Постанова

від 18.10.2016 по справі 910/407/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року Справа № 910/407/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Бакуліної С.В., Рогач Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до відповідачів: 1. Корпорації "Артеріум", 2. Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 простягнення грошових коштів,

за участю представників

від позивача: Роєнко Є.В.;

від відповідача-1: Зима І.П.;

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи: ОСОБА_4;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 910/407/13 (головуючий суддя - Головатюк Л.Д., судді: Босий В.П., Цюкало Ю.В.) позовні вимоги ТОВ "Комплекс Агромарс" задоволено повністю. Стягнуто з корпорації "Артеріум" на користь ТОВ "Комплекс Агромарс" вартість ремонту автомобіля в розмірі 78 526,38 грн. Стягнуто з ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" на користь ТОВ "Комплекс Агромарс" вартість ремонту автомобіля в розмірі 49 490,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13 (головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Суховий В.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 910/407/13 скасовано частково. Резолютивну частину рішення викладено в наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Корпорації "Артеріум" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 139, код ЄДРПОУ 33406813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) 510 (п'ятсот десять) грн. (що становить суму франшизи), 9 (дев'ять) грн. 77 коп судового збору та 11 (одинадцять) грн. 95 коп витрат по відшкодуванню вартості експертизи. 3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (14037, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Інструментальна, буд. 4, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (07350, Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) 33 078 (тридцять три тисячі сімдесят вісім) грн 00 коп страхового відшкодування, 633 (шістсот тридцять три) грн. 56 коп судового збору та 775 (сімсот сімдесят п'ять) грн. 17 коп витрат по відшкодуванню вартості експертизи. 4. В іншій частині позову відмовити.".

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

13.10.2016 до Вищого господарського суду України від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу в якому ОСОБА_4 просив касаційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" відхилити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13 - залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2016 у справі № 910/407/13 (головуючий суддя - Яценко О.В., судді: Ходаківська І.П., Данилова Т.Б.) прийнято касаційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13 до провадження та призначено її розгляд у засіданні 13.10.2016.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 21.09.2016 № 08.03-04/4200 у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В. справу № 910/407/13 передано на повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В. справу № 910/407/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Полянський А.Г., Рогач Л.I.

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 27.09.2016 № 08.03-04/4579 у зв'язку із звільненням ОСОБА_9 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/407/13.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку із звільненням ОСОБА_9 з посади судді Вищого господарського суду України згідно з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 справу № 910/407/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Бакуліна С.В., Рогач Л.I.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 у справі № 910/407/13 (головуючий суддя - Поляк О.І., судді: Бакуліна С.В., Рогач Л.І.) прийнято касаційну скаргу ТОВ "Комплекс Агромарс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13 Господарського суду міста Києва до розгляду та призначено її розгляд на 18.10.2016.

У судове засідання 18.10.2016 з'явились представники позивача, відповідача-1 та третьої особи. Представник відповідача-2 не скористався процесуальним правом на участь у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.11.2011 на а/д Гостомель - Бородянка, біля с. Блиставиця відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням працівника Корпорації "Артеріум" - ОСОБА_4 та транспортного засобу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" ISUZU, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_11

Факт ДТП, яка мала місце 19.11.2011, підтверджується Протоколом серії АІ1 № 242064 про адміністративне правопорушення, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.11.2011, поясненнями водіїв, схемою ДТП (які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення №3-2907/11 Вишгородського районного суду Київської області).

Відповідно до довідки, наданої ВДАІ Бородянського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, автомобіль ISUZU, державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: розбиті передні права та ліва блокфара, решітка радіатора, передній бампер, лобове скло, дзеркало заднього виду, деформовані передні ліва та права двері, капот тощо.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.12.2011 в адміністративній справі № 3-2907/11 встановлено, що громадянин ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автомобільній дорозі Гостомель - Бородянка, здійснюючи маневр розвороту, не надав переваги в русі автомобілю ISUZU, державний номер НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів. За результатами судового розгляду громадянина ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Господарськими судами встановлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1, винного у його скоєнні, була застрахована ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6074597 зі строком дії до 17.12.2011 з встановленим розміром франшизи - 510,00 грн та лімітом відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну - 50 000,00 грн.

З метою встановлення розміру заподіяної шкоди, ТОВ "Комплекс Агромарс" було замовлено незалежну товарознавчу експертизу. Відповідно до висновку № 7/03-ПО-1 від 16.03.2012, складеного за результатами вказаної експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті пошкодження транспортного засобу з урахуванням зносу становить 121 898,82 грн.

Господарськими судами також встановлено, що станом на 19.11.2011 (дата вчинення дорожньо-транспортної пригоди) громадянин ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах із Корпорацією "Артеріум", що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_3, а також копією шляхового листа 02-АБ № 551018.

22.10.2012 ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", як страховика винної у ДТП особи, з вимогою про виплату страхового відшкодування, до якої додало весь пакет документів, передбачений чинним законодавством. Однак ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" виплату страхового відшкодування не здійснило.

У зв'язку з зазначеним, ТОВ "Комплекс Агромарс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації "Артеріум", ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення з останніх на користь ТОВ "Комплекс Агромарс" 122 598,82 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду спору в суді першої інстанції ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/407/13 була призначена судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручено ТОВ "Агенція Судових Експертиз"; на вирішення експерта поставлено питання: який матеріальний збиток завдано власнику автомобіля автомобіля ISUZU, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 19.11.2011 з урахуванням обставин ДТП, документів, що свідчать про пригоду, в тому числі схеми ДТП, фотографій з місця ДТП, характеру пошкоджень?

Відповідно до висновку № 50 судової автотоварознавчої експертизи від 09.10.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля ISUZU, державний номер НОМЕР_2 складає 128 016,38 грн, а вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу автомобіля складає 92 217,69 грн.

На підставі вказаних висновків, ТОВ "Комплекс Агромарс" було подано до Господарського суду міста Києва заяву про збільшення позовних вимог у якій позивач просив стягнути з відповідачів збитки в розмірі 128 016,38 грн, розподіливши вказану суму наступним чином: стягнути з відповідача-1 на користь позивача грошову суму в розмірі 78 526,38 грн та стягнути з відповідача-2 на користь позивача грошову суму в розмірі 49 490,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем дотримано вимоги ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в частині обов'язку вчинити передбачені дії як учасника дорожньо-транспортної пригоди, а також подано відповідачу-2 документи, передбачені ст. 35 вказаного Закону. Таким чином, Корпорація "Артеріум" зобов'язана спільно із ПрАТ "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс", як стаховиком, який за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов'язався виплатити відшкодування при настанні страхового випадку, відшкодувати завдані збитки, оскільки вина працівника Корпорації "Артеріум" у вчинені адміністративного правопорушення, в результаті якого було пошкоджено транспортний засіб ТОВ "Комплекс Агромарс", доведена належним чином та у встановленому законодавством порядку. Враховуючи висновок № 50 судової автотоварознавчої експертизи від 09.10.2015, відповідача-2 зобов'язаний виплатити позивачу страхове відшкодування у розмірі 49 490,00 грн (в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком - 50 000,00 грн та з урахуванням франшизи в сумі 510,00 грн), а відповідач-1, як роботодавець винної у скоєнні ДТП особи, має сплатити решту суми.

Господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що особами відповідальними за завдану ОСОБА_12 шкоду є відповідач-2, як страховик цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_4 в межах лімітів, передбачених полісом № ВЕ/6074597, та відповідач-1 відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1188, 1194 Цивільного кодексу України в частині збитків, що не покриваються за рахунок страхового відшкодування. Разом з тим, апеляційний господарський суд визнав неправомірним стягнення з відповідачів збитків в розмірі 128 016,38 грн, оскільки у випадку відновлення транспортного засобу реальними збитками, які несе сторона та які підлягають їй відшкодуванню за рахунок винних осіб є витрати, які особа фактично понесла в даному випадку на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та які підтверджені відповідними документами станції технічного обслуговування, квитанціями на придбання деталей, тощо. Апеляційний господарський суд, на підставі додаткових доказів, витребуваних у сторін, у зв'язку з тим, що господарським судом першої інстанції не досліджено обставин щодо фактично здійснених позивачем витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, дійшов висновку, що позивачем понесені збитків в розмірі фактично сплачених коштів на відновлювальний ремонт автомобіля ISUZU, державний номер НОМЕР_2, які становлять 33 588,00 грн. При цьому, вказану суму, як страхове відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача-2, необхідно зменшити на розмір франшизи (510, 00 грн), а сама франшиза підлягає стягненню з відповідача-1.

Колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про наявність у відповідачів зобов'язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок скоєння ДТП, однак вважає, що визначаючи розмір відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідачів, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли до передчасних висновків, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положення якого кореспондуються з ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 Цивільного кодесу України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що особами відповідальними за завдану ОСОБА_12 шкоду є відповідач-2, як страховик цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_4 в межах лімітів, передбачених полісом № ВЕ/6074597, та відповідач-1 відповідно до вимог ст.ст. 1172, 1188, 1194 Цивільного кодексу України в частині збитків, що не покриваються за рахунок страхового відшкодування.

Разом з тим, за змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначалося вище, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства до реальних збитків входить, зокрема, вартість втраченого або пошкодженого майна. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, обчислюється виходячи саме із реальної вартості вказаного майна, на момент розгляду справи. Така вартість може бути визначена експертним шляхом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку № 50 судової автотоварознавчої експертизи від 09.10.2015 вартість відновлювального ремонту автомобіля ISUZU, державний номер НОМЕР_2 (з урахуванням вартості: ремонтно-відновлювальних робіт, матеріалів та робіт необхідних для пофарбування, нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) складає 128 016,38 грн, а вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу автомобіля складає 92 217,69 грн.

Однак, не спростувавши доводи місцевого господарського суду про необхідність відшкодування збитків, виходячи з вартості пошкодженого майна, господарський суд апеляційної інстанції прийшов до необгрунтованих висновків, що реальними збитками, які несе сторона та які підлягають їй відшкодуванню за рахунок винних осіб є витрати, які особа фактично понесла в даному випадку на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля та які підтверджені відповідними документами станції технічного обслуговування, квитанціями на придбання деталей, тощо. Зокрема, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до акту виконаних робіт, рахунок на оплату, наданих ПП "Гроцький Транс Експедиція" розмір понесених позивачем реальних збитків відповідає сумі фактично сплачених останнім коштів на відновлювальний ремонт автомобіля ISUZU, державний номер НОМЕР_2, і становить 33 588,00 грн.

Як вбачається з вказаних документів, здійснені ПП "Гроцький Транс Експедиція" ремонтні роботи не відповідають пошкодженням, отриманим автомобілем ISUZU, державний номер НОМЕР_2, під час ДТП, які було зафіксовано в довідці ДАІ (а.с. - 13 т. 1).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, господарським судом апеляційної інстанції було безпідставно не враховано висновок судової автотоварознавчої експертизи від 09.10.2015, який підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема витребуваними апеляційним судом.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд на підставі висновку судової автотоварознавчої експертизи № 50 від 09.10.2015 визнав правомірним стягнення з відповідачів 128 016,38 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством , включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, встановлюється механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до приписів вказаної Методики, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту фізичного зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля про встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

Таким чином, відшкодування збитків, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу відповідно спеціальної норми ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинно здійснюватися з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з вказаного висновку автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту автомобіля ISUZU, державний номер НОМЕР_2 (з урахуванням вартості: ремонтно-відновлювальних робіт, матеріалів та робіт необхідних для пофарбування, нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) складає 128 016,38 грн, однак враховуючи значення коефіцієнту фізичного зносу (0,35), вартість матеріального збитку зазначеного автомобіля складає 92 217,69 грн.

Разом з тим, місцевий господарський суд викладеного не врахував та прийшов до необгрунтованих висновків про наявність підстав для стягнення з відповідачів 128 016,38 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Викладене свідчить про передчасність висновків господарських судів попередніх інстанцій, зроблених з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Оскільки в силу ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження самостійно встановлювати обставини справи, так само як і оцінювати докази, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови у даній справі з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 111-9 ГПК України.

При цьому, під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищевикладені обставини, які стали підставою для скасування судових актів та передачі справи на новий розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" підлягає задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 910/407/13 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі № 922/3503/14 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 910/407/13 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 у справі № 910/407/13 скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді С.В. Бакуліна

Л.І. Рогач