Ухвала

від 24.10.2016 по справі 813/2306/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ У Х В А Л А 24 жовтня 2016 року          м. Київ                                        К/800/28108/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М., перевіривши касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі №813/2306/15 (876/7164/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллес Україна» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області та Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі №813/2306/15 (876/7164/15). Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до частини 4 статті 213 КАС України, касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. Згідно частини 3 статті 58 КАС України, довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації. Як встановлено суддею-доповідачем, скаржником додано до касаційної скарги довіреність, яка не відповідає наведеним законодавчим приписам, а саме - не засвідчена печаткою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області. Відповідно до частини 5 статті 213 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Разом з тим, скаржником не додано до касаційної скарги копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником судовий збір сплачено у розмірі 1  461,60 грн., що свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі, з огляду на наступне. За правилами підпункту 1 пункту 3 частини 4 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакцій чинній на час подання даного позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру складала 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827,00 грн.) та не більше            4 розмірів мінімальних заробітних плат (4 872,00 грн.). Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви складав 1  827,00 грн. Згідно положень частини 1 та 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року (редакція якого діє з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що судовий збір за подачу касаційної скарги на рішення суду складає            2  192,40 грн. (1  827,00*120%), а скаржником сплачено лише 1 461,60 грн., дане свідчить про сплату судового збору не в повному обсязі. Таким чином, всупереч вимогам частини 5 статті 213 КАС України скаржником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у законодавчо встановленому розмірі. Відповідно до частини другої статті 212 КАС України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Згідно частини 4 статті 214 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження. Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції складено в повному обсязі 23 жовтня 2015 року, тоді як касаційну скаргу було надіслано засобами поштового зв'язку до суду касаційної інстанції 18 жовтня 2016 року, тобто із пропуском строків, встановлених частиною 2 статті 212 КАС України. Скаржником заявлено клопотанням про поновлення зазначеного процесуального строку, яке мотивоване повторністю звернення до суду касаційної інстанції з даною касаційною скаргою, оскільки у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року касаційну скаргу повернуто позивачу. Однак, в матеріалах касаційної скарги відсутні докази повернення Вищим адміністративним судом України касаційної скарги відповідача. Крім того, звертаючись з вказаною касаційною скаргою, скаржник, в обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги, посилається на те, що останній був позбавлений можливості своєчасно усунути недоліки поданої раніше касаційної скарги. Разом з тим, наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке. Так, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.    Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.   Враховуючи викладене, наведені у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними. Відтак, скаржнику слід навести підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанцій. Згідно частини 3 статті 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу. Частиною 1 статті 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали. Відповідно до частини 2 статті 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : 1. Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2015 року у справі №813/2306/15(876/7164/15) залишити без руху. 2. Встановити Галицькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги, визначений частиною 4 статті 214 КАС України. 3. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                                О.М. Нечитайло