Постанова

від 06.04.2017 по справі 910/407/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа№ 910/407/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Роєнко Є.В.,

від відповідача 1. - Зима І.П., від відповідача 2. - не з'явився,

від третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2017 р. по справі № 910/407/13 (суддя - Пінчук В.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс

до 1. корпорації Артеріум

2. приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_4

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.01.2017р., новий розгляд, позов задоволено частково. Стягнуто з корпорації Артеріум на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс 510,00 грн., 9,77грн. судового збору та 11,95 грн. витрат по відшкодуванню вартості експертизи. Стягнуто з приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс 33 078,00грн. страхового відшкодування, 633,56грн. судового збору та 775,17грн. витрат по відшкодуванню вартості експертизи. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2017р. по справі №910/407/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс прийнято до провадження.

ОСОБА_4 заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Корпорація Артеріум також заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Розпорядженням №09-53/1068/17 від 22.03.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 22.03.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який не є головуючим суддею, на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Тищенко О.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2017р. по справі № 910/407/13 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням №09-53/1439/17 від 05.04.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу суддів від 05.04.2017р., в зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Чорна Л.В. судді: Разіна Т.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс на рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2017р. по справі № 910/407/13 прийнято до свого провадження у визначеному складі суду.

Відповідно до п. 9-2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги.

Приватне акціонерне товариство Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників відповідача 2, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 23.11.2011р. на автомобільній дорозі Гостомель - Бородянка 34 трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ISUZU NQR 71 Р, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс та автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності корпорації Артеріум , під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується копією шляхового листа Серія 02-АБ № 551018.

ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем 1, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_5, наказом №155-к від 01.09.2009р. про прийняття ОСОБА_4 на посаду, випискою із штатного розпису станом на 30.12.2011р.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 22.12.2011р. в адміністративній справі № 3-2907/11 визнано вину ОСОБА_4.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, яке належить позивачу згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, отримав ряд механічних пошкоджень, що підтверджується довідкою відділення ДАІ з обслуговування Бородянського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.

Цивільно-правова відповідальність Ford Fiesta державний номер НОМЕР_3 застрахована у ПАТ Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс , про що свідчить поліс №ВЕ/6074597.

З метою встановлення розміру заподіяної шкоди, позивачем було замовлено незалежну товарознавчу експертизу.

Згідно висновку № 7/03-ПО-1 від 16.03.2012р. про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 121 898 грн. 82 коп.

22.10.2012р. позивач звернувся до ПАТ Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс із претензією про відшкодування вартості матеріального збитку на суму 121 898,82 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновку №50 судової автотоварознавчої експертизи по справі №910/407/13 матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортної пригоді, що сталася 19.11.2011р. з урахуванням обставин ДТП, документів, що свідчать про пригоду, в тому числі схеми ДТП, фотографій з місця ДТП, характеру пошкоджень, складав - 92 217,69 грн.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, до стягнення заявлено 128 016,38 грн.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що вартість відновлювального ремонту сплачена позивачем становить 33 588,00 грн., що підтверджується банківською випискою та рахунком-фактури №90/502 від 13.07.2012р. ПП Гроцький транс експедиція , яке виконувало відновлювальний ремонт транспортного засобу позивача.

Доказів понесення збитків позивачем на спірну суму матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України Про страхування франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ч. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6074597 розмір франшизи становить 510,00 грн.

Київський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з корпорації Артеріум на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс 510,00 грн., 9,77грн. судового збору та 11,95 грн. витрат по відшкодуванню вартості експертизи. Стягнуто з приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія Інвестсервіс на користь товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс 33 078,00грн. страхового відшкодування, 633,56грн. судового збору та 775,17грн. витрат по відшкодуванню вартості експертизи.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування рішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2017р. у справі №910/407/13.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 12.01.2017р. у справі №910/407/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/407/13 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна