Рішення

від 29.08.2016 по справі 910/11844/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016Справа №910/11844/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Консервний завод В«ЦибулівВ»

до Приватного підприємства В«ТвінВ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Ю.В. Цюкало

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю від 19.07.2016 року;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 29 серпня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Цибулів" (позивач) до Приватного підприємства "Твін" (відповідач) про стягнення 241 000 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору поставки № 01/11 від 03.01.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/11844/16. Розгляд справи призначено на 25.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 29.08.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Консервний завод В«ЦибулівВ» (постачальник) та Приватним підприємством В«ТвінВ» (покупець) укладено Договір поставки № 01/11 (далі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується систематично доставляти і передавати у власність покупцю м'ясну сировину, надалі - сировина, а покупець зобов'язується приймати цю сировину та своєчасно здійснювати оплату за неї на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору сировина поставляється партіями згідно замовлень, в яких зазначаються асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки. Письмове замовлення складається покупцем в 2-х екземплярах і підписується сторонами або уповноваженими на це особами. Замовлення оформлене та передане сторонами за допомогою факсимільного зв'язку має юридичну силу і тягне за собою усі правові наслідки.

Згідно з п. 3.1. ціна на сировину, яка постачається, є договірною і встановлюється відповідно до погоджених покупцем та постачальником замовлень. Погоджена ціна на сировину вказується в накладних на кожну партію і містить у собі податок на додану вартість або дотацію. Загальна вартість Договору складається з вартостей усіх поставок за період дії Договору.

Оплата кожної партії сировини здійснюється на умовах відстрочки платежу (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що покупець зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок постачальника вартість поставленої партії сировини протягом 10 банківських днів, починаючи з дати одержання сировини відповідно до цього договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року (п.7.1. Договору).

07.01.2014 року сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поставки №01/11 від 03.01.2011 року, якою сторони продовжили строк дії Договору до 15.01.2015 року.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 247 408,55 грн., з яких оплачено відповідачем 6 408,55 грн., що відображено в акті звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 30.09.2014 року.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки № 01/11 від 03.01.2011 року щодо оплати поставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього 241 000,00 грн. боргу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, поставив відповідачеві товар на суму 241 000,00 грн., що підтверджується підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками актом звірки взаємних розрахунків.

Проте відповідач всупереч п. 4.2. Договору поставки своє зобов'язання з оплати поставленого товару у повному обсязі не виконав, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 241 000, 00 грн.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодекс України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи те, що строк оплати вартості поставленого товару за Договором, відповідно до п. 4.2. останнього настав, приймаючи до уваги, те що доказів оплати товару в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача заборгованість за Договором поставки № 01/11 від 03.01.2011 року в розмірі 241 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, в розмірі 3 615,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«ТвінВ» (02068, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 1, ідентифікаційний код 32769705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Консервний завод В«ЦибулівВ» (19114, Черкаська обл., Монастирищенський район, селище міського типу Цибулів, вулиця Дзержинського , ідентифікаційний код 21360292) грошові кошти: 241 000,00 грн. (двісті сорок одну тисячу гривень) основного боргу та 3 615,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятнадцять гривень) судового збору. Видати наказ.

3. Копію рішення направити відповідачу у справі №910/11844/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 05.09.2016 року.

СуддяОСОБА_3