Рішення

від 08.05.2007 по справі 10/1-2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08"

травня 2007 р.

Справа № 10/1-2

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді  Півторак М.Є.

розглянув у відкритому судовому

засіданні справу

за

позовом: Фізичної особи

- підприємця ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „

Госптовари”, м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 39

     За участю представників:

позивача:

ОСОБА_1- свідоцтво НОМЕР_1 

відповідача:

Малік І.О. - представника, довіреність від 03.01.2007р., Лис В.А. -представника,

довіреність від 03.01.2007року; Федчишин Г.С. -представника, довіреність від

26.03.2007 року; Ванкевич А.В. -представника, довіреність  № 072515 від 03.01.2007 року.

У судовому

засіданні 13.02.2007 року представникам позивача та відповідача  роз'яснено процесуальні права та обов'язки

відповідно до статей 20, 22,81-1 ГПК України.

Суть справи:

До

господарського суду Тернопільської області звернулася з позовом Фізична особа -

підприємець ОСОБА_1, жителька  АДРЕСА_1

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Госптовари”, м.

Тернопіль - 35 346, 00 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми в розмірі

774, 00 грн., відшкодування судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування

позовних вимог посилається на дію договору на надання юридичних послуг,

укладених між сторонами 01 липня 2003 року, Акт здавання-приймання виконаних

робіт від 30 вересня 2003 року. Стверджує, що відповідач в порушення

вимог статті 526 Цивільного кодексу України не належним чином виконав взяті

зобов'язання відповідно до умов договору від 01.07.2003 року  в частині здійснення оплати за надані

юридичні послуги.

У відзиві на

позов  від 13 лютого 2007 року,  Відповідач 

заперечує позовні вимоги повністю, мотивуючи тим, що між сторонами

взагалі не укладався договір 01.07.2003 року, а тому позивач жодних юридичних

послуг по такому договору не міг надавати; 

також вважає, що вищеназваний договір та акт здавання - приймання

виконаних робіт від 30 вересня 2003 року, позивач самостійно виготовила на

чистих бланках з печаткою та підписом директора Товариства, які позивач мала в

своєму розпорядженні з метою незаконного стягнення грошових коштів у

майбутньому. Просить відмовити в задоволенні позову.

Підприємець

ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю.

У відповідності

до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було

відкладено на 16 год. 00 хв. 13 лютого 2007 року, у зв'язку з неявкою представника

відповідача та оголошувалась перерва до 14 год. 30 хв. 20 лютого 2007р.

             Ухвалою господарського суду від

22.02.2007 року, згідно клопотання відповідача, провадження у справі № 10/1-2

зупинено, оскільки, Прокурором м. Тернополя постановою від 14 лютого 2007 року

скасовано постанову о/у ВДСБЕЗ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській

області Корчинського  І.М. про відмову в

порушенні кримінальної справи  від

20.10.2006р., а матеріали направлено начальнику Тернопільського МВ УМВС України

в Тернопільській області для проведення додаткової перевірки.

                   25 лютого 2007 року о/у

ВДСБЕЗ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області  Корчинським І.М. винесено Постанову про

відмову в порушення кримінальної справи по заяві директора ТзОВ “Госптовари“

Мельник С.С. про неправомірні дії гр. ОСОБА_1, а тому 12.03.2007 року

провадження у справі № 10/1-2 поновлено та призначено до розгляду на 16 годин

27 березня 2007 року.

                 27.03.2007 року відповідач по

справі  звернувся до суду з клопотанням

про долучення до матеріалів справи копії протоколу № 3 зборів учасників ТзОВ

“Госптовари“ від 12.06.2003 року “Про надання директору ТОВ “Госптовари“

Мельник С.С. відпустки терміном на 24 календарних дні з 16.06.2003 року, а також

копію наказу № 4-К від 12.06.2003 року “Про відпустку Мельник С.С. та

призначення виконуючого обов'язків директора ТОВ “Госптовари“, а тому вважає,

що директор Товариства Мельник С.С. не могла підписати Договір 01 липня 2003

року, оскільки перебувала у вказаний час за межами міста Тернополя, а саме на

відпочинку в м. Одеса.

                Позивач у справі не

погоджується з твердженням представників відповідача  про відсутність директора ТзОВ Мельник С.С. в

місті Тернополі і зазначила, що Договір на надання юридичних послуг підписано

саме директором Товариства Мельник С.С. 

про що свідчить її підпис на документі, в цей же час Мельник С.С. як

директор Товариства підписувала інші документи, зокрема, фінансові та податкові,

оригінали яких знаходяться в Тернопільській ОДПІ . ОСОБА_1 звернулася до суду з

клопотанням про витребування від Тернопільської ОДПІ оригінал декларації з

податку на додану вартість ТзОВ “Госптовари“ за травень 2003 року для огляду її

у судовому засіданні.

              02 квітня 2007 року Товариство з

обмеженою відповідальністю “Госптовари“, м. Тернопіль подало до суду клопотання

про витребування у ОСОБА_1 оригінали Договору про надання юридичних послуг від

01 липня 2003 року і акту здавання-приймання виконаних робіт від 30 вересня 2003

року і після доручення до матеріалів справи оригіналів Договору і Акту просить

призначити судову експертизу , а також просить зобов'язати ОСОБА_1 надати суду

письмові докази з розшифровкою виконаної нею особисто правової роботи по п. 2.1

Договору від 01 липня 2003 року, а також розрахунок вартості наданих послуг.

              Ухвалою суду від 13.04.2007 року

витребувано від Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м.

Тернопіль, вул. Білецька, 1 для огляду у судовому засіданні оригінал декларації

з податку на додану вартість за травень 2003 року, поданої  Товариством з обмеженою відповідальністю

“Госптовари“, м. Тернопіль, вул. Л. Українки, 39, ідентифікаційний код

14041623.

               На виконання вимог ухвали суду

від 13.04.2007 року Тернопільська ОДПІ направила господарському суду листом №

29981/7/10-015 від 26.04.2007 року оригінал декларації по податку на додану

вартість за травень 2003 року, яка була подана ТзОВ “Госптовари“, м. Тернопіль,

вул. Л.Українки, 39 до Тернопільської ОДПІ.

               В судовому засіданні

оголошувалася перерва до 16 годин 20 хвилин 08 травня 2007 року в порядку

статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

               Розглянувши клопотання від

02.04.2007 року ТзОВ “Госптовари“ про призначення експертизи суд вважає, що

клопотання не підлягає до задоволення.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та

відповідача,  господарський суд

встановив  наступне:

Пунктом 2

статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач

має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси

зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом  відшкодування збитків.

Позивач по

справі: Фізична особа ОСОБА_1,

яка проживає АДРЕСА_1  зареєстрована

як підприємець  у встановленому законом

порядку Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 26 лютого 2002 року,

що підтверджується Свідоцтвом про Державну реєстрацію Фізичної особи

-підприємця НОМЕР_2, номер ДРФО НОМЕР_3, і наділена правом на звернення

до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідач у

справі - Товариство з обмеженою відповідальністю “Госптовари“, місцезнаходження

органів у правління якого м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 39 є юридичною особою,

яка зареєстрована у встановленому законом порядку виконавчим комітетом

Тернопільської міської ради, ідентифікаційний код  14041623, що підтверджується Довідкою

Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-31 від 05.02.2007

року.

Згідно

статті 29 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе

цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за

законом або за статутом.

Це означає, що

дії органів юридичної особи кваліфікуються як дії самої юридичної особи, а їх

повноваження можуть визначатися лише законом або статутом. Як вбачається із

змісту Статуту ТзОВ “Госптовари“ (копія знаходиться у матеріалах справи)  органами управління цього товариства є збори

учасників Товариства; директор (одноосібний виконавчий орган) або його

заступник (у відсутності директора), який при необхідності призначається

наказом директора (пункт 10.1 Статуту). Пунктом 10.12.Статуту встановлено, що

виконавчі функції здійснює директор і згідно якого директор вирішує всі питання

діяльності Товариства, за винятком тих, що 

віднесені до виключної компетенції 

зборів учасників. Вказаним пунктом також визначено перелік питань,

прийняття яких здійснюється після письмового затвердження всіма учасниками.

Зокрема, директор має право без доручення виконувати дії від імені товариства,

укладати договори, а також видає доручення.

Отже, директор

товариства, в силу приписів п.п.10.12.-10.14 Статуту,  вправі був укладати договори з іншими

суб'єктами господарювання, в тому числі і про надання юридичних послуг.

Статтею 92

п. 3 Цивільного Кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно

до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені,

зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не

перевищувати свої повноважень.

Як стверджує

позивач, 01 липня 2003 року

між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі -Виконавець) та Товариством з

обмеженою відповідальністю „Госптовари” (надалі -Замовник) укладено договір на

надання юридичних послуг (надалі Договір). На підтвердження зазначеного,

ОСОБА_1  надала суду копію зазначеного

договору (знаходиться в матеріалах справи).

У судовому

засіданні 02 квітня 2007 року судом за участю повноважних представників сторін

оглянуто оригінал Договору від 01.07.2003 року, про що зазначено у формулярі

(протоколі)  судового засідання від  02.04.2007 року.

Встановлено, що

на оригіналі Договору на надання юридичних послуг, з датою складання його 01

липня 2003 року, є підпис директора ТзОВ “Госптовари“ Мельник С.С. та

підприємця ОСОБА_1; Договір скріплений відтиском мокрої печатки ТзОВ

“Госптовари“.

Як пояснила у

судовому засіданні 02.04.2007 року директор ТзОВ “Госптовари“ Мельник С.С. на

документі (Договорі)  є її підпис, однак,

вона зазначила, що вказаного Договору на надання юридичних послуг від

01.07.2003 року не підписувала.

Як зазначено

у Договорі (пункт 2.1) Виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну

допомогу в обсязі та на умовах , передбачених цим договором.

Вартість послуг

наданих Виконавцем Замовнику за даним Договором становить 25 800, 00 грн.(пункт

4.1. Договору).

Відповідно до

п. 3 Договору Замовник зобов'язаний оплачувати послуги Виконавця.

Пунктом 4.2.

Договору передбачено, що розрахунки за виконану роботу здійснюються

Замовником протягом 3-ох місяців з моменту закінчення терміну дії договору за

умови відсутності письмових претензій сторін щодо якості наданих послуг. Відсутність

таких претензій є свідчення виконання Виконавцем послуг належним чином.

Даний

договір діє з моменту його підписання до 30 вересня 2003 року.

30 вересня 2003

року Замовник та Виконавець підписали Акт здавання-приймання виконаних робіт,

згідно якого Виконавцем здано, а Замовником прийнято надання послуг,

передбачених договором на надання юридичних послуг від 01.07.2003р., в повному

обсязі та належної якості.

Вказаний Акт

підписаний повноважними представниками сторін (від Замовника -директором ТзОВ

“Гостовари“ Мельник С.С.) і скріплений відтиском мокрої печатки Товариства.

У поданому до

суду поясненні та в судовому засіданні Мельник Світлана Степанівна (бувший

директор ТзОВ “Госптовари“) зазначає, що між сторонами існували договірні

зобов'язання з березня 2002 року, а тому укладалися та підписувалися відповідні

договори і нею особисто підписувалися Договори на надання юридичних послуг,

зокрема, 01.03.2002 року; 03.04.2002 року; 03.01.2003 року, а також були

підписані Акти здавання-приймання виконаних робіт від 30.03.2002 року;

27.06.2002 року; 31.03.2003 року. Стверджує, що для виконання даного договору,

а саме, для представлення інтересів ТзОВ “Госптовари“ в установах та

організаціях директором Мельник С.С. були передані ОСОБА_1 чисті бланки з

відтиском печатки ТзОВ “Госптовари“ та її особистим підписом. Щодо  оспорюваного договору від 01 липня 2003 року,

то Мельник С.С. зазначила, що ні договору від 01.07.2003 року, ні Акту

виконання робіт від 30 вересня 2003 року вона особисто не підписувала і про їх

існування дізналася лише з матеріалів справи.

Отже, Мельник

С.С. вважає, що позивач у справі -ОСОБА_1, маючи у своєму розпорядженні чисті

бланки ТзОВ “Госптовари“ з її підписом та відтиском печатки, оформила договір

про надання юридичних послуг 01 липня 2003 року та Акт здавання-приймання

виконаних робіт  30 вересня 2003 року,

який фактично не укладався і на підставі зазначених документів хоче стягнути з

Товариства збитки за ненадані юридичні послуги.

               Позивач  у судовому засіданні пояснила, що заява

директора ТзОВ Мельник С.С. про передачу ОСОБА_1 чистих бланків з її підписом

та відтиском печатки Товариства є надуманою та безпідставною. Зазначає, що між

сторонами існували договірні зобов'язання і для виконання умов договору, а саме

для представництва Товариства в державних органах  директором ТзОВ  їй 

видавалася Довіреність, в тому числі і за підписом Мельник С.С.; однак

потреби в інших документах чи чистих бланках для підготовки документів такої не

було.

               Твердження Мельник С.С. про те,

що нею особисто передавалися ОСОБА_1 для виконання Договору числі бланки з її

підписом та відтиском печатки вже досліджувалися у Тернопільському МВ УМВС  в Тернопільській області.

               Так, 20 жовтня 2006 року о/у

ВДСБЕЗ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Корчинський

І.М. розглянувши матеріали № 11273 від 12.10.2006 року по факту неправомірних

дій зі сторони гр-ки ОСОБА_1, про що йдеться в заяві директора ТОВ “Госптовари“

Мельник С.С. виніс Постанову про відмову в порушення кримінальної справи

відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях ознак злочину, передбаченого

ст. 190 КК України.

               25 лютого 2007 року о/у ВДСБЕЗ

Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Корчинським І.М. була

повторно  винесена  Постанова про відмову в порушенні

кримінальної справи по факту неправомірних дій зі сторони г-ки ОСОБА_1

                Таким чином, винесені Постанови

про відмову в порушенні кримінальної справи 

від 20.10. 2006 року та 25.02.2007 року не підтверджують факту отримання

ОСОБА_1 від директора ТзОВ Мельник С.С. бланків з її підписом та відтиском

печатки ТзОВ “Госптовари“, а тому твердження відповідача, щодо передачі ним

позивачу чистих бланків з підписом керівника підприємства та мокрою

печаткою,  при винесенні рішення до уваги

судом не взято, оскільки, чинним законодавством України не допускається, і

відповідачем документально не доведено, що така передача позивачу чистих

бланків з підписом керівника підприємства та мокрою печаткою, здійснювалася.

               У судовому засіданні відповідач,

заперечуючи підписання директором ТзОВ Мельник С.С. договору від 01.07.2003

року також наполягає в обґрунтування зазначеного на те, що станом на 01.07.2003

року Мельник С.С. перебувала за межами 

міста Тернополя, а саме на відпочинку в м. Одеса. В підтвердження

зазначеного Товариство надало суду Протокол № 3 зборів учасників від 12.06.2003

року, які розглянули питання про надання відпустки директору ТзОВ Мельник С.С.

терміном 24 календарних дня з 16.06.2003 року.

               На вимогу позивача у судовому

засіданні 27 квітня 2007 року оглянуто оригінал декларації по податку на додану

вартість за травень 2003 року, поданої ТзОВ “Госптовари“ до Тернопільської

ОДПІ. Податкова декларація подана до ДПІ 20.06.2003 року, про що свідчить

відмітка на декларації. Декларація підписана директором ТзОВ Мельник С.С.

та  бухгалтером  Сидор Л.О.

               Отже, досліджений у судовому

засіданні оригінал декларації по податку на додану вартість, поданої ТзОВ

“Госптовари“ до Тернопільської ОДПІ підтверджує, що під час перебування у

відпустці Мельник С.С. підписувала інші документи, а саме податкові.

Згідно

статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та

обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності

до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони

(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право

вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525

ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Досліджені у

судовому засіданні  Договори

підтверджують, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Госптовари“ та

підприємцем ОСОБА_1 у 2002-2003 роках існували зобов'язання  по наданню юридичної допомоги Товариству.

Як пояснила у

судовому засіданні позивач, і зазначене не заперечили представники  відповідача, проекти укладених договорів на

надання юридичної допомоги готувала позивач у справі  ОСОБА_1, а також вона готувала і Проекти  Актів здавання-приймання виконаних робіт,

копії яких є в матеріалах справи. 

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю зазначені документи

підписувалися без заперечень та приймалися до виконання в частині оплати.

Як вбачається із представлених

відповідачем Актах здавання - приймання виконаних робіт, сторони погодили, що

об'єм та якість виконаних робіт підприємцем ОСОБА_1 відповідав наступному  формулюванню: “роботи виконані в повному

обсязі та належної якості“.

Як зазначено у

Аудиторському висновку про виконання завдань з аудиту по окремих питаннях

господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Госптовари“,

виконаного аудиторською фірмою “Тер Аудит“ № 1443 від 26.01.2007 року,  за даними журналу-ордеру по рахунку 6852 за

січень 2003 року  станом на 01.01.2003

року заборгованість ТзОВ “Госптовари“ перед СПДФО ОСОБА_1 за надані юридичні

послуги становила 113240 грн.

Розрахунки за

надані послуги здійснювались ТОВ “Госптовари“ грошовими коштами в безготівковій

формі через обслуговуючі установи банків . За період 2003-2006 років всього

сплачено кредитору 136100 грн.. Останній платіж проведено 01.09.2005 року.

Таким чином,

відповідачем у справі ТзОВ “Госптовари“, м. Тернопіль прийняті до виконання

підписані між сторонами Акти здавання-приймання виконаних робіт і на підставі

цих Актів проведено оплату.

Окрім того суд

зазначає, що у господарському суді Тернопільської області вже слухалася справа

за позовом ПП ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Госптовари“

про стягнення заборгованості за надані юридичні послуги у 2003 році.

Так, рішенням

господарського суду Тернопільської області у справі № 3/270-3614 від 19.10.2006

року було стягнуто  з ТзОВ “Госптовари“ (

відповідача у справі ) на користь ОСОБА_1 45995,39 грн. за надані юридичні

послуги.

Зокрема,

рішенням встановлено , що між зазначеними сторонами 01.04.2003 року було

укладено договір без номера на надання юридичних послуг, а 30.06.2003 року

сторони по договору склали Акт здавання-приймання виконаних робіт.

Під час

розгляду вказаної справи ТзОВ “Госптовари“, заперечуючи позовні вимоги, також

наполягало на тому, що ПП ОСОБА_1 було вчинено підробку документів, зокрема,

договору та Акту виконаних робіт.

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2007 року рішення

господарського суду Тернопільської області від 19.10.2006 року у справі №

3/270-3614 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Отже, рішенням

господарського суду від  19.10.2006 року

у справі № 3/270-3614 підтверджено, що між сторонами у справі також існували

договірні зобов'язання щодо надання юридичних послуг підприємцем ОСОБА_1 у

квітні 2003 року, остання виконала взяті на себе зобов'язання, що

підтверджується Актом здавання-приймання виконаних робіт від 30.06.2003 року.

Таким чином

суд вважає , що між сторонами у справі, а саме ПП- фізичною особою  ОСОБА_1 та ТзОВ “Госптовари“, м.

Тернопіль  01 липня 2003 року було укладено

Договір без номера  про надання юридичних

послуг  і який по своїй правовій природі

є договором підряду.

У

відповідності до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна

сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за

завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу.

Підтвердженням

виконання робіт є саме акт приймання-передачі виконаних робіт, який є належним

та допустимим доказом в розумінні статей 32-34 ГПК України і який міститься в

матеріалах справи.

У

відповідності до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або

неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають

відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо

інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання

послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це

порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок

непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збитки завдані

невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг,

підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір

відповідальності виконавця не встановлений договором.

Оцінивши

представлені документальні докази, господарський суд Тернопільської області

прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 25 800

грн. боргу за надані послуги документально обґрунтовані і підлягають

задоволенню.

Разом з тим, на

час подання позову до суду вартість наданих юридичних послуг в сумі 25 800 грн.

Виконавцю Замовником не сплачена.

Пунктом 2

статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Сума боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а це з

січня 2004 року по грудень 2006 року, становить 

35 346, 00 грн. та трьох процентів річних - становить 774, 00 грн.

При таких

обставинах позовні вимоги позивача в частині стягнення 35 346, 00 грн. суми

боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та

трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 774, 00 грн.,

документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Державне мито та  витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на

відповідача, згідно приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального

кодексу України.

На підставі

наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 20, 22, 32, 33, 43,

44, 49, 64, 75, 81-1, 82, 84, 116, 117 

ГПК України, ст. ст. 509, 510, 525, 526, 625, ч. 1 ст. 837, 901, 902,

903, 905, 906 Цивільного Кодексу України, Законом України “Про платіжні системи

та переказ коштів в Україні “, 

господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов

задовольнити повністю.

2.

Стягнути з Товариства з

обмеженою відповідальністю „Госптовари”, м. Тернопіль, вул. Л.Українки, 39, код

ЄДРПОУ 1401623  на користь

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний

номер  НОМЕР_3 -35 346, 00 грн. суми

боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та

774, 00 грн. -трьох процентів річних;  362 грн. в повернення сплаченого

державного мита, 118 грн.  на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Видати

накази.

3. Рішення набуває законної сили в десятиденний

строк з дня його підписання.

На рішення

суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну

скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання

рішення, через місцевий господарський суд.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної

сили.

5.Рішення

підписане 11 травня 2007 року.

                    Суддя                                                                     

М.Є. Півторак