Рішення

від 20.10.2016 по справі 908/2447/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/78/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2016 Справа № 908/2447/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 07/09 від 07.09.2016 р.

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.10.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства В«ТЕПЛОТЕХ-СЕРВІСВ» , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ ДІМ В«НАВІТАС УКРАЇНАВ» , м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 270070, 54 грн.

ВСТАНОВИВ:

19.09.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство В«ТЕПЛОТЕХ-СЕРВІСВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ ДІМ В«НАВІТАС УКРАЇНАВ» про стягнення заборгованості за усним договором у сумі 270070, 54 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленість про купівлю-продаж котлів іноземного виробництва. У відповідності до рахунку № 20 від 29.08. 2013 року відповідач зобов'язався поставити обладнання на загальну суму 1140392,52 грн. Позивачем було здійснено оплату згідно вказаного рахунку на суму 464629,30 грн. про що свідчать платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи. 23.10.2013 року у відповідності до видаткової накладної № 20 відповідач поставив обладнання на загальну суму 194558,76 грн. Після вище значеної поставки на розрахунковому рахунку відповідача залишилася попередня оплата, яку здійснив позивач у розмірі 270070,54 грн. Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога про повернення грошових коштів. Однак, заборгованість в сумі 270070,54 грн. відповідачем сплачена не була. Посилаючись на приписи ст.ст. 3, 15, 16, 27, 509, 524, 526, 530, 533, 610, 662, 692 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 4 2 , 4 3 , 12, 15, 54, 56, 57, 61, 64 ГПК України, ст. ст. 5, 20, 193, 265 ГК України позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/78/16 та призначено розгляд справи на 04.10.2016р. о 12 год. 30 хв.

Ухвалою від 04.10.2016р. розгляд справи відкладено на 20.09.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові. Просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що між позивачем та відповідачем в серпні 2013 року була досягнута усна домовленість про купівлю-продаж товару загальною вартістю 1 140 392,52 гривень. Після чого відповідачем було виставлено рахунок на оплату товару - котлів у кількості 10 штук. На думку відповідача позивач повинен був одразу оплатити всю партію товару після чого відповідач повинен був зробити замовлення про поставку котлів від виробника (Італія), зарахувати на рахунок виробника по зовнішньо - економічній угоді грошові кошти в євро за котли та протягом 90 днів з моменту перерахування коштів повернути еквівалент таких коштів на територію України у вигляді товару (умови встановлені Мінекономіки для здійснення зовнішньо економічної діяльності). Таким чином, відповідач вважає, що доводи позивача в позові про те, що він повинен був оплачувати товар частинами без зазначення їх розмірів та строків не відповідають дійсності, фактичним обставинами справи та нічим не підтверджені. Більш того, при наявності домовленостей на оплату менших партій товару відповідач би виставляв позивачу рахунок на конкретну (меншу) партію товару, яку позивач повинен був оплатити. Після отримання рахунку позивачем в останнього виник обов'язок по оплаті всієї партії товару зазначеної в рахунку. Однак, позивач наступного дня оплатив лише частину товару, хоча повинен був сплатити весь рахунок. Таким чином позивач не виконав в повному обсязі взятих на себе зобов'язань по оплаті товару, що унеможливило відповідача здійснити поставку.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання, яким просить застосувати позовну давність до позовних вимог відповідно до ст. 256 ЦК України.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг».

В судовому засіданні 20.10.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що Приватним підприємством «ТЕПЛОТЕХ-СЕРВІС» (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «НЛВІТАС УКРАЇНА» (відповідач у справі) було досягнуто домовленість про купівлю-продаж товару (котли).

У відповідності до рахунку № 20 від 29.08.2013 року та усної домовленості між підприємствами, відповідач зобов'язався поставити наступне обладнання:котел паровий Ferroli Vарорrех LVP 1500 (1,5 тпг, 0.98 бар) в кількості 1 шт.; котел паровий Ferroli Vарорrех LVP 1000 (1,0 тпг, 0,98 бар) в кількості 2 шт.; котел паровий Ferroli Vарорrех LVP 800 (0,8 тпг, 0,98 бар) в кількості 1 шт.; котел водогрійний FERROLI Prextherm RSW 300 (300кВт, 6 бар) в кількості 4 шт.; котел водогрійний FERROLI Prextherm RSW 400 (399кВт, 6 бар) в кількості 2 шт. на загальну суму 1140392,52 грн.

У відповідності до усних домовленостей (про що не заперечується відповідачем) позивачем було здійснено оплату згідно рахунку № 20 від 29.08.2013 року, що підтверджено наступними платіжними дорученнями: № 725 від 29.08.2013р. на суму 138543,10 грн., № 729 від 29.08.2013 р. на суму 138543,10 грн., № 750 від 30.08.2013 р. на суму 138543,10 грн., № 945 від 23.10.2013 р. на суму 49000,00 грн.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у оплаті товару, а обов'язки відповідача полягають в поставці даного товару позивачу.

23.10.2013 року у відповідності до видаткової накладної № 20 відповідач поставив позивачеві наступне обладнання: котел водогрійний FERROLI Prextherm RSW 300 (300кВт, 6 бар) в кількості 4 шт.; котел водогрійний FERROLI Prextherm RSW 400 (399кВт, 6 бар) в кількості 2 шт. на загальну суму 194558,76 грн.

Після вищеозначеної поставки на розрахунковому рахунку відповідача залишилася попередня оплата, яку здійснив позивач у розмірі: 270070,54 грн.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.08.2016 року позивач направив до відповідача претензію-вимогу № 16/08 від 16.08.2016 року, яку відповідач отримав 23.08.2016 р., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача ОСОБА_3 на повідомлені про вручення поштового відправлення, з вимогою повернути сплачену попередню оплату.

Претензія-вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення. кошти повернуті не були, доказів поставнки товару на суму 270070,54 грн. також в матеріалах справи відсутні.

Таким чином на день розгляду справи у господарському суді, відповідач не повернув грошові кошти у розмірі 270070,54 грн., в зв'язку з чим за останнім рахується борг на вказану суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Враховуючи вище викладене та приймаючи до уваги те, що оскільки відповідачем не було поставлено товар на суму 270070,54 грн., що не заперечується представником відповідача в судовому засіданні, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ ДІМ В«НАВІТАС УКРАЇНАВ» 270070,54 грн. основного боргу.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен був оплатити всю вартість товару згідно рахунку на оплату № 20 від 29.08.2013 р. в розмірі 1140392,52 грн., а тільки після чого відповідач мав поставити товар є безпідставними, оскільки як підтвердили представники сторін в судовому засіданні, за усною домовленістю позивач зобов'язувався сплачувати частинами обладнання та отримувати обладнання у відповідності до сплаченої ним суми, що було обґрунтовано відсутністю відповідного товару на складах відповідача в повному обсязі та можливостями відповідача в завезені відповідного обладнання на свої склади для подальшої його поставці позивачеві.

Крім того, як вже було зазначено вище відповідачем був поставлений товар на суму 194558,76 грн., згідно рахунку № 20 від 29.08.2013 р.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності:

Заперечуючи проти позовних вимог в цілому представником відповідача 20.10.2016 р. подано до суду заяву про застосування позовної давності, якою останній просить суд на підставі ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст. 22 ГПК України, у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що строк позовної давності розпочався 29.08.2013 р. з моменту виставлення рахунку, а тому на день подання позову 19.09.2016 р. три річний строк позовної давності сплив.

Представник позивача проти вказаної заяви відповідача заперечив, посилаючись на те, що перебіг позовної давності, у зв'язку із здійсненням позивачем оплати 23.10.2013р. (платіжне доручення № 945 від 23.10.2013р.) згідно рахунку № 20 від 29.08.2013р. почався саме 23.10.2013 р. А тому, позивач вважає, що станом на час звернення з позовом до суду 19.09.2016р. позовна давність за вимогою про стягнення з відповідача 270070,54 грн. заборгованості не сплинула.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами частин 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України закріплено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. (ч.3).

Враховуючи, що позивачем була здійснена оплата за товар 23.10.2013р. (платіжне доручення № 945 від 23.10.2013р.) згідно рахунку № 20 від 29.08.2013р. , перебіг позовної давності за спірною позовною вимогою розпочався саме з 23.10.013 р. і станом на час звернення позивачем з позовом до суду не сплинув. Крім того, в матеріалах справи міститься претензія-вимога позивача № 16/08 від 16.08.2016 р., яка згідно штемпеля Укрпошти надіслана відповідачу 17.08.2016 р.

Враховуючи вище викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі вище викладеного позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ ДІМ В«НАВІТАС УКРАЇНАВ» заборгованості за усним договором у сумі 270070, 54 грн. задовольняються в повному обсязі

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГОВИЙ ДІМ В«НАВІТАС УКРАЇНАВ» (69032, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 11, ідентифікаційний код 38336933) на користь Приватного підприємства В«ТЕПЛОТЕХ-СЕРВІСВ» , (49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд 10, літера А-4, офіс 1-7,ідентифікаційний код 34752672) 270070 (двісті сімдесят тисяч сімдесят) грн. 54 коп. основного боргу, 4051 (чотири тисячі п'ятдесят один) грн. 06 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 25.10.2016 р.

Суддя О.А. Топчій