Постанова

від 19.10.2016 по справі 823/1205/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року справа № 823/1205/16

12 год. 19 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача - Пилипаса Р.О. за довіреністю,

третьої особи - Ковтуна А.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача селянське (фермерське) господарство «Шанс», про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 2,0 га (рілля) у власність в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, викладене у листі від 25.07.2016 № 6238/6-16;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 30.05.2016 року про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 2,0 га (рілля) у власність в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх тим, що позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області з передбаченими законодавством додатками. Однак, відповідач протиправно відмовив листом № 6238/6-16 від 25.07.2016р. у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, посилаючись на ту обставину, що Красенівська сільська рада відмовила позивачу в погодженні надання такого дозволу.

За вказаних обставин представник позивача вважає, що відповідач протиправно прийняв оскаржене рішення у формі листа, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що після надходження до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області заяви позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно до доручення віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 №37732/0/1-14, відповідач надіслав до Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області запит про висловлення позиції органу місцевого самоврядування щодо можливості надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою.

У зв'язку з отриманням відмови Красенівської сільської ради у наданні відповідного дозволу, яка викладена в листі №185 від 01.07.2016р., з підстав відсутності відомостей про наявність в позивача майна, необхідного для ведення особистого селянського господарства, листом №6239/6-16 від 25.07.2016р. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відмовило позивачеві у наданні такого дозволу. Представник відповідача зазначає, що наразі відомості про наявність ведення особистого селянського господарства у заявника не підтверджені.

Представник третьої особи селянського (фермерського) господарства "Шанс" не заперечував проти задоволення позовних вимог та просив задовольнити адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою від 30.05.2016р. про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га (рілля) для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області за рахунок земель державної власності.

До вказаної заяви додано: копію паспорту та ідентифікаційного коду; довідку з державної статистичної звітності (6-зем); викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки; згода землекористувача (СФГ "Шанс"); копію договору оренди СФГ "Шанс"; довідку про не використання права безоплатної приватизації землі; посвідчення учасника бойових дій.

На виконання доручення віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В.Б. №37732/0/1-14 від 08.10.2014р. та рішення колегії Держземагентсва України №2/1 від 14.10.2014р., яке введено в дію наказом Держземагентства України №328 від 15.10.2014р., Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надіслало до Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області запит про висловлення позиції органу місцевого самоврядування щодо можливості надання позивачу дозволу на розробку документації із землеустрою.

Листом голови Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області №185 від 01.07.2016р. повідомлено відповідача, що сільська рада заперечує щодо надання земельної ділянки у зв'язку з відсутністю відомостей про наявність в позивача майна необхідного для ведення особистого селянського господарства, а також запропоновано передати дані землі в оренду на загальних підставах, оскільки вони являються джерелом формування бюджету.

Згідно відомостей, які містяться в листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №6239/6-16 від 25.07.2016р. управління відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, в зв'язку з тим, що Красенівська сільська рада Чорнобаївського району Черкаської області відмовила в погодженні надання позивачу відповідного дозволу.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як передбачено частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

В силу положень статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445, передбачено, що Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Наказом Мінагрополітики України від 25.01.2013 № 40, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за №260/22792, внесено зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області (затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.05.2012 № 258, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2012 року за № 852/21164) (далі - Положення про Головне управління), згідно з яким Головні управління Держземагентства у областях наділено повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб.

Відповідно до вищезазначеного Положення про Головне управління, Головне управління Держземагентства в області (надалі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, наказами Держземагентства України, дорученнями Голови Держземагентства України та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, Держземагентство України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених вище норм Земельного кодексу України слідує, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Всупереч наведених вимог Земельного кодексу України відповідачем відмовлено позивачу в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, які не передбачені законом, а саме у зв'язку з відмовою в погодженні надання дозволу, яка викладена в листі голови Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області від № 185 01.07.2016р., що свідчить про незаконність такої відмови.

Щодо посилання відповідача на доручення Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В. Б. від 08.10.2014р. за № 37732/0/1-14, на підставі якого прийнято рішення колегії Держземагентства України №2/1 від 14.10.2014р., яке введено в дію наказом Держземагентства України №328 від 15.10.2014р., суд зазначає наступне.

В силу положень пункту 1 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Отже, нормами Конституції України визначено, що виключно законами встановлюються права людини і громадянина. Відповідно, обмеження прав, які визначені законом, не можуть встановлюватись підзаконним нормативно-правовим актом.

На переконання суду, зазначені положення Земельного кодексу України чітко усувають будь-які інші органи, в тому числі органи місцевого самоврядування, від процесу надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки забороняють вимагати додаткові документи для надання такого дозволу щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту.

Суд звертає увагу, що законом передбачені чіткі межі повноважень державних органів під час проходження процедури оформлення у власність земельної ділянки.

В той же час, підзаконним нормативно-правовим актом, а саме: рішенням колегії Держземагентсва України №2/1 від 14.10.2014р., яке прийнято на підставі доручення Віце-прем'єр-міністра - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Гройсмана В. Б. від 08.10.2014р. за № 37732/0/1-14 та введено в дію наказом Держземагентства України №328 від 15.10.2014р., обмежено існуючі права громадян на одержання у власність земельних ділянок, а також надано органам державної влади та місцевого самоврядування повноваження, які не передбачені Земельним кодексом України.

Більш того, у відповідності до вимог пункту 1 Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Пунктом 3 наведеного Указу Президента України визначено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно із пунктом 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Всупереч наведених вимог Указу Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, наказ Держземагентства України №328 від 15.10.2014р. не зареєстрований у встановленому порядку, хоча передбачає обмеження існуючих прав громадян у вигляді ускладнення процедури отримання у власність земельної ділянки.

За таких обставин, наказ Держземагентства України №328 від 15.10.2014р. не поширює свою дію на спірні правовідносини.

Приймаючи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області неправомірного рішення, яке викладене в листі №6238/6-16 від 25.07.2016р., про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га (рілля) у власність в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, суд вважає, що порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов'язання відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 30.05.2016 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га (рілля) у власність в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області не довело правомірність прийнятого рішення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про відмову ОСОБА_4 у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га (рілля) у власність в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, викладене в листі від 25.07.2016р. за №6238/6-16.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 30.05.2016 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,00 га (рілля) у власність в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності та прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2016р.