Ухвала

від 19.10.2016 по справі 15/171-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

19 жовтня 2016 року Справа № 15/171-ПН-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі

позивача: ОСОБА_1 міської ради

до відповідача-1: Міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок", м.Херсон

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіміс", м.Херсон

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області, м. Херсон

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 41645 грн. 50 коп.

заподіяної шкоди

за участю: прокурора прокуратури Херсонської області ОСОБА_2, посвідчення № 004809 від 20.09.2012 р.,

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (посвідчення А № 489 від 26.07.2016р.), представник за дорученням № 9-958-9/21 від 26.07.2016 р.,

від відповідача-1: ОСОБА_4 (НОМЕР_1, виданий Новотроїцьким РВ УМВС України в Херсонській області 19.06.2012р.), представник за довіреністю від 01.10.2016р.,

від відповідача-2: не з'явився,

третя особа: не з'явився,

- Суворовський районний відділ ДВС м. Херсон - ОСОБА_5, (посвідчення № 247 від 31.05.2016р.), представник за довіреністю

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 міжрайонним природоохоронним прокурором заявлено позов в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради до Міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок" та ТОВ "Кіміс", м.Херсон, про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,12578га по вул.Миру в м.Херсоні, повернути земельну ділянку за належністю до земель ОСОБА_1 міської ради та стягнення з міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок" на користь ОСОБА_1 міської ради шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 41645 грн. 50 коп.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.09.2009р. позов задоволено у повному обсязі, зобов'язано міське комунальне підприємство "ОСОБА_1 комунальний ринок", м.Херсон звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,12578га по вул.Миру в м.Херсоні та повернути земельну ділянку за належністю до земель ОСОБА_1 міської ради, стягнуто з міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок", м.Херсон на користь ОСОБА_1 міської ради шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 41645 грн. 50 коп.

03.10.2016р. до суду надійшла заява міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок" про розстрочку виконання рішення суду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду № 239 від 03 жовтня 2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку зі звільненням судді Клепай З.В.

Автоматизованою системою з розподілу справ визначено суддю Сулімовську М.Б. для розгляду справи № 15/171-ПН-08.

Ухвалою від 07.10.2016р. справу №15/171-ПН-08 прийнято до провадження, для розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду призначено судове засідання на 17.10.2016р.

В судове засідання прокурор, представники позивача ОСОБА_1 міської ради, відповідача-1 МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" та Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон з'явились.

Представником відповідача на виконання вимог суду надано до матеріалів справи докази направлення прокурору заяви про розстрочку виконання рішення суду.

В судовому засіданні 17.09.2016р. була оголошена перерва до 19.10.2016р.

18.10.2016р. прокурором подано до матеріалів додаткові пояснення, державним виконавцем - відзив на заяву про розстрочку виконання рішення суду.

Представники МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" підтримали заяву про розстрочку виконання рішення суду, зазначили, що станом на час розгляду справи залишок заборгованості відповідача становить 7727,16 грн. Разом з тим, в теперішній час відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення з відповідача заборгованості на користь третіх осіб, підприємство знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, що підтверджено звітами про фінансові результати за 2013-2015 роки, на поточних рахунках відсутні грошові кошти, виконавчою службою накладено арешт на касу та касову книгу підприємства. Вищенаведене, на думку представників заявника, свідчить про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, а тому наявні підстави для розстрочки його виконання. Наголосили, що в даному випадку слід знайти оптимальний баланс інтересів сторін спору, запобігти настанню незворотних наслідків (неплатоспроможність, банкрутство, понесення збитків) та сприяти якнайшвидшому виконанню рішення суду. У зв'язку з чим просять задовольнити заяву, та, з урахуванням залишку заборгованості в розмірі 7727,16 грн., розстрочити виконання рішення господарського суду Херсонської області від 15.09.2009р. у справі №15/171-ПН-08 шляхом встановлення щомісячних виплат рівними частинами протягом 24 місяців (по 321,96 грн. щомісяця).

Прокурор проти задоволення заяви відповідача заперечила. Звернула увагу на те, що рішення у даній справі ухвалено ще у вересні 2009 року, ухвалою від 23.06.2010р. у даній справі господарським судом вже було задоволено заяву відповідача МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" про розстрочення виконання рішення суду, відповідно до якої останній платіж з погашення боргу мав бути сплачений ще в грудні 2010 року. Однак, відповідачем рішення суду, навіть з урахуванням розстрочки його виконання, не виконувалось належним чином, заборгованість не погашається вже протягом 7 років. Зазначила, що в квітні 2016 року ОСОБА_1 міською прокуратурою було подано начальнику відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні скаргу на бездіяльність державного виконавця, в тому числі і що стосується виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду у даній справі. За результатами розгляду скарги начальником ВДВС винесено постанову від 01.06.2016р., відповідно до якої дії державного виконавця, проведені у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" заборгованості, визнано такими, що здійсненні в порушення вимог приписів Закону України "Про виконавче провадження". На сьогоднішній день державним виконавцем вживаються заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості, в тому числі за рішенням у даній справі, а також направлено подання до ОСОБА_1 відділу поліції головного управління поліції в Херсонській області про порушення відносно посадових осіб відповідача кримінального провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України. Прокурор просить відмовити в задоволенні заяви про розстрочку у зв'язку з її необґрунтованістю та тривалим невиконанням рішення суду.

Представник позивача ОСОБА_1 міської ради зауважив, що відповідач є комунальним підприємством, власником якого є ОСОБА_1 міська рада, якій відомо про фінансовий стан підприємства. Вважає за можливе задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення суду, втім остаточне рішення покладає на розсуд суду.

Присутній в судовому засіданні головний державний виконавець Суворовського РВ ДВС м.Херсон повідомив про хід виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі, вирішення питання щодо надання розстрочки покладає на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Як зазначено у п. 7.1.1. та п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення, відповідно до 7.2. Постанови можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Так відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заявником належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду наявності підстав для розстрочки виконання вищевказаного судового рішення.

Так заявник (відповідач) в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду посилається на свій тяжкий фінансовий стан та велику кількість боргових зобов'язань перед іншими кредиторами.

Однак відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду станом на час звернення з даною заявою до господарського суду.

В обґрунтування тяжкого фінансового становища МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" надано до матеріалів справи фінансові звіти за 2013-2015 роки, разом з тим із заявою про надання розстрочки останній звернувся до суду 3 жовтня 2016 року, однак не навів суду відомостей щодо фінансового становища підприємства саме на час звернення до суду.

Крім цього, відповідачем надано довідку ПАТ "Укрсоцбанк" про відсутність грошових коштів на рахунку. При цьому, заявником не подано до суду довідки про наявність інших розрахункових рахунків, відкритих в банківських установах, та відомостей щодо наявності/відсутності залишку на них грошових коштів.

Суд вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки скрутне становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Суд також враховує, що ухвалою від 23.06.2010р. у даній справі господарським судом вже було задоволено заяву відповідача МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" про розстрочку виконання рішення суду. Відповідно до наведеної ухвали останній платіж в погашення заборгованості мав бути сплачений відповідачем в грудні 2010 року.

Разом з тим, станом на час розгляду справи заборгованість не сплачено, графік погашення боргу, встановлений господарським судом ухвалою від 23.06.2010р., відповідачем не дотримано, будь-яких обґрунтованих пояснень з цього приводу суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97р. № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем МКП "ОСОБА_1 комунальний ринок" суду не надано, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання рішення суду в даному випадку.

З огляду на зазначене, заява міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок" про надання розстрочки виконання рішення суду від 15.09.2009 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Заяву міського комунального підприємства "ОСОБА_1 комунальний ринок", м.Херсон про розстрочку виконання рішення суду у справі №15/171-ПН-08 залишити без задоволення.

Повний текст ухвали складено та підписано 24.10.2016р.

Суддя М.Б. Сулімовська