Постанова

від 26.10.2016 по справі 766/6842/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/6842/16-п

Провадження № 33/791/273/16

Головуючий в І інстанції Смирнов Г.С.

Доповідач: Волошко С.Г .

П О С Т А Н О В А

26 жовтня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області Волошко С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з його участю та його захисника-адвоката Амінової С.Р., а також прокурора Херсонської місцевої прокуратури Гончарова В.Г. на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красногорівка, Донецької області, працюючого директором КП Херсонської міської ради «Гарантія»,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні зазначених адміністративних правопорушень, зазначив, що він, будучи депутатом Херсонської міської ради VII скликання, та являючись суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, будучи зобов'язаним відповідно до вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», ч.1 ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повідомляти Херсонську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів і, маючи реальну можливість без жодних перешкод це зробити, 25.03.2016р. при обговоренні на засіданні Херсонської міської ради питань порядку денного, у тому числі питання під номером 44 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок з підприємствами, установами та організаціями, внесення змін до договору оренди земельних ділянок», згідно з яким, у тому числі, вирішувалося питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма» площею 0,0231 га по вул. Бєлінського,15 під торговельним павільйоном строком на 3 роки, маючи приватний інтерес, оскільки є одним з засновників ПАТ «Сигма», до прийняття рішення, передбаченого п.44 порядку денного сесії, ні усно, ні письмово не оголосив самостійно та публічно про наявність у нього реального конфлікту інтересів при виконанні ним представницьких повноважень, а в подальшому діючи в умовах реального конфлікту інтересів, після обговорення на сесії питання №44 прийняв участь та проголосував за прийняття рішення №121 від 25.03.2016р., згідно з п.1.11 якого поновлено договір оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма» площею 0,0231 га по вул. Бєлінського, 15 під торгівельним павільйоном строком на 3 роки.

Усі вищезазначені дії прокурор в протоколі про скоєння адміністративного правопорушення, складеному ним відносно ОСОБА_2 загалом кваліфікував за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. З такою кваліфікацією погодився суд, розглядаючи справу по першій інстанції та визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні зазначених адміністративних правопорушень.

Мотивуючи своє рішення суд зазначив, що відповідно до постанови Херсонської міської виборчої комісії №21 від 24.11.2015р. ОСОБА_2 було обрано депутатом Херсонської міської ради Херсонської області VII скликання і, крім того, ОСОБА_2 входить до складу колегіального органу, а саме є членом постійної комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин Херсонської міської ради Херсонської області VII скликання, а тому є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією і на нього поширюються вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, відповідно до ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», частина перша якої передбачає, що особи, зазначені у пунктах 1,2 та 3 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів та відповідно не вчиняти дій та не приймати рішень за умови реального конфлікту інтересів.

Поряд з цим, суд послався на ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання, а згідно з п.4.2 ст.35 цього Закону, у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Оскільки під час проведення 25.03.2016 року засідання Херсонської міської ради, зокрема, при розгляді депутатами вищевказаного питання (№44), усупереч вимогам ч.1 ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОСОБА_2, маючи приватний інтерес до прийняття рішення, передбаченого п. 44 порядку денного сесії, ні усно, ні письмово не оголошував самостійно та публічно про наявність в нього реального конфлікту інтересів, суд погодився з висновками протоколу про адміністративні правопорушення, складеному прокурором відносно ОСОБА_2 і визнав в його діях склад адміністративного правопорушення, виклавши свій висновок стосовно наявності складу адміністративних правопорушень, наступним чином.

«ОСОБА_2, ще до розгляду свого питання на сесії, будучи достовірно обізнаним про наявність конфлікту інтересів, у порушення ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив колегіальний орган про такий конфлікт, прийняв участь у затвердженні порядку денного, а в подальшому, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, використав свій депутатський мандат усупереч вимогам ст. 8 ч. 1 п. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» шляхом прийняття участі у голосуванні за прийняття рішення №121 від 25.03.2016 року, не вживши заходів щодо недопущення та запобігання виникненню реального конфлікту інтересів, що є порушенням вимог п. п. 1, 2 ч.1 ст. 28 3акону України «Про запобігання корупції». Кваліфікуючи скоєне ОСОБА_2, суд в постанові зазначив: «Отже вважаю, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч.ч.1 та 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.»

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Амінова С.Р. подали апеляційні скарги, в яких заперечують його вину у скоєному, посилаючись на те, що на комісії по земельним питанням Херсонської міської ради, яка відбулася 24.02.2016 року і яка є складовою частиною Херсонської міської ради, ОСОБА_2 офіційно заявляв про конфлікт інтересів, стосовно питання продовження договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма», голові зазначеної комісії, у зв'язку з чим не голосував по даному питанню на комісії. На сесії Херсонської міської ради 25.03.2016 року, при розгляді земельних питань, всі питання, у тому числі питання, що стосувалось ОСОБА_2 виносилися на голосування загальним єдиним списком під №44 і він, як депутат, зобов'язаний був голосувати по іншим питанням. Виходячи з цього апелянти вважають, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції, на їх думку підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Заслухавши доповідь судді, апелянтів - ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Амінову С.Р., які підтримали апеляційні вимоги про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2, прокурора, який вважав зазначену постанову законною та обґрунтованою, а відповідно апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами учасників процесу, приходжу до наступного.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містять ознаки адміністративного правопорушення є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення і вимагає конкретного обвинувачення.

В межах зазначених у протоколі обставин інкримінованого особі порушення і повинен провадитися їх судовий розгляд.

Однак, у даному випадку, як у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.07.2016 року відносно ОСОБА_2, так і в постанові Херсонського міського суду Херсонської області від 10.08.2016 року по даній справі, не розмежовані обставини вчинення ОСОБА_2 фактично двох правопорушень - а саме, правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, яке полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів та правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, яке полягає у вчиненні дій або прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У складеному відносно ОСОБА_2 протоколі наведені загалом, як диспозиція ч.1, так і ч.2 ст. 172-7 КУпАП без конкретизації того, яка саме дія або дії з цього переліку ставляться йому у провину по кожній статті, що є неприпустимим, оскільки порушується право ОСОБА_2 знати, у чому він обвинувачується та його право на захист, оскільки із змісту протоколу про адміністративне правопорушення неможливо розмежувати склад кожного із вищевикладених правопорушень. Більш того це виходить за межі компетенції суду. Крім того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі не зазначено час та місце вчинення кожного правопорушення, обставини їх вчинення, що в свою чергу виключає можливість для ОСОБА_2 сформувати відповідну правову позицію щодо кожного із адміністративних правопорушень, у вчиненні яких останній обвинувачується.

Про зазначені недоліки обґрунтовано зазначається в апеляціях і, на думку апеляційної інстанції, поряд з іншими обставинами це суттєво впливає на остаточне рішення у справі.

Про такий підхід до формулювання обвинувачення неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

На підставі аналізу чинного законодавства, а також певних рішень Європейського суду з прав людини, слід прийти до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Так у п. 34 рішення у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення.

Крім того, за змістом ст. 9 КУпАП протиправне діяння, вчинене певною особою, визнається адміністративним правопорушенням лише в тому випадку, якщо має місце вина цієї особи, що є невід'ємною ознакою суб'єктивної сторони будь - якого адміністративного правопорушення.

Виходячи з конструкції адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю в особи вини у формі прямого або непрямого умислу.

При цьому, за змістом ст. 10 КУпАП наявність умислу є необхідною у всіх випадках, коли особа притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, що може бути зроблено тільки навмисно. Вина у формі прямого умислу полягає в усвідомленні особою протиправного характеру вчиненої дії або бездіяльності, тобто їх незаконності, передбаченні її шкідливих наслідків, а непрямий умисел, передбачає, що особа свідомого допускає настання цих наслідків.

У зв'язку з вищенаведеними порушеннями чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2, не можна вважати законним і обґрунтованим і прийняте на його основі судове рішення, яке навіть тільки з цих підстав підлягає скасуванню.

Поряд з цим, апеляційна інстанція вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_2 під час виконання повноважень депутата Херсонської міської ради адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, як і відсутні будь-які докази, які б свідчили про умисність або корисливий мотив діяння або бездіяльності ОСОБА_2, як депутата Херсонської міської ради, при виконанні його обов'язків.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення навіть попри протокол, який складено без дотримання вимог, передбачених до його складання, суд зазначив, що відповідно до примітки 2 ст. 172-7 КУпАП - у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

У розумінні Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон) приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Разом з тим, ні прокурор у складеному протоколі, ні суд конкретно не зазначили в чому ж полягають порушення, які допустив ОСОБА_2.

Навпаки, суд навіть не прийняв до уваги свідчення, допитаних у судовому засіданні першої інстанції свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які пояснили, що ОСОБА_2, приймав участь у засіданні земельної комісії і заявив там про наявність у нього конфлікту інтересів стосовно продовження терміну оренди земельної ділянки для ПАТ «Сігма» і не голосував по цьому питанню. Суд першої інстанції безмотивно зазначив, що покази цих свідків не спростовують і не підтверджують винуватість ОСОБА_2 у інкримінованому йому правопорушенні, що насправді не відповідає дійсності.

Також, суд першої інстанції зазначив, що згідно протоколу від 24.02.2016 року №13 постійної комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин, в роботі якої ОСОБА_2 приймав участь, він на засіданні про наявність у нього конфлікту інтересів не заявляв, хоча стосовно питання продовження терміну оренди земельної ділянки для ПАТ «Сігма» не голосував. Зазначене також спростовується матеріалами справи, які були відомі суду першої інстанції.

Повно та об'єктивно допитаний у судовому засіданні апеляційної інстанції секретар постійної комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин депутат Херсонської міської ради ОСОБА_6 пояснив, що на засіданні комісії 24.02.16 року депутат ОСОБА_2 заявив, що є співзасновником ПАТ «Сігма», відносно якого буде розглядатись питання про продовження терміну оренди земельної ділянки, а тому не буде приймати участь у голосуванні по цьому питанню. Ця заява була занесена в додатках до протоколу і до початку безпосередньо сесії протокол зі всіма додатками було передано до секретаріату, який, по-перше, викладає рішення комісії на сайти міської ради, а по-друге, формує порядок денний, з урахуванням рішень комісій. Зазначене підтверджується копією відповідних документів (а.с.83-85).

За таких обставин, вважаю за можливе зробити висновок про те, що ОСОБА_2 фактично повідомив про наявність конфлікту інтересів. У всякому разі заява ОСОБА_2 на засіданні комісії свідчить про відсутність прямого або непрямого умислу, що вимагає ст. 172-7 КУпАП. Крім того, з невідомих причин голова зазначеної комісії, знаючи про зазначені обставини не наполіг в секретаріаті про формування порядку денного таким чином, щоб відокремити питання, зокрема, питання продовження терміну оренди земельної ділянки для ПАТ «Сігма», а тому воно було включене разом з іншими і голосувалось у пакеті. За таких обставин не має підстав вважати, що ОСОБА_2 умисно скрив наявність конфлікту інтересів. Певна неузгодженість у діях комісії та секретаріату, як пояснив свідок ОСОБА_6 може пояснюватись відсутністю досвіду, оскільки депутатами їх було обрано тільки 25 жовтня 2015 року.

Також слід зазначити, що суд першої інстанції, визнаючи винним ОСОБА_2 виходив з того, що засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин не є складовою частиною засідання сесії ради.

Проте, згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно, яка складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Вважаю, що виходячи із зазначених положень чинного законодавства, засідання постійних комісій міської ради, зокрема, з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин є складовою частиною сесії ради.

Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. При цьому депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Аналізуючи ці вимоги закону, слід прийти до висновку, що безпосереднім суб'єктом, який має бути повідомлений про наявність реального конфлікту інтересів у депутата з того чи іншого питання, яке виноситься на розгляд ради, слід вважати раду та її органи, куди фактично і звертався ОСОБА_2.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що заявивши на засіданні постійної комісії з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин, яка є частиною сесії Херсонської міської ради, та членами якої є безпосередньо депутати Херсонської міської ради, про наявність конфлікту інтересів щодо вирішення питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма», що підтверджується дослідженими доказами у судовому засіданні, ОСОБА_2 здійснив дії, спрямовані на врегулювання реального конфлікту інтересів у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», що виключає його відповідальність за ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Зазначене підтверджується також відповіддю Херсонської міської ради № 031-10/1/414 від 09.08.2016 р., залученою до матеріалів справи.(а.с.136-137)

Що стосується обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, то воно також є безпідставним, з огляду на таке.

Згідно регламенту Херсонської міської ради проекти рішень попередньо розглядаються постійними комісіями, після чого візуються керівниками відділів та управлінь, після чого міський голова приймає рішення про включення його до порядку денного сесії чи ні.

У даному випадку до порядку денного пленарного засідання сесії Херсонської міської ради VIІ скликання від 25.03.2016 року було включене питання «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок з підприємствами, установами та організаціями, та внесення змін до договору оренди земельної ділянки», яке розглядалося за порядковим №44. До складу вказаного питання одним із пунктів було включене і питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма» за адресом м. Херсон, вул. Бєлінського, 15. При цьому, голосування з даного питання відбувалося в цілому за проект рішення, а не окремо за кожний його пункт, що підтверджується, зокрема, протоколом засідання сесії Херсонської міської ради VII скликання від 25.03.2016 року. Тобто беззаперечно встановлено, що на засіданні сесії 25.03.2016 р. взагалі не озвучувалося питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма», як і інші питання, включені до проекту рішення під № 44 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок з підприємствами, установами та організаціями, та внесення змін до договору оренди земельної ділянки», і відповідно обговорення та голосування по питанню про поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма» окремо також не проводилося.

В свою чергу, ОСОБА_2, як депутат Херсонської міської ради, відповідно до вимог ч. 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування» зобов'язаний брати участь, у роботі сесії ради, у тому числі шляхом голосування, що є його обов'язком, як депутата ради.

Таким чином, фактично заявивши заздалегідь про наявність у нього конфлікту інтересів щодо вирішення питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма», ОСОБА_2 голосував за проект рішення № 44 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок з підприємствами, установами і організаціями та внесення змін до договору оренди земельної ділянки» в цілому, а не за конкретне питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ПАТ «Сигма», оскільки про конфлікт інтересів і своє не голосування по цьому питанню він раніше офіційно довів у встановленому порядку.

З цього об'єктивно витікає, що дії ОСОБА_2 не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки він вже повідомив про конфлікт інтересів, а тому в його діях був відсутній умисел на скоєння цього адміністративного правопорушення.

Крім того, необхідно відзначити, що згідно положень ч. З ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів, приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Згідно абз.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції» про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

З аналізу вказаних законодавчих норм вбачається, що голова постійної комісії Херсонської міської ради з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин, як голова колегіального органу, якому було зроблено повідомлення про наявність конфлікту інтересів, отримавши від ОСОБА_2 24.02.2016 р. таке повідомлення, зобов'язаний був у зв'язку із цим прийняти одне із рішень, визначених ст.29 Закону України «Про запобігання корупції», щодо зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомити ОСОБА_2 у встановленому Законом порядку, чого не було зроблено.

До того ж, відповідно до положень ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції», голова постійної комісії Херсонської міської ради з питань містобудування, архітектури та регулювання земельних відносин, а також інші члени вказаної комісії, які є депутатами Херсонської міської ради, будучи обізнаними про наявність у ОСОБА_2 реального конфлікту інтересів щодо вирішення питання про поновлення договору оренди земельної ділянки ГІАТ «Сигма», мали право заявити про наявність такого конфлікту інтересів на засіданні сесії Херсонської міської ради 25.03.2016 р., на якому в подальшому вирішувалося таке питання, однак, жоден із них чомусь не скористався своїм правом заявити про це, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції».

Слід також зауважити, що рішення відносно питання продовження терміну оренди земельної ділянки для ПАТ «Сігма» було прийнято більшістю голосів, навіть не рахуючи голос ОСОБА_2.

Поряд з цим, суд зазначив, що днем виявлення зазначеного правопорушення є 14.06.2016р., а саме, як зазначив суд, день надходження до Херсонської місцевої прокуратури повідомлення Херсонського міського голови ОСОБА_7 про конфлікт інтересів, що є не беззаперечним твердженням, оскільки в повідомленні не згадується прізвище ОСОБА_2, а з матеріалів справи взагалі є не зрозумілим, що стало підставою для перевірки, а тому рахування строку притягнення до адміністративної відповідальності з моменту надходження до Херсонської місцевої прокуратури відповіді Херсонського міського голови ОСОБА_7 про повідомлення про конфлікт інтересів, де мова взагалі не йшла про ОСОБА_2 є сумнівним. Враховуючи, що є інші підстави для скасування постанови, апеляційна інстанція вважає недоцільним ретельне дослідження цього питання, оскільки на сьогоднішній день сплинув термін притягнення до адміністративної відповідальності у будь-якому разі.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що процесуальні порушення при складанні протоколу є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що ні прокурор у складеному ним протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ні суд, обґрунтовуючи склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 не навели переконливих доказів на підтвердження цього, а тому відсутні підстави вважати, доведеною вину ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень, як зазначено у протоколі та постанові суду, передбачених ч.ч.1.2 ст. 172-7 КУпАП.

З огляду на вищевикладений аналіз доказів, вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню внаслідок недоведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративних правопорушень, а справа закриттю провадженням.

Керуючись ст. 294 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про місцеве самоврядування»,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Амінової С.Р. на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 10 серпня 2016 року відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП - задовольнити.

Зазначену постанову скасувати та закрити провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області С.Г.Волошко