Постанова

від 18.10.2016 по справі 911/2052/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа№ 911/2052/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Яковлєва М.Л.

ОСОБА_1

секретар Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кучаківської (Кіровської) сільської ради Бориспільського району Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 16.08.2016 року

у справі №911/2052/16 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрпромсоюзВ»

до Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«УкрпромсоюзВ» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області (яка в подальшому перейменована на Кучаківську сільську раду Бориспільського району Київської області), в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 29.12.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки право власності на нерухоме майно за адресою: село Кірове, Бориспільського району, Київської області, вул. Чапаєва, 16 перейшло до іншої особи, до нового власника об'єктів нерухомості також перейшло право користування земельною ділянкою (кадастровий номер земельної ділянки 3220884401:006:0061), на якій розташовані об'єкти нерухомості, що відповідно припиняє право користування землею.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.08.2016 року у справі №911/2052/16 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано Договір оренди землі від 29.12.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкрпромсоюзВ» та Кіровською сільською радою, державна реєстрація від 25.03.2009 року №040937300003, укладеного щодо земельної ділянки площею 2,7607 га за адресою: с. Кірове, Бориспільського р-ну, Київської області, кадастровий номер 3220884401:006:0061. Стягнуто з Кіровської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрпромсоюзВ» 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Кучаківська сільська рада Бориспільського району Київської області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.08.2016 року у справі №911/2052/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає про наявність заборгованості позивача перед відповідачем за договором оренди за період з 30.10.2014 року по 30.01.2015 року в розмірі 256903,22 грн., що на його думку є перешкодою для розірвання договору оренди землі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Яковлєва М.Л., Тищенко О.В.) від 26.09.2016 р. апеляційну скаргу Кучаківської (Кіровської) сільської ради Бориспільського району Київської області прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 18.10.2016 року.

18.10.2016 р. через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду - без змін. Також у відзиві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

18.10.2016 р. через відділ забезпечення документообігу Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з занятістю представника відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні в Ірпінському міському суді Київської області.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Занятість представника відповідача ОСОБА_2 в іншому судовому засіданні не може бути належною підставою для відкладення розгляду справи, враховуючи, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Також колегія суддів зазначає, що представником відповідача не надано доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

29.12.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі, державна реєстрація від 25.03.2009 року №040937300003, за яким позивачу була передана в оренду на 49 років земельна ділянка площею 2,7607 га для оптової торгівлі та складського господарства за адресою: село Кірове, Бориспільського району, Київської області. Кадастровий номер земельної ділянки 3220884401:006:0061.

На земельній ділянці розташоване нерухоме майно, а саме: сіносховище, площею 981,8 кв.м. (село Кірове, Бориспільського району, Київської області, вул. Чапаєва, 16), що належало позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського району ОСОБА_3 05.12.2005 року за №4201 та зареєстрованого Бориспільським РБТІ Київської області згідно витягу №9288026 від 15.02.2005 року за №6592964 номер запису 213 в книзі 3.

04.11.2014 року зазначене нерухоме майно, що розташоване за адресою: село Кірове, Бориспільського району, Київської області, вул. Чапаєва, 16 було продано третій особі - ОСОБА_4, про що укладений договір купівлі-продажу сіносховища від 04.11.2014 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за №315, державна реєстрація від 04.11.2014 року, номер запису про право власності 7569056.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Позивачем надіслано відповідачу лист від 05.11.2014 року №178/01 про розірвання договору оренди землі.

У відповідь на лист позивача, відповідач в листі від 03.12.2014 року №753/2-17 повідомив, що для розірвання договору оренди землі необхідно надати довідку Бориспільської ОДПІ Міндоходів у Київській області про відсутність заборгованість по орендній платі.

Позивач стверджує, що відповідна вимога про надання довідки про відсутність заборгованості по орендній платі не передбачена чинним законодавством, тому фактична безпідставна відмова відповідача в розірванні договору оренди землі у зв'язку з набуттям відповідного права користування землею новим власником нерухомості, є неправомірною та необґрунтованою.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальної громади на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України В«Про оренду земліВ» , іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про оренду земліВ» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно зі ст. 142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно зі ст. 31 Закону України В«Про оренду земліВ» договір оренди землі припиняється в разі, серед іншого, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Отже, відповідно до чинного законодавства розірвання договору оренди в судовому порядку може бути здійснено тільки у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 32 Закону України В«Про оренду земліВ» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Аналогічна позиція викладена у п. 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» .

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, із вищезазначених норм законодавства вбачається, що у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.06.2011 року у справі №3-53гс11, від 19.06.2012 року у справі № 3-30гс12.

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним твердження відповідача про те, що перешкодою для розірвання договору оренди землі є наявність заборгованості позивача перед відповідачем за вказаним договором, оскільки сплата орендних платежів за минулі періоди є самостійними зобов'язаннями, які не залежать від фактичної наявності правовідносин за договором. Також колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на норми чинного законодавства, невиконання зобов'язань зі сплати орендних платежів є підставою для розірвання договору найму.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, розірвання договору не перешкоджає зверненню орендодавця до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, тому в даному випадку, ні питання розірвання договору не залежить від стягнення заборгованості, ні питання стягнення заборгованості не впливає на результат вирішення спору про розірвання договору.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактичне користування спірною земельною ділянкою та розташованою на ній нерухомістю здійснює інша особа (набувач майна), позивач добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкрпромсоюзВ» про розірвання договору оренди землі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кучаківської (Кіровської) сільської ради Бориспільського району Київської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 16.08.2016 року у справі №911/2052/16 залишити без змін.

Матеріали справи №911/2052/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді М.Л. Яковлєв

ОСОБА_1