Постанова

від 24.10.2016 по справі 815/4718/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4718/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року 10 год. 03 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

За участю сторін:

представника Позивача Ніякого І.М.,

представників Відповідача Лупу С.С., Ротаря О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування картки відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Універсальна буксирна компанія" до Одеської митниці ДФС України про визнання картки відмови в прийнятті митної декларації № 500040605/2016/00044 від 08.09.2016 року протиправною та скасувати, зобов'язати Одеську митницю Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ39441717) зарахувати суми митних платежів, а саме: ввізне мито в сумі 76726,13 (сімдесят шість тисяч сімсот двадцять шість) гривень та податок на додану вартість в сумі 322249,75 (триста двадцять дві тисячі двісті сорок дев'ять) гривень, що були сплачені 07.06.2008 року при поміщенні буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) в митний режим тимчасового ввезення за митною декларацією №500040624/8/000195 від 07.06.2008, в рахунок оплати митних платежів з оформлення (заміни) митного режиму тимчасового ввезення буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526).

Ухвалою від 19.09.2016 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні 20.10.2016 року позивач надав до суду письмову заяву від 18.10.2016 року про відкликання адміністративного позову в частині, а саме: зобов'язати Одеську митницю Державної фіскальної служби України (Код ЄДРПОУ39441717) зарахувати суми митних платежів, а саме: ввізне мито в сумі 76726,13 (сімдесят шість тисяч сімсот двадцять шість) гривень та податок на додану вартість в сумі 322249,75 (триста двадцять дві тисячі двісті сорок дев'ять) гривень, що були сплачені 07.06.2008 року при поміщенні буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) в митний режим тимчасового ввезення за митною декларацією №500040624/8/000195 від 07.06.2008 року, в рахунок оплати митних платежів з оформлення (заміни) митного режиму тимчасового ввезення буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526), в частині позовних вимог щодо визнання картки відмови в прийнятті митної декларації № 500040605/2016/00044 від 08.09.2016 року протиправною та скасування.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2016 року адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві з прийнятими судом уточненнями (а.с. 116), та письмових поясненнях (а.с.106-110), зазначив, що враховуючи надані докази, картка відмови від 08.09.2016 року №500040605/2016/00044 є неправомірною, відтак підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судове з'явився, у задоволені адміністративного позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов, зазначаючи, що позивачем не були виконані вимоги ст. 106 Митного кодексу України щодо сплати платежів у випадку тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами (а.с. 64-68). Таким чином, на думку представника відповідача Одеська митниця ДФС під час прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 08.09.2016 року №500040605/2016/00044 діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах компетенції, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

У червні 2008 року ТОВ «СБК «НОВОФЛОТ» (ЄДРПОУ 35321496) було ввезено на митну територію України та оформлено у митний режим тимчасового ввезення за митною декларацією №500040624/8/000195 від 07.06.2008 буксир «ТОРНАДО» (ІМО №8897526). (а.с. 10).

Правовою підставою для оформлення вищезазначеного буксиру у митний режим тимчасового ввезення став Бербоут-чартер №023-4/24-326 від 27.03.2008 (а.с. 11), укладений між Судновласником - компанією ВАТ «Флот НМТП» (Росія) та Фрахтувальником - ТОВ «СБК «НОВОФЛОТ» (Україна). 20.11.2014 року Бербоут-чартер №023-4/24-326 від 27.03.2008 року було припинено достроково за згодою сторін.

28.04.2015 року між компанією «Хенфорд Лоджистікс Лімітед» «HENFORD LOGISTICS LIMITED» та ДП «Універсальна буксирна компанія» (код ЄДРПОУ 39537372) (далі - ДП «УБК») був укладений договір бербоут-чартеру №HF/UTC/TR/06.

17.04.2015 року ТОВ «СБК «НОВОФЛОТ» звернулося до Одеської митниці ДФС з заявою (вих. № 005 від 17.04.2015) про передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення відносно буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) на користь ДП «УБК» (а.с. 14) та про внесення змін до митної декларації №500040624/8/000195 від 07.06.2008 року шляхом оформлення аркушу корегування щодо заміни декларанта.

27.04.2015 року Одеська митниця ДФС надала згоду на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення відносно буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) на користь ДП «УБК» без внесення змін до митної декларації. До заяви додавався у тому числі бербоут-чартер між компаніями «Хенфорд Лоджистікс Лімітед» «HENFORD LOGISTICS LIMITED» та ДП «Універсальна буксирна компанія», своєю згодою митниця визнала факт заміни сторін у договорі.

Отже, відповідно до ст. 20 КТМ України, ДП «УБК» є судновласником буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) на законних підставах.

В зв'язку з експлуатацією, ремонтом буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526), у ДП «УБК» виникла необхідність в отриманні кредиту. В документах для оформлення кредиту була надана митна декларація від 07.06.2008 року. Банк відмовив в наданні кредиту на підставі того, що в митній декларації при оформлені митного режиму тимчасового ввозу буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) судновласником зазначено ТОВ «СБК «НОВОФЛОТ».

З метою зміни назви декларанта у митній декларації від 07.06.2008, ДП «УБК», як особа, відповідальна за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, звернулось до митного посту «Чорноморськ» Одеської митниці з заявою від 08.09.2016 року про поміщення буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) в митний режим тимчасового ввезення з поданням митної декларації, де декларантом зазначено ДП «УБК». Проте у даному випадку фактично відбувається заміна одного режиму тимчасового ввезення повністю ідентичним іншим на тих самих умовах та при тих самих обставинах.

Митний пост «Чорноморськ» 08.09.2016 року за результатами перевірки митної декларації №500040605/2016/004672, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, відмовив в поміщенні буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) у митний режим тимчасового ввезення (Картка відмови в прийнятті митної декларації № 500040605/2016/00044) з причини, що відповідно до ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами. У митному оформленні відмовлено в зв'язку з не нарахуванням та несплатою митних платежів. Пропонується подання нової ВМД з вірним заповненням графи 47.

Згідно ч.1. ст.. 104 МК України митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.

Згідно ч.1 п. 6 ст. 70 МК України , «Митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем».

Митний кодекс України не містить норм, які б забороняли або вказували на неможливість поміщення товару, що знаходиться під митним контролем в митному режимі тимчасового ввезення в інший митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», в графі 47 митної декларації треба зазначити митні платежі, які підлягали б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розраховані на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення. Проте усі митні платежі вже були сплачені при поміщенні судна у режим тимчасового ввезення 07.06.2008 року, а саме: повна ставка мита та ПДВ. Тому у графі 47 «Нарахування платежів», у п'ятій колонці «Спосіб платежу» зазначено код « 06», що означає звільнення від оподаткування.

Як зазначено в ст. 8 «Конвенції про тимчасове ввезення» (набуття чинності: 22.09.2004), кожна з Договірних Сторін може на запит дозволити передачу права на тимчасове ввезення будь-якій іншій особі, якщо остання відповідає умовам, визначеним у цій Конвенції, та бере на себе обов'язки першого користувача правом на тимчасове ввезення. Таким чином Конвенцією передбачена правонаступність та описується її механізм.

Оформлення митного режиму з обов'язком сплати митних платежів виникає тільки до товару в час його надходження (поміщення) на митну територію України. Усі подальші оформлення товару (поміщення в інший митний режим) повинні відбуватися з урахуванням раніш сплачених сум.

Буксир «Торнадо» знаходиться на митній території України та перебуває під митним контролем в митному режим тимчасового ввезення ще з 2008 року.

Відповідно до п. 5 ст. 106 МК України, «Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення».

Отже, митні платежі, що підлягають сплаті за час перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення сплачуються виключно за товар, а не за поміщення товару в митний режим.

Отже, за аналогією закону, у митному режимі тимчасового ввезення митні платежі які були сплачені (в повному обсязі) за товар у разі випуску його в вільний обіг на митній території України повинні бути зарахованими при поміщенні цього товару в інший митний режим в тому числі в митний режим тимчасового ввезення. Сплачені митні платежі не повинні перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цього товару у вільний обіг на митній території України.

Митні платежі, у розумінні Податкового кодексу України - податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Як зазначено у ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є товари, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Обов'язок сплати митних платежів виник при надходженні буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) на митну територію України і оформленні митного режиму та був виконаний в повному обсязі шляхом сплати відповідних платежів. Відтак, судом встановлено, що декларант, сплативши в повному обсязі суми податкових зобов'язань, виконав податковий обов'язок у розумінні ст. 38 Податкового кодексу України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 289 МК України, обов'язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Ввезення буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) на митну територію України, фактично відбулося 07.06.2008 року.

Митний платіж був сплачений 06.06.2008 року одноразово та в повному обсязі в сумі, яка підлягала сплаті при випуску буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) у вільний обіг на митній території України на дату поміщення у митний режим тимчасового ввезення. Товар, який знаходиться в митному режимі тимчасового ввозу з 2008 та товар, що оформляється в митний режим тимчасового ввозу є один і той же - буксир «ТОРНАДО» (ІМО №8897526), за ввіз якого вже сплачено мито.

Буксир «ТОРНАДО» (ІМО №8897526), з моменту поміщення в митний режим тимчасового ввезення (2008 рік) та по теперішній час не вивозився за межі митної території України.

27.04.2015 року Одеська митниця ДФС надала згоду на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення відносно буксиру «Торнадо» на користь ДП «УБК» без внесення змін до митної декларації.

На теперішній час декларантом (відповідальною особою за дотримання митного режиму) буксиру «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) є ДП «УБК». Всі права та обов'язки в зв'язку з передачею права використання митного режиму перейшло до ДП «УБК» з урахуванням в тому числі раніше сплачених платежів при переміщені товару через митний кордон України. Митниця фактично і юридично визнала правомірність заміни відповідальної особи за дотримання митного режиму, визнавши, що саме за буксир «ТОРНАДО» (ІМО №8897526) були сплачені в повному обсязі митні платежі (ввізне мито та ПДВ) відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст.ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними, а вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначені норми законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а картка відмови в прийнятті митної декларації №500040605/2016/00044 від 08.09.2016 скасуванню.

Питання про стягнення на користь позивача сплаченого при зверненні до адміністративного суду судового збору вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 20.10.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Універсальна буксирна компанія" до Одеської митниці ДФС України про визнання картки відмови в прийнятті митної декларації № 500040605/2016/00044 від 08.09.2016 року протиправною та скасувати - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації Одеської митниці ДФС України № 500040605/2016/00044 від 08.09.2016 року.

Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Універсальна буксирна компанія» (код ЄДРПОУ 39537372) судові витрати у розмірі 1378 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови підписано суддею 24.10.2016 року.

Суддя О.М. Тарасишина

.