав право вимоги), а новий кредитор

набував право вимоги, належне первісному кредиторові щодо відшкодування

матеріальних збитків завданих незаконними діями органами державної влади в

особі ДПІ Дзержинського району м. Харкова в розмірі 66 133,90 грн. з наступним

пред'явленням до виконання та отриманням грошових коштів на власний поточний

рахунок в банківській установі.

          Згідно п.п. 2.1. та 2.2. цього

договору, право вимоги, що відступалось за цим договором, оцінювалось сторонами

у співвідношенні 70% від суми фактично стягнутого (отриманого по результатам

претензійно-позовної роботи) основного боргу, що вказана в додатку до цього

договору.

На підставі вищезазначених

обставин, місцевим господарським судом 

було зроблено правомірний висновок, що рішенням господарського суду

Харківської області від 22.03.2005р. у справі № 42/29-05 вже було вирішено

питання щодо стягнення збитків, завданих відповідачем, а саме - провадження у

справі в цій частині припинено, за договором про відступлення права вимоги

НОМЕР_2 від 03.05.2006р., УШ СП у формі ТОВ “Укрвермут+Ко” на користь позивача

було відступлено право вимоги, якого на час укладення цього договору не

існувало.

Слід зазначити, що відповідно до

ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати

кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням

зобов'язання, доказується кредитором.

          Відповідно до статті 33 ГПК України,

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вказаних вимог позивач

не довів повного складу цивільного правопорушення, а саме протиправного (діяння

чи бездіяльності), шкідливого (причинного зв'язку між протиправною поведінкою

та шкодою), винного діяння особи, яка завдала збитків.

За таких обставин, перевіривши у

відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та

постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про

те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43,

99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі

всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в

обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.

На підставі встановлених фактичних

обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки

сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні

правовідносини та прийнято обгрунтоване рішення про відмову в позові.

В свою чергу, суд апеляційної

інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу,

повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої

апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах,

наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає

положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму

Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами

та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115

ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна

інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє

судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин

справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду

чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково

перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про

порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм

матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого

підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та

обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 111-5

Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою

представника відповідача-1 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства

об'єднання громадян "Українська юридична компанія" Всеукраїнської

організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" залишити

без задоволення.

Рішення Господарського суду

Харківської області від 16.10.2006 року та 

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2006

року у справі № 47/433-06 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                 

Муравйов О.В.

Судді                                                                                           

Полянський А.Г.  

                                                                                                     Фролова

Г.М.