Постанова

від 21.10.2016 по справі 803/1501/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року Справа № 803/1501/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Гордійчук О.К.,

представника відповідача Наумчик Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Золота нива» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Золота нива» (далі - СФГ «Золота Нива») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 01 липня 2016 року №205070000/2016/00163.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.06.2016 року позивачем було подано на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС для митного оформлення партію товару - цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена - вагою 24 000 кг за ціною 1800 дол. США за тонну на загальну суму 43 200 дол. США, що надійшов згідно договору №MFPL/16047 від 22.03.2016 pоку, укладеного із компанією «MURTUZA FOODS PVT. LTD» (Індія).

Для митного оформлення на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС були подані наступні документи, передбачені чинним законодавством: міжнародну автомобільну накладну №170390/1 від 24.06.2016 року; коносамент №956679918 від 26.05.2016 року; банківські платіжні документи , що стосуються товару, два висновки про вартісні характеристики товару; рахунок-фактура (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20.05.2016 року; зовнішньоекономічний контракт №MFPL/16047 від 22.03.2016 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.03.2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 24.06.2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 24.06.2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 24.06.2016 року; фіто санітарний сертифікат, який видається країною - експортером (використовується для проведення попереднього документального контролю) №53 PC 177289 від 25.05.2016 року; сертифікат про походження товару форми A №EL46979391 від 27.05.2016 року; акт №205070000/2016/1002224 від 29.06.2016 року; акт Держспоживслужби №60/03-60 від 29.06.2016 року; ваговий сертифікат від 23.05.2016 року; сертифікат аналізу від 20.05.2016 року; копію митної декларації країни відправлення №б/н від 21.05.2016 року.

В графах 12, 45 ВМД №205070000/2016/024213 від 29.06.2016 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 1 074 530,66 грн., визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів та в порядку, передбаченому статтею 58 Митного кодексу України (МК України).

Проте, митний орган не погодився з такою митною вартістю товару та виніс в електронній формі рішення про коригування митної вартості товару від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2.

У графі 33 вказаного Рішення митний орган зазначив, що митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом та містять розбіжності і неточності.

Відповідно до п.2.6 контракту №MFPL/16047 від 22.03.2016 року вартість тари, пакування, маркування, завантаження та митного оформлення для експорту врахована в суму контракту і додатковій оплаті не підлягає, проте в специфікації, що є невід'ємною частиною контракту відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження.

Разом з тим декларантом для спростування такого висновку було подано митному органу виробничу калькуляцію товару отриману від виробника .

Також, відповідно до п. 2.4 контракту, товар поставляється на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса, проте в експортній декларації країни відправлення вартість товару надана продавцем на умовах FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, в зв'язку з чим у відповідача виник сумнів чи до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, включені витрати на транспортування до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості.

Однак, умови поставки товару були чітко визначені контрактом та вказані в митній декларації декларантом ОСОБА_3, а саме на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса .

Оплата за товар відповідно до п. 4.1 контракту здійснюється на основі проформи - інвойс, шляхом передоплати в розмірі 30% і 70% після отримання копій документів по відвантаженню товару. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи були незавірені відміткою банку та містили розбіжності в сумі оплати. Також в них не було вказано реквізитів проформи - інвойсу, на основі якого здійснювалась оплата, а лише зазначено реквізити контракту, тому митниця не змогла ідентифікувати приналежність платіжних доручень до даної поставки .

Декларантом для спростування такого висновку було подано проформи - інвойси та банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату без будь - яких невідповідностей в сумах. Даний контракт на купівлю сушеної цибулі з Індії є разовим і жодних інших поставок або оплат за такий же товар з цим контрагентом не існує, що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача.

Крім того, відповідачу було надано висновки про вартісні характеристики товару №В-1274 від 10.06.2016 року та № 111/323 від 29.06.2016 року підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Висновком про вартісні характеристики №В-1274 від 10.06.2016 року, який складений Волинською торгово-промисловою палатою, встановлено, що вартість товару, зазначена в рахунку (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20.05.2016 року VURTUZA FOODS PVT.LTD (Індія), відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу цибулі ріпчастої сушеної, шинкованої на фракції від 3-5 мм., подрібненої і може складати 1 800 дол. США за одну тонну.

Крім того, відповідно до висновку ДП «Дерджзовнішінформ» №111/323 від 29.06.2016 року, контрактна ціна 1 800 доларів США за тонну на сушену білу цибулю 3-5 мм. виробництва Індії відповідає відпускним цінам виробника на даний товар.

В рішенні №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року зазначено, що так як неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МК України) МД №100270004/2016/302783 від 03.03.2016 року.

Того ж дня (01.07.2016 року) позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00163. Як зазначено у вказаній Картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з отриманням рішення спеціалізованого підрозділу щодо коригування митної вартості Рішення про визначення митної вартості №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000034/2 від 01.07.2016 року.

Згідно графи 30 рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року митним органом було визначено митну вартість товару: цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена, вагою 24 000 кг за ціною 2,95 дол. США за 1 кг (замість 1,8 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).

В результаті таких дій посадових осіб митниці, з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, господарство було змушене здійснити подальше митне оформлення товару із застосуванням гарантійних зобов'язань, передбачених статтею 55 МК України.

З метою подальшого збуту придбаного товару позивачем було подано через свого декларанта для митного оформлення товару нову МД №205070000/2016/024688 від 02.07.2016 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у рішенні митниці.

Позивач вважає, що усі вимоги митного органу були виконані, а подані додаткові документи та відомості, з урахуванням позиції відповідача, підтверджують заявлену митну вартість спірного товару та безпідставно не взяті до уваги митним органом.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 01 липня 2016 року №205070000/2016/00163.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити. Пояснила, що на їх підприємстві працює більше 100 працівників.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просить відмовити у його задоволенні. В поданих до суду письмових запереченнях покладається на наступне.

У відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Державної митної служби України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 МК України для здійснення митного контролю та митного оформлення «цибуля ріпчаста, шинкована на фракції від 3-5 мм, подрібнена» СФГ «Золота нива» подано електронну митну декларацію №205070000/2016/024213 від 29.06.2016 року та комплект документів.

Відповідно до п. 2.6 контракту №MFPL/16047 від 22.03.2016 року вартість тари пакування, маркування, завантаження та митного оформлення для експорту враховано в суму контракту і додатковій сплаті не підлягає.

Згідно п. 1.1 даного контракту визначено, що продавець продає, а покупець купує на умовах, наведених нижче, цибулю сушену, згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного контракту.

При цьому, в специфікації до контракту від 22.03.2016 року №1 відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження.

Так, згідно п. 3.4 контракту продавець зобов'язаний разом з товаром надати покупцю, зокрема, але не виключно, пакувальний лист. В той же час, вказаний документ до митного оформлення поданий не був, що в свою чергу підтверджується інформацією, вказаною в гр.44 МД №205070000/2016/024213 від 29.06.2016 року.

Згідно п.4.1 контракту оплата вартості товару, який визначений у проформі-інвойсі, передоплата покупцем на банківський рахунок продавця 30% і 70% після отримання копій документів по відвантаженню товару.

Вказує, що до митного оформлення разом з митною декларацією було подано два банківських платіжних доручення, а саме від 13.04.2016 року №1 та від 09.06.2016 року №3, відповідно до яких по контракту №MFPL/16047 від 22.03.2016 року здійснено оплату за товар у сумі 41 400 дол. США. При цьому, у відповідності до інвойсу вартість товару, який подано до митного оформлення становить 43 200 дол. США.

Крім цього, подані до митного оформлення банківські платіжні документи оформлені неналежним чином, оскільки останні не містять відмітки банку, а тому не можуть братись до уваги як такі, що підтверджують здійснення оплати за товар.

Відповідно до п. 2.4 контракту товар поставляється на умовах CIF ODESSA, проте у експортній декларації країни відправлення вартість товару надана продавцем на умовах FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, який до митного оформлення подано не було.

Крім того, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу.

При цьому, умови поставки FOB Індія хоч і також передбачають перехід ризиків після відвантаження товару, проте зобов'язань щодо здійснення перевезення та страхування товару у продавця товару немає.

Враховуючи вищевикладене вважає, що у митниці виник обґрунтований сумнів щодо включення до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари витрат на транспортування товару до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості.

При цьому, у зв'язку з виявленими розбіжностями в поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документах, керуючись п.п. 2 п.5 ст.54 МК України, посадовою особою Волинської митниці ДФС направлено повідомлення про необхідність надання додаткових документів, в якому зазначено також про виявлені розбіжності та перераховано додаткові документи, які необхідно подати для їх усунення.

Таким чином, митниця ставила вимогу про надання:

- проформи-інвойсу;

- пакувального листа;

- банківських платіжних документів з відміткою банку про оплату, що стосується оцінюваного товару відповідно до п.4.1 контракту.

Окрім того, на виконання вимог митниці декларантом було подано оригінали документів, а також висновок Волинської ТПП №В-1274 від 10.06.2016 року, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату, проформу-інвойс, виробничу калькуляцію товару.

Проте, подані декларантом банківські платіжні документи не містять реквізитів проформи-інвойсу, на основі якої за умови передоплати у відповідності до п. 4.1 контракту повинна здійснюватися оплата за товар.

Враховуючи вказане, ідентифікація приналежності платіжних доручень до даної поставки була неможливою.

Таким чином, товариством витребувані митницею належні документи містили численні розбіжності та не унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару, що дало підставу закінчити процедуру консультацій та визначити митну вартість у спосіб, передбачений ст. 57 МК України. З огляду на це, подальші дії митного органу є такими, що вчинені у межах та у спосіб, передбачений Митним кодексом України.

Волинською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МКУ): на товар «цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена» країна походження Індія, рівень митної вартості становить 2,85 дол. США/кг по МД №100270004/2016/302783 від 03.03.2016 року.

На підставі вищевикладеного, вважають, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00163 від 01.07.2016 року прийняті у повній відповідності до приписів чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що 29.06.2016 року СФГ «Золота Нива» через декларанта ОСОБА_4 було подано на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС для митного оформлення партію товару - цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена - вагою 24 000 кг за ціною 1800 дол. США за тонну на загальну суму 43 200 дол. США, що надійшов згідно договору №MFPL/16047 від 22.03.2016 pоку, укладеного із компанією «MURTUZA FOODS PVT. LTD» (Індія).

Для митного оформлення на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС були подані наступні документи, передбачені чинним законодавством: міжнародну автомобільну накладну №170390/1 від 24.06.2016 року; коносамент №956679918 від 26.05.2016 року; банківські платіжні документи , що стосуються товару, два висновки про вартісні характеристики товару; рахунок-фактура (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20.05.2016 року; зовнішньоекономічний контракт №MFPL/16047 від 22.03.2016 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22.03.2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 24.06.2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 24.06.2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 24.06.2016 року; фіто санітарний сертифікат, який видається країною - експортером (використовується для проведення попереднього документального контролю) №53 PC 177289 від 25.05.2016 року; сертифікат про походження товару форми A №EL46979391 від 27.05.2016 року; акт №205070000/2016/1002224 від 29.06.2016 року; акт Держспоживслужби №60/03-60 від 29.06.2016 року; ваговий сертифікат від 23.05.2016 року; сертифікат аналізу від 20.05.2016 року; копію митної декларації країни відправлення №б/н від 21.05.2016 року.

В графах 12, 45 ВМД №205070000/2016/024213 від 29.06.2016 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 1 074 530,66 грн., визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів та в порядку, передбаченому статтею 58 Митного кодексу України (МК України).

Проте, митний орган не погодився з такою митною вартістю товару та виніс в електронній формі рішення про коригування митної вартості товару від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2.

У графі 33 вказаного Рішення митний орган зазначив, що митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом та містять розбіжності і неточності.

Відповідно до п.2.6 контракту №MFPL/16047 від 22.03.2016 року вартість тари, пакування, маркування, завантаження та митного оформлення для експорту врахована в суму контракту і додатковій оплаті не підлягає, проте в специфікації, що є невід'ємною частиною контракту відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження.

Разом з тим декларантом для спростування такого висновку було подано митному органу виробничу калькуляцію товару отриману від виробника .

Також, відповідно до п. 2.4 контракту, товар поставляється на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса, проте в експортній декларації країни відправлення вартість товару надана продавцем на умовах FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, в зв'язку з чим у відповідача виник сумнів чи до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, включені витрати на транспортування до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості.

Однак, умови поставки товару були чітко визначені контрактом та вказані в митній декларації декларантом ОСОБА_3, а саме на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса .

Оплата за товар відповідно до п. 4.1 контракту здійснюється на основі проформи - інвойс, шляхом передоплати в розмірі 30% і 70% після отримання копій документів по відвантаженню товару. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи були незавірені відміткою банку та містили розбіжності в сумі оплати. Також в них не було вказано реквізитів проформи - інвойсу, на основі якого здійснювалась оплата, а лише зазначено реквізити контракту, тому митниця не змогла ідентифікувати приналежність платіжних доручень до даної поставки .

Декларантом для спростування такого висновку було подано проформи - інвойси та банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату без будь - яких невідповідностей в сумах. Даний контракт на купівлю сушеної цибулі з Індії є разовим і жодних інших поставок або оплат за такий же товар з цим контрагентом не існує, що підтверджується випискою з банку по рахунку позивача.

Крім того, відповідачу було надано висновки про вартісні характеристики товару №В-1274 від 10.06.2016 року та № 111/323 від 29.06.2016 року підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Висновком про вартісні характеристики №В-1274 від 10.06.2016 року, який складений Волинською торгово-промисловою палатою, встановлено, що вартість товару, зазначена в рахунку (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20.05.2016 року VURTUZA FOODS PVT.LTD (Індія), відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу цибулі білої сушеної шматочками 3-5 мм. і може складати 1 800 дол. США за одну тонну.

Крім того, відповідно до висновку ДП «Дерджзовнішінформ» №111/323 від 29.06.2016 року, контрактна ціна 1 800 доларів США за тонну на сушену білу цибулю 3-5 мм. виробництва Індії відповідає відпускним цінам виробника на даний товар.

В рішенні №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року зазначено, що так як неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МК України) МД №100270004/2016/302783 від 03.03.2016 року.

Того ж дня (01.07.2016 року) позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00163. Як зазначено у вказаній Картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з отриманням рішення спеціалізованого підрозділу щодо коригування митної вартості Рішення про визначення митної вартості №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000034/2 від 01.07.2016 року.

Згідно графи 30 рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року митним органом було визначено митну вартість товару: цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена, вагою 24 000 кг за ціною 2,95 дол. США за 1 кг (замість 1,8 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).

В результаті таких дій посадових осіб митниці, з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, господарство було змушене здійснити подальше митне оформлення товару із застосуванням гарантійних зобов'язань, передбачених статтею 55 МК України.

З метою подальшого збуту придбаного товару позивачем було подано через свого декларанта для митного оформлення товару нову МД №205070000/2016/024688 від 02.07.2016 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у рішенні митниці.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення, з огляду на таке.

Статтею 49 Митного кодексу України (МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, сьомої - дев'ятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами першою - третьою статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена» за основним методом (за ціною договору) та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

В графах 12, 45 ВМД №205070000/2016/024213 від 29.06.2016 року позивачем було вказано митну вартість у розмірі 1 074 530,66 грн., або 43 200 дол. США, тобто 1,80 дол. США за 1 кг товару.

У графі 33 оскаржуваного Рішення митний орган зазначив, що митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності.

Тому, згідно із положеннями статтей 53, 54 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано надати наступні документи: проформу-інвойс, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відміткою банку про оплату, що стосується оцінюваного товару відповідно до п.4.1 контракту.

В судовому засіданні встановлено, що декларантом, в межах строків, визначених статтею 55 МК України, були надані органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, а саме: оригінали документів, а також висновок Волинської ТПП №В-1274 від 10.06.2016 року, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату, проформу-інвойс, виробничу калькуляцію товару, проте, відповідачем відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

На думку суду, відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

Як встановлено судом, декларантом відповідачу було надано висновки про вартісні характеристики товару №В-1274 від 10.06.2016 року та №111/323 від 29.06.2016 року підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які оглянуті судом.

Висновком про вартісні характеристики №В-1274 від 10.06.2016 року, який складений Волинською торгово-промисловою палатою, встановлено, що вартість товару, зазначена в рахунку (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20.05.2016 року VURTUZA FOODS PVT.LTD (Індія), відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу цибулі білої сушеної шматочками 3-5 мм. і може складати 1800 дол. США за одну тонну.

Крім того, висновком ДП «Дерджзовнішінформ» №111/323 від 29.06.2016 року, підтверджено, що контрактна ціна 1800 доларів США за тонну на сушену білу цибулю 3-5 мм. виробництва Індії відповідає відпускним цінам виробника на даний товар.

Щодо твердження митного органу з приводу відсутності у специфікації №1 до контракту №MFPL/16047 від 22.03.2016 року інформації щодо вартості маркування, пакування та відвантаження товару суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.6 контракту №MFPL/16047 від 22.03.2016 року вартість тари, лакування, маркування, завантаження та митного оформлення для експорту врахована в суму контракту і додатковій оплаті не підлягає. В специфікації, що є невід'ємною частиною контракту відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження, тому що ці витрати фактично враховані в ціну товару.

Крім того, в п.5 специфікації зазначено, що в усьому не передбаченому цією специфікацією, сторони керуються положеннями вищевказаного договору. А згідно п. 6.2 Договору вказано, що маркування здійснює продавець. Вартість пакування і маркування врахована в ціну товару і додатковій оплаті не підлягає.

Також, митному органу декларантом подавалась виробнича калькуляція, де п. 3 передбачено собівартість пакування товару.

Що стосується платіжних документів та пакувального листа.

Як зазначено в рішенні про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000034/2 від 01.07.2016 року, оплата за товар згідно п. 4.1 контракту здійснюється на основі проформи-інвойсу, шляхом передоплати в розмірі 30% і 70% після отримання копій документів по відвантаженню товару. Також подані банківські документи не були завірені відміткою банку та містили розбіжності в сумі оплати. Крім того декларант при первинній подачі документів не додав пакувального листа.

Електронним повідомленням від 30.06.2016 pоку, відповідно до статтей 53, 54 МК України, митний орган запропонував додати наступні додаткові документи, які на його думку підтвердили б заявлену митну вартість товару: проформу-інвойс, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відміткою банку про оплату, що стосуються оцінюваного товару.

Вказаним рішенням підтверджується, що на виконання вказаного повідомлення декларантом надано оригінали документів, що вимагалися, а також наступні додаткові документи: пакувальний лист, проформу-інвойс, виробничу калькуляцію, банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату. Таким чином, декларантом були надані всі витребовувані митним органом документи..

Разом з тим, відповідач зазначає, що подані декларантом банківські документи не містять реквізитів проформи-інвойсу, на основі якого здійснювалась оплата за товар. А тому, на думку митного органу неможливо зробити ідентифікацію приналежності платіжних доручень до даної поставки.

Проте, на думку суду, дане твердження є помилковим та необ'єктивним, оскільки платіжні доручення містили реквізити контракту згідно з яким поставлявся товар. Доказів інших поставок за контрактом №MFPL/16047 від 22.03.2016 року митний орган не надав та й не міг надати, оскільки їх, як встановлено судом, не існує.

Вказана обставина підтверджується оглянутою судом випискою з банківського валютного рахунку позивача за 2016 рік. Крім того, в заявах на купівлю іноземної валюти зазначено реквізити проформи-інвойсу.

Також щодо умов поставки товару слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.4 контракту, товар поставляється на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса, проте в експортній декларації країни відправлення додатково вказана вартість товару FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, в зв'язку з чим у відповідача виник сумнів чи до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, включені витрати на транспортування до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості.

В поданих письмових запереченнях, представником відповідача наведено основні відмінності умов міжнародних правил Інкотермс 2010 груп CIF і FOB.

Умови поставки CIF (вартість, страхування і фрахт) передбачають обов'язкову оплату продавцем товару витрат на доставку (фрахт) в визначений порт призначення, а також забезпечити за свій рахунок страхування товару, який покриє ризик втрати або його пошкодження під час перевезення та надати страховий поліс покупцю.

На умовах поставки FOB (вільно на борту) таких зобов'язань щодо перевезення товару і страхування у покупця немає. Ризик втрати чи пошкодження товару, а також всі витрати по доставці переходить на покупця з моменту коли товар попадає на борт судна.

Сумніви з приводу умов поставки в митного органу виникли після дослідження експортної декларації країни відправлення, яку було подано декларантом самостійно і подання якої не являється обов'язковим.

Проте в тій же експортній декларації вказані витрати понесені продавцем за страхування товару та доставку (фрахт), що залишено поза увагою митниці.

Крім того вказано характер контракту: Е CIF (страхування експертного кредиту). Умови поставки вказані і в інших документах поданих на митницю, а саме: в контракті, коносаменті, інвойсі та специфікації. В коносаменті також зазначено про попередньо оплачений фрахт.

Також , підтвердженням того, що поставка здійснювалась на умовах CIF є страховий поліс наданий продавцем покупцю та лист від перевізника товару, про те що оплату за доставку провів продавець, які оглянуті в судовому засіданні.

Щодо відсутності офіційного перекладу документів суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 254 МК України, документи необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна , або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Документи подані декларантом були складені на англійській мові (мові міжнародного спілкування).

Проте, митний орган електронним повідомленням від 29.06.2016 року поставив вимогу про надання офіційного перекладу документів наданих до митного оформлення ( інвойс, декларація країни відправлення, коносамент, сертифікат про походження, сертифікат якості). Відповідно до п. 2.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 року №631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до ст. 254 МК України, засвідчується шляхом вчинення напису «Перекладено вірно», проставлянням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. Нотаріальне засвідчення підпису перекладача законодавство не вимагає.

Як зазначено в рішенні про коригування митної вартості №205000011/2015/000034/2 від 01.07.2016 року СФГ «Золота нива» засвідчила наказом №105 від 06.06.2016 року, що ОСОБА_3 працює на посаді перекладача і має диплом спеціаліста за кваліфікацією перекладач з англійської та німецької мов. На підставі цього, декларант ОСОБА_3 здійснив офіційний переклад документів. При цьому, відповідно до вимог законодавства, засвідчив його власним підписом з вказівкою хто здійснив переклад та печаткою підприємства.

Відповідач зауважує в запереченні на позов та оскаржуваному рішенні, що декларант ОСОБА_3 здійснив переклад документів самостійно, власноручно, з численними невідповідностями англомовного тексту.

Проте ні в оскаржуваному рішенні, ні в письмових запереченнях митний орган не вказує, причини по якій декларант, працюючи на посаді перекладача не мав права здійснити такий переклад і чому він вважається неофіційним. Крім того, в жодному документі митницею не зазначено в чому ж полягають численні невідповідності англомовного тексту і як це вплинуло на неможливість підтвердження заявленої митної вартості за договірною ціною товару.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Сумніви митного органу можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведене свідчить про обов'язок митного органу зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника.

Враховуючи викладене суд вважає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Тобто за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 року у справі №21-262а 12.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості задекларованого товару (цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена), так як вона базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавалася обчисленню. При цьому слід зазначити, що всі необхідні підтверджуючі документи надавались митному органу під час декларування та на вимоги оформлені електронними повідомленнями.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено заявлену митну вартість товару за ВМД №205070000/2016/024213 від 29.06.2016 року у розмірі 1 074 530,66 грн. (1,80 дол. США за 1 кг товару), відтак, оскаржувані рішення Волинської митниці ДФС, підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2 756 грн., сплачений відповідно до квитанції №0.0.629495686.1 від 07.10.2016 року.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 01 липня 2016 року №205070000/2016/00163.

Присудити на користь Селянського (фермерського) господарства «Золота нива» (45200, Волинська область, місто Ківерці, провулок Дорошенка, 5, код ЄДРПОУ 31120537) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір у розмірі 2 756 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 26 жовтня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич