Ухвала

від 01.03.2017 по справі 803/1501/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Справа № 876/9027/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Золота нива" до Волинської митницї ДФС про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, -

в с т а н о в и в :

Позивач - СФГ "Золота Нива" звернулося в суд з позовом до відповідача - Волинської митниці ДФС, в якому просило визнання протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 01 липня 2016 року №205070000/2016/00163.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 01 липня 2016 року №205070000/2016/00163.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінку тому факту, що митна вартість товарів не може бути визначена за першим методом, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом та містять розбіжності і неточності. Зокрема, в специфікації до контракту від 22 березня 2016 року №1 відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження. Крім того, згідно з п.3.4 контракту продавець зобов'язаний разом з товаром надати покупцю, зокрема, але не виключно, пакувальний лист. Разом з тим, цей документ до митного оформлення поданий не був. До митного оформлення разом з митною декларацією подано два банківських платіжних доручення, а саме: від 13 квітня 2016 року №1 та від 09 червня 2016 року №3, відповідно до яких по контракту №MFPL/16047 від 22 березня 2016 року здійснено оплату за товар у сумі 41400 дол. США. При цьому, у відповідності до інвойсу вартість товару, який подано до митного оформлення становить 43200 дол. США. Крім того, подані до митного оформлення банківські платіжні документи оформлені неналежним чином, оскільки не містять відмітки банку, не містять реквізитів проформи-інвойсу, на основі якої за умови передоплати у відповідності до п. 4.1 контракту повинна здійснюватися оплата за товар, що унеможливлює ідентифікацію приналежності платіжних доручень до цієї поставки. Апелянт також звертає увагу на те, що у контракті передбачено, що товар поставляється на умовах CIF ODESSA, проте в експортній декларації країни відправлення вартість товару надана продавцем на умовах FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, який до митного оформлення подано не було. Крім того, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення звичайним судноплавним маршрутом морським (або, у відповідному випадку, внутрішнім водним) судном такого типу, що звичайно використовується для перевезення товарів з характеристиками, аналогічними визначеним у договорі купівлі-продажу. При цьому, умови поставки FOB Індія, хоча і передбачають перехід ризиків після відвантаження товару, проте зобов'язань щодо здійснення перевезення та страхування товару у продавця товару немає. Оскільки витребувані митницею документи містили численні розбіжності та не унеможливлювали визнання заявленої декларантом митної вартості товару, митна вартість визначена у спосіб, передбачений ст.57 МК України, за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МКУ): на товар "цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена" країна походження Індія, рівень митної вартості становить 2,85 дол. США/кг по МД №100270004/2016/302783 від 03 березня 2016 року. Таким чином, посадові особи Волинської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодаства України. Враховуючи наведене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - Гордійчук О.К. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні 01 лютого 2017 року підтримала доводи апеляційної скарги, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В судове засідання 01 березня 2017 року не прибула, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином. Тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 червня 2016 року СФГ "Золота Нива" через декларанта ОСОБА_3 подало на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС для митного оформлення партію товару - цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена - вагою 24000 кг за ціною 1800 дол. США за тонну на загальну суму 43200 дол. США, що надійшов згідно з договором №MFPL/16047 від 22 березня 2016 pоку, укладеного із компанією "MURTUZA FOODS PVT. LTD" (Індія).

Для митного оформлення на митний пост "Луцьк" Волинської митниці ДФС надано: міжнародну автомобільну накладну №170390/1 від 24 червня 2016 року; коносамент №956679918 від 26 травня 2016 року; банківські платіжні документи, що стосуються товару, два висновки про вартісні характеристики товару; рахунок-фактура (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20 травня 2016 року; зовнішньоекономічний контракт №MFPL/16047 від 22 березня 2016 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 22 березня 2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 24 червня 2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2730 від 24 червня 2016 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 24 червня 2016 року; фіто-санітарний сертифікат, який видається країною - експортером (використовується для проведення попереднього документального контролю) №53 PC 177289 від 25 травня 2016 року; сертифікат про походження товару форми A №EL46979391 від 27 травня 2016 року; акт №205070000/2016/1002224 від 29 червня 2016 року; акт Держспоживслужби №60/03-60 від 29 червня 2016 року; ваговий сертифікат від 23 травня 2016 року; сертифікат аналізу від 20 травня 2016 року; копію митної декларації країни відправлення №б/н від 21 травня 2016 року.

У графах 12, 45 ВМД №205070000/2016/024213 від 29 червня 2016 року позивачем вказано митну вартість у розмірі 1074530,66 грн., визначену за ціною контракту відповідно до вищезвказаних документів та в порядку, передбаченому ст.58 МК України.

Після прийняття митної декларації на товар відбулось спрацювання згенерованого автоматичною системою управління ризиками профілю ризику про заниження митної вартості товару.

Посадовою особою митного органу витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: проформу-інвойс, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відміткою банку про оплату, що стосується оцінюваного товару відповідно до п.4.1 контракту.

Декларантом, в межах строків, визначених ст.55 МК України, надані органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, а саме: оригінали документів, а також висновок Волинської ТПП №В-1274 від 10 червня 2016 року, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату, проформу-інвойс, виробничу калькуляцію товару.

01 липня 2016 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2016/000034/2.

У графі 33 рішення зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана, у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом та містять розбіжності і неточності. Зокрема, відповідно до п.2.6 контракту №MFPL/16047 від 22 березня 2016 року вартість тари, пакування, маркування, завантаження та митного оформлення для експорту врахована в суму контракту і додатковій оплаті не підлягає, проте в специфікації, що є невід'ємною частиною контракту відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження. Також, відповідно до п. 2.4 контракту, товар поставляється на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса, проте в експортній декларації країни відправлення вартість товару надана продавцем на умовах FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, в зв'язку з чим у відповідача виник сумнів чи до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, включені витрати на транспортування до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості.

Оплата за товар відповідно до п. 4.1 контракту здійснюється на основі проформи - інвойс, шляхом передоплати в розмірі 30% і 70% після отримання копій документів по відвантаженню товару. Подані до митного оформлення банківські платіжні документи були незавірені відміткою банку та містили розбіжності в сумі оплати. Також у них не було вказано реквізитів проформи - інвойсу, на основі якого здійснювалась оплата, а лише зазначено реквізити контракту, тому не можна ідентифікувати приналежність платіжних доручень до цієї поставки.

У рішенні №205000011/2016/000034/2 від 01 липня 2016 року вказано, що оскільки неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно із ст.64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст. 33 МК України) МД №100270004/2016/302783 від 03 березня 2016 року.

01 липня 2016 року видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00163 у зв'язку з отриманням рішення спеціалізованого підрозділу щодо коригування митної вартості Рішення про визначення митної вартості №205000011/2016/000034/2 від 01 липня 2016 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000034/2 від 01 липня 2016 року.

Згідно з графою 30 рішення про коригування митної вартості товару №205000011/2016/000034/2 від 01 липня 2016 року митним органом визначено митну вартість товару: цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена, вагою 24000 кг за ціною 2,95 дол. США за 1 кг (замість 1,8 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, позивач здійснив подальше митне оформлення товару із застосуванням гарантійних зобов'язань, передбачених ст.55 МК України.

Для подальшого збуту придбаного товару позивач подав через свого декларанта для митного оформлення товару нову МД №205070000/2016/024688 від 02 липня 2016 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведену у рішенні митниці.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, всі складові митної вартості, які обов'язкові при її обчисленні, містяться у поданих до митного оформлення документах. При цьому, наведені відповідачем відомості митних оформлень не можуть бути беззаперечним доказом заниження митної вартості, а тому митним органом не доведено неможливість визнання митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України прийняті неправомірно.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ч.4 ст.52 МК України передбачає, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ст.53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Ця норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою передбачено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Ч.3 ст.53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного ч.2 цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.4, 5 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1ст.58 цього Кодексу (ч.2 ст.54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689.

Згідно з приписами Р.2 п.6 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та числового значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим ч.5-8 ст.58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (Р.2 п.7 Методичних рекомендацій).

Ч.1 ст.55 МК України передбачає, що рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України з помiщенням у митний режим iмпорту, приймається митним органом у письмовiй формi пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi цих товарiв як до, так i пiсля їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може вiдмовити у митному оформленнi товарiв за заявленою декларантом митною вартiстю виключно за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, у разi: невiрно проведеного декларантом розрахунку митної вартостi; неподання основних документiв, якi пiдтверджують вiдомостi про заявлену митну вартiсть товарiв (згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, наведених у ч.2 ст.53 цього Кодексу); невiдповiдностi обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у гл.9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї митних органiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

Згідно з вимогами МК України обов'язок доведення митної ціни товару лежить у даному випадку на позивачеві.

Разом із тим, витребовування митним органом додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару "цибуля ріпчаста сушена, шинкована на фракції від 3-5 мм., подрібнена" за основним методом (за ціною договору) та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У графах 12, 45 ВМД №205070000/2016/024213 від 29 червня 2016 року позивач вказав митну вартість у розмірі 1074530,66 грн., або 43200 дол. США, тобто 1,80 дол. США за 1 кг товару.

Разом з тим, митний орган у графі 33 Рішення №205000011/2016/000034/2 від 01 липня 2016 року зазначив, що митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності.

Позивач у межах строків, визначених статтею 55 МК України, надав на вимогу митного органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, а саме: оригінали документів, а також висновок Волинської Торгово-промислової Палати №В-1274 від 10 червня 2016 року, пакувальний лист, банківські платіжні документи з відмітками банку про оплату, проформу-інвойс, виробничу калькуляцію товару.

Крім того, декларант надав висновки про вартісні характеристики товару №В-1274 від 10 червня 2016 року та №111/323 від 29 червня 2016 року підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, які оглянуті судом.

Зокрема, висновком про вартісні характеристики №В-1274 від 10 червня 2016 року, який складений Волинською торгово-промисловою палатою, встановлено, що вартість товару, зазначена в рахунку (інвойс) №MFPL/EXP-033/16-17 від 20 травня 2016 року VURTUZA FOODS PVT.LTD (Індія), відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу цибулі білої сушеної шматочками 3-5 мм. і може складати 1800 дол. США за одну тонну.

Висновком ДП "Дерджзовнішінформ" №111/323 від 29 червня 2016 року, підтверджено, що контрактна ціна 1800 доларів США за тонну на сушену білу цибулю 3-5 мм. виробництва Індії відповідає відпускним цінам виробника на даний товар.

Покликання митного органу на відсутність у специфікації №1 до контракту №MFPL/16047 від 22 березня 2016 року інформації щодо вартості маркування, пакування та відвантаження товару є необгрунтованими, оскільки відповідно до п.2.6 контракту №MFPL/16047 від 22 березня 2016 року вартість тари, пакування, маркування, завантаження та митного оформлення для експорту врахована в суму контракту і додатковій оплаті не підлягає. У специфікації, що є невід'ємною частиною контракту відсутня інформація щодо вартості маркування, пакування та відвантаження, тому що ці витрати фактично враховані в ціну товару. Крім того, в п.5 специфікації зазначено, що в усьому не передбаченому цією специфікацією, сторони керуються положеннями вищевказаного договору. Згідно з п.6.2 Договору маркування здійснює продавець. Вартість пакування і маркування врахована в ціну товару і додатковій оплаті не підлягає. Крім того, митному органу декларантом подавалась виробнича калькуляція, де п. 3 передбачено собівартість пакування товару.

Також необгрунтованими є покликання митного органу на неможливість ідентифікації приналежності платіжних доручень до поставки товару за контрактом №MFPL/16047 від 22 березня 2016 року, оскільки платіжні доручення містили реквізити контракту, згідно з яким поставлявся товар; доказів інших поставок за цим контрактом митний орган не надав. Вказані обставини підтверджується випискою з банківського валютного рахунку позивача за 2016 рік. Крім того, в заявах на купівлю іноземної валюти зазначено реквізити проформи-інвойсу.

Колегія суддів також не приймає до уваги покликання апелянта на наявність обрунтованих сумнівів щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, включені витрати на транспортування до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості, оскільки відповідно до п. 2.4 контракту, товар поставляється на умовах Інкотермс 2010-CIF Одеса, проте в експортній декларації країни відправлення додатково вказана вартість товару FOB Індія по інвойсу №ЕХР-033/2016, виходичи з наступного.

Умови поставки CIF (вартість, страхування і фрахт) передбачають обов'язкову оплату продавцем товару витрат на доставку (фрахт) в визначений порт призначення, а також забезпечити за свій рахунок страхування товару, який покриє ризик втрати або його пошкодження під час перевезення та надати страховий поліс покупцю.

На умовах поставки FOB (вільно на борту) таких зобов'язань щодо перевезення товару і страхування у покупця немає. Ризик втрати чи пошкодження товару, а також всі витрати по доставці переходить на покупця з моменту коли товар попадає на борт судна.

Сумніви з приводу умов поставки в митного органу виникли після дослідження експортної декларації країни відправлення, яку було подано декларантом самостійно і подання якої не являється обов'язковим.

Разом з тим, у цій експортній декларації вказані витрати понесені продавцем за страхування товару та доставку (фрахт), що залишено поза увагою митниці. Крім того, вказано характер контракту: Е CIF (страхування експертного кредиту). Умови поставки вказані і в інших документах поданих на митницю, а саме: в контракті, коносаменті, інвойсі та специфікації. В коносаменті також зазначено про попередньо оплачений фрахт.

Також підтвердженням того, що поставка здійснювалась на умовах CIF є страховий поліс наданий продавцем покупцю та лист від перевізника товару про те, що оплату за доставку провів продавець.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання митного органу на відсутність офіційного перекладу документів, оскільки правильність перекладу документів, що надані декларантом відповідно до ст. 254 МК України, засвідчені шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставлянням особистого підпису особи, яка здійснила переклад - ОСОБА_1, який працює в СФГ Золота нива на посаді перекладача і має диплом спеціаліста за кваліфікацією перекладач з англійської та німецької мов, та печатки СФГ Золота нива . При цьому, нотаріальне засвідчення підпису перекладача не є обов'язковим.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що подані СФГ "Золота Нива" документи до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Таким чином, позивач у межах строків, визначених ст.55 МК України, надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, разом з тим, відповідач відмовив у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

Враховуючи зазначене та наявні у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач вживав усіх заходів для доведення митної ціни товару саме за основним методом, а митний орган на підставі аналізу всіх наявних документів (наданих декларантом до митного оформлення товару), а також додатково наданих на вимогу митного органу документів мав можливість визначити митну вартість товарів саме за першим методом - за ціною договору, оскільки використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, всі складові митної вартості, які обов'язкові при її обчисленні, містяться у поданих до митного оформлення документах.

Відповідач не довів суду обов'язкову відповідно до положень ч.1 ст.55 МК України наявність передбачених ч.6 ст.54 МК України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументованих пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що СФГ "Золота Нива" при здійсненні митного оформлення товару правомірно визначило його митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому у відповідача не було підстав застосовувати резервний метод визначення митної вартості товару.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача щодо неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), оскільки визначення митної вартості Волинською митницею та коригування її у бік збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, Волинською митницею не доведено правомірності прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2016 року №205000011/2016/000034/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 01 липня 2016 року №205070000/2016/00163.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі №803/1501/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 03 березня 2017 року.