Постанова

від 18.10.2016 по справі 904/5665/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 року справа № 904/5665/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Науменка І.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

за участю сторін:

від скаржника: ОСОБА_1, представник, довіреність №9459/10/04-67-10-36 від 23.05.2016р.;

від ліквідатора: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 10.10.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 р. у справі

за заявою ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 р. у даній справі (суддя Владимиренко І.В.) товариство з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого (голову ліквідаційної комісії) Штельманчука Михайла Сергійовича. Заяву арбітражного керуючого Загрія Р.О. про участь у справі про банкрутство, з урахуванням заяви від 18.07.2016 р., залишено без задоволення.

Згадана постанова обґрунтована посиланням на те, що згідно поданих документів господарським судом встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, при цьому до звернення ліквідатора до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Не погодившись з даною постановою, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Фіскальний орган був порушений права провести документальну позапланову перевірку, оскільки боржник та його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою.

На думку скаржника, господарським судом належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передуються зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів та посивів боржника для задоволення вимог кредиторів.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор боржника просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС.

Ліквідатор вважає, що податкова інспекція не набула статусу учасника провадження у справі про банкрутства, оскільки не звернулася з грошовими вимогами до боржника ні в процедурі добровільної ліквідації, на в процедурі банкрутства, тому не має права на оскарження постанови господарського суду.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши відповідність оскаржуваної постанови нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що 22.02.2016 р. учасником товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії Крячека Сергія Миколайовича (рішення загальних зборів учасників № 02-16/1 від 22.02.2016 р.).

Протоколом загальних зборів учасників № 07-16/1 від 05.07.16р. припинені повноваження ліквідатора Крячека Сергія Миколайовича та призначено ліквідатора Штельманчука Михайла Сергійовича.

Ліквідатор боржника письмово повідомив орган, що здійснює державну реєстрацію про припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" шляхом ліквідації.

За результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" станом на 07.07.2016 р., який було затверджено рішенням загальних зборів (протокол загальних зборів учасників № 07-16/2 від 07.07.2016р.).

Згідно ліквідаційного балансу кредиторська заборгованість становить 495 700,00 грн., дебіторська заборгованість - 36 000,00 грн., грошові кошти на рахунку боржника у публічного акціонерного товариства "Сбербанк" становлять 468,65 грн., основні засоби, товарно-матеріальні цінності, нематеріальні активи - відсутні.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2016 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст", відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" визнано банкрутом; відкрито

ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці; призначено ліквідатора.

Вирішуючи питання про законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, колегія суддів враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог законодавства України щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч. ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України. Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України .

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 вказаного Закону та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку наведеної правової норми.

При цьому, необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку норм ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Відповідно до ч.2 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Положеннями ч.4 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яка перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ч.8 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Проте, інвентаризація майна боржника була проведена ліквідатором одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи.

Крім того, встановивши факт наявності дебіторської заборгованості боржника у розмірі 36000,00 грн., голова ліквідаційної комісії не вжив заходів щодо отримання цієї заборгованості, з урахуванням вимог ч.1 ст.111 ЦК України.

Наявна в матеріалах справи вимога кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "Астар-плюс" на суму 495 700,00 грн. не підтверджена документально.

Матеріали справи не містять доказів проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника.

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000678218 станом на 24.02.2016 р. містить дані про розмір статутного капіталу - 500,00 грн.

Проте, наведене не відображено ліквідатором у проміжному ліквідаційному балансі.

З урахуванням наведеного, проміжний ліквідаційний баланс станом на 07.07.2016 р. не можна вважати таким, що відображає повну інформацію щодо активів та пасивів боржника.

Відповідно до ч.3 ст. 111 ЦК України під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи.

Листом від 26.04.2016 р. № 8213/10/04-67-08 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомила інформацію про рахунки товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Транс" у фінансових установах станом на 25.04.2016 р., зокрема, товариство має відкриті рахунки у АТ "Дельта банк" (№ 26001002029378), ПАТ "Сбербанк" (№№ 26004013037528, 26005001037528), що суперечить вимогам ч.3 ст.111 ЦК України.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство, у тому числі за ст.95 Закону - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо (абз.6 п.12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)).

Всупереч наведеному, ліквідатором (головою ліквідаційної комісії) при зверненні із заявою про порушення провадження у даній справі не надано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Крім того, ліквідатором не виконані вимоги господарського суду, викладені в ухвалі від 11.07.2016 р., зокрема, не надано оригіналів документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство, аудиторського висновку за результатами фінансово-господарської діяльності, документальні докази недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, документальні докази дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд безпідставно порушив провадження у даній справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а в подальшому - виніс оскаржувану постанову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для його скасування.

Встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Транс" , колегія суддів приходить до висновку про припинення провадження у даній справі на підставі п.12 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст".

Щодо наявності у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, як контролюючого органа права на апеляційне оскарження у цій справі, колегія суддів враховує таке.

За ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, вказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст. 106 ГПК України).

Статтею 99 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи особливості процедури банкрутства в цьому випадку (в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), правовий статус Державної податкової інспекції як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства; звернення податкового органу з заявою про визнання кредиторських вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровської області права на апеляційне оскарження постанови господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 р. у справі №904/5665/16 скасувати.

Провадження у справі № 904/5665/16 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст", м.Дніпро припинити.

Копію постанови направити державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб-підприємців Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради для здійснення реєстраційних дій щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Дніпро-Траст" (49018, м.Дніпро, вул.Метробудівська, 15, прим.5, код ЄДРПОУ 39065374).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.М.Науменко

І.О.Вечірко