Ухвала

від 11.10.2016 по справі 441/383/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 441/383/15 Головуючий у 1 інстанції: Українець П.Ф.

Провадження № 22-ц/783/5860/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія: 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Павлишина О.Ф.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Ніткевича А.В.,

секретар Бохонко Е.Р.,

з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету, Львівського національного аграрного університету про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету (ЄДРПОУ 34387399, с. Вишня, вул. Наукова, 1) в користь ОСОБА_2 (прож. ІНФОРМАЦІЯ_1 Львівської обл.) 1501 грн. 90 коп. заробітної плати та 575 грн. 30 коп. судових витрат, а всього 2077 грн. 20 коп. В задоволенні решти вимог ОСОБА_2 - відмовлено. Стягнуто з Вишнянського коледжу Львівського національного аграрного університету в користь УДКСУ у Городоцькому р-ні Львівської обл. (р/р 31217206700076, ЄДРПОУ 37965536, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській обл., МФО 825014) 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів, що йому поступала пропозиція про зміну істотних умов праці та стверджує, що він і надалі залишався заступником директора та його взагалі не переводили на іншу (нижче оплачувану) посаду. Звертає увагу на те, що суд обґрунтовуючи рішення посилався на заяву про відкликання з відпустки та журнали реєстрації довіреностей по коледжу, а не на трудовий договір, який був би належним доказом при встановленні посади на якій він працював. Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги та не відображено у рішенні покази експерта ОСОБА_4, який вказав, що у висновку експертного дослідження № 212 від 14.03.2016 року розмір недоплаченої заробітної плати ОСОБА_2 розраховано у 2008-2014 роках на посаді заступника директора з адміністративно-господарської роботи і такий становить 38 577,83 грн. Просить рішення суду скасувати та ухвали нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

З пояснень позивача, його представника, із копії наказу по Львівському державному аграрному університету № 342-к від 13.12.2005р. (т.2 а.с.115-116), із оглянутої в суді трудової книжки позивача, видно, що він прийнятий на роботу на посаду заступника директора з адміністративно-господарської роботи Вишнянського аграрного технікуму ЛДАУ за переведенням з посади заступника директора з адміністративно-господарської роботи Вишнянського аграрного технікуму з 13.12.2005р., з місячним окладом згідно штатного розпису.

Із пояснень представників відповідача, із копії положення про Вишнянський коледж Львівського НАУ затвердженого наказом ректора Львівського НАУ № 46 від 18.04.2008 р. (т.1 а.с. 23-60) слідує, що коледж заснований на державній формі власності, є структурним підрозділом Львівського національного аграрного університету і підпорядковується Міністерству аграрної політики. Міністерство та університет визначають мінімальні нормативи матеріально-технічного та фінансового забезпечення коледжу, що для здійснення поставлених перед коледжем завдань, він має право, в т.ч. затверджувати штатний розпис і встановлювати посадові оклади працівникам структурних підрозділів у встановленому порядку, що права та обовязки заступників директора та керівників структурних підрозділів визначаються директором коледжу відповідно до функцій, які вони виконують. Кількість заступників директора коледжу визначається штатним розписом.

Долученими до справи копій штатних розписів Вишнянського коледжу ЛНАУ (т.1 а.с.107-257) та поясненнями в суді свідків стверджується, що в 2005-2007 р.р. у штатних розписах Вишнянського аграрного технікуму була посада заступника директора по господарській частині, у 2008-2014 р.р. у штатних розписах Вишнянського коледжу Львівського НАУ не передбачено такої посади, є посада завідувача господарською частиною з відповідно встановленим посадовим окладом і надбавкою.

З долучених до справи розрахунково-платіжних відомостей (т.1 а.с.61-86), із свідчень в суді ОСОБА_5 вбачається, що в 2008-2014 р.р. ОСОБА_2 нарахована заробітна плата відповідно до посадового окладу завідувача господарською частиною, як це передбачено в штатних розписах за 2008-2014 р.р.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 30.09.2015 р. № 197/15 (т. 2 а.с.61-88) в 2008-2014 р.р. посади заступника директора з адміністративно-господарської роботи Вишнянському коледжі ЛНАУ не має, розмір нарахованого ОСОБА_2 за цей період заробітку відповідає посадовому окладу завідувача господарською частиною, але розмір заробітку, який мав бути йому виплачений занижено відповідно: у вересні і жовтні 2014р., кожен раз на 295 грн. 55 коп., у листопаді та грудні місяці цього ж року на 411 грн. 07 коп. та на 499 грн. 73 коп., а всього на 1501 грн. 90 коп.

Заниження розміру виплаченої заробітної плати ОСОБА_2 відповідно до посадового окладу завідувача господарською частиною Вишнянського коледжу Львівського НАУ у вересні-грудні 2014 року, на загальну суму 1501 грн. 90 коп. представниками відповідача в суді не заперечувалось.

Задовольняючи позов частково, суд обґрунтовано виходив із того, що в суді встановлено заниження розміру виплаченого ОСОБА_2, як завідувачу господарською частиною Вишнянського коледжу Львівського НАУ у 2014 року заробітку на суму 1501 грн. 90 коп., а відтак, в цій частині позов підлягає задоволенню.

Твердження позивача про те, що він у 2008-2015 р.р. суміщав роботу заступника директора з адміністративно-господарської роботи та інженера котельні, і він не знав, що з січня 2008 року працює на посаді завідувача господарською частиною, суд правильно розцінив як необґрунтовані.

Так, із заяви ОСОБА_2 від 02.08.2010 року про відкликання з відпустки (т. 3 а.с. 188) видно, що він зазначив себе завідувачем господарською частиною Вишнянського коледжу ЛНАУ.

В акті комісії Вишнянського коледжу ЛНАУ від 19.12.2009 року йдеться про ОСОБА_2, як завідувача господарством (т. 3 а.с. 191).

У журналах реєстрації довіреностей по коледжу за 2009-2012 р.р. (т. 3 а.с. 185-187) у звітах ОСОБА_2 про використані на відрядження або під звіт кошти у 2010-2011 р.р. останній вказаний, як завідувач господарською частиною (т.3 а.с.189-190).

У табелях обліку робочого часу за 2012-2014 р.р. (т.3 а.с.63-98), у наказах по коледжу за 2013-2014 р.р., в т.ч. про призначення відповідальним за пожежну безпеку, про накладення стягнення, переведення на неповний режим роботи, з якими ОСОБА_2 ознайомлений особисто (т. 1 а.с. 95, т. 2 а.с. 106-113) теж йдеться про нього, як про завідувача господарською частиною Вишнянського коледжу ЛНАУ.

Поясненнями в суді свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ствержується, що ОСОБА_2 в 2007-2015роках роботи за інженера котельні у Вишнянському коледжі ЛНАУ не виконував.

З пояснень в суді свідка ОСОБА_5 слідує, що ОСОБА_2 в 2008-2015 р.р. працював у Вишнянському коледжі ЛНАУ завідувачем господарською частиною, що для приведення його заробітку у відповідність до того який мали заступники директора, йому з січня 2008 року здійснювалась доплата за напруженість і складність у роботі, у розмірі 50% посадового окладу.

Відповідно до наказу в.о. директора Вишнянського коледжу ЛНАУ від 03.03.2015 року № 29-к (т. 3 а.с. 183) за особистою заявою ОСОБА_2 з 03.03.2015 року переведений на посаду заступника директора з адміністративно-господарської роботи з оплатою згідно штатного розпису.

Наведене у сукупності, суд обґрунтовано розцінив як свідчення того, що ОСОБА_2 з січня 2008 року і до березня 2015 року працював у Вишнянському коледжі ЛНАУ завідувачем господарською частиною, що умов праці і розміру заробітку на цій посаді він не оспорював, оскільки вони не порушували його трудових прав, як стосовно обсягу і характеру роботи, так і оплати праці, а отже, прийняв такі умови трудового договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З системного аналізу ст.ст.32, 235 КЗпП України слідує, вимога працівника про виплату різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи нерозривно пов»язана з вимогою про проновлення на попередній посаді у разі незаконного переведення на іншу роботу.

Разом з тим, позивач по справі вимогу про поновлення на на попередній посаді з 2008 року не ставив. (т.1 а.с.1, т.2 а.с.98, т.3 а.с.114)

В зв»язку з наведеним безпідставним є тверджження в апеляційній скарзі про порушення судом норм матеріалного і процесуаного права.

Також безпідставним є покликання апелянта на висновок експертного дослідження № 212 від 14.03.2016 року, оскільки такий є розрахунком заробітної плати, однак не стосується підстав для виплати такої.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішень суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 10 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Павлишин О.Ф.

Судді : Мікуш Ю.Р.

ОСОБА_8