Рішення

від 20.10.2016 по справі 910/11081/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.10.2016Справа № 910/11081/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова земля»

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2015 у справі № 910/11081/15

За позовом Національного педагогічного університету ім.. ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова земля»

третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення 96284,96 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2015 року Національний педагогічний університет імені ОСОБА_1 (Університет) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Нова земля» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 96284,96 грн.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що 27.04.2006 між РВ Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та ТОВ «Нова Земля» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3066, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 181,0 кв. м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 46 перший поверх в будівлі навчального корпусу, що знаходиться на балансі Національного педагогічного університету імені ОСОБА_1 (Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення кафе з правом продажу товарів. Крім того, 27.04.2006 між Національним педагогічним університетом імені ОСОБА_1 (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Земля» (Орендар) було укладено Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного й повного внесення орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за період з 11.05.2014 по 16.07.2014 у відповідача утворилась заборгованість перед Університетом по орендній платі в розмірі 54783,87 грн. та по відшкодуванню витрат на утримання орендованого нерухомого майна в розмірі 26498,56 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просив суд стягнути також пеню в розмірі 15002,53 грн.

Рішенням господарського суду м Києва від 01.07.2015 позов Національного педагогічного університету імені ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Нова Земля» на користь Національного педагогічного університету імені ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 81282,43 грн. а також пеню у розмірі 11995,80 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем неналежним чином виконувались умови укладених між сторонами договору оренди нерухомого майна та договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 11.05.2014 по 16.07.2014. Також, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені, проте судом здійснено перерахунок розміру пені відповідно до вимог п.6 ст.232 ГК України.

Також судом не було прийнято до уваги наданий Відповідачем в якості обґрунтування заперечень на позовну заяву Акт приймання - передачі (повернення) з оренди нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 46 від 31.01.2014 року, підписаному Орендодавцем та Орендарем, як доказ повернення орендованого майна, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2015 року по справі №910/15143/14, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року, вказаному акту було надано оцінку. Зокрема вказаним рішенням суду встановлено, що спірний акт приймання-передачі (повернення) з оренди нерухомого майна від 31.01.2014 за підписами позивача та відповідача без погодження третьої особи, а договір оренди № 3066 від 27.04.2006 фактично закінчив свій термін 16.07.2014 на основі переукладання договору оренди № 6861 від 17.07.2014 за рішенням суду. Отже, відповідач користувався орендованим майном у спірний період.

У червні 2016 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами. В якості нововиявленої обставини позивач вказує на те, що рішення господарського суду у справі №910/15143/14, яке було покладено в основу рішення суду, що переглядається, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015, а справу передано на новий розгляд, за результатами якого рішенням господарського суду м. Києва від 22.03.2016 встановлено, що спірний акт приймання-передачі свідчить про фактичне повернення майна відповідачем з оренди 31.01.2014 та про припинення правовідносин за договором оренди.

На підставі викладеного, оскільки судами встановлено факт повернення майна 21.01.2014 та припинення дії договору оренди вважає, що нарахування орендної плати за період користування майном з 11.05.2014 по 16.07.2014 є безпідставним. Просить скасувати рішення суду від 01.07.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просив задовольнити вказану заяву та скасувати рішення суду.

Представник позивача проти задоволення вказаної заяви заперечував, вказуючи на те, що спірний акт приймання-передачі орендованого майна не підписано орендодавцем, а підписано лише орендарем та балансоутримувачем орендованого майна, що суперечить положенням умов договору. Крім того, незважаючи на підписання заданого акта, відповідач фактично не звільнив орендоване приміщення та продовжував ним користуватися, та виконувати умови договору оренди, зокрема продовжував сплачувати орендну плату що підтверджується відповідними виписками по рахунку позивача. Крім того, позивачем відповідачу у спірний період складались та передавались акти-розрахунки орендної плати по договору № 3066, а також відповідачем у спірний період споживались комунальні послуги, зокрема електроенергія та послуги водопостачання.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав пояснення, у яких заперечував проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що РВ ФДМУ по м. Києву є орендодавцем спірного нерухомого майна, і як орендодавець не підписував актів приймання-передачі з оренди зазначеного майна. Фактично договір оренди нерухомого майна від 27.04.2006 № 3066 закінчив свою дію 16.07.2014 у зв'язку з укладенням договору оренди № 6861 від 17.07.2014..

Розглянувши заяву ТОВ «Нова земля» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2015 у справі № 910/11081/15 за нововиявленими обставинами, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. п. 1 - 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Заявник у своїй заяві посилається як на нововиявлену обставину на те, що рішення господарського суду у справі №910/15143/14, яке було покладено в основу рішення суду, що переглядається, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015, а справу передано на новий розгляд, за результатами якого рішенням господарського суду м. Києва від 22.03.2016 встановлено, що спірний акт приймання-передачі свідчить про фактичне повернення майна відповідачем з оренди 31.01.2014 та про припинення правовідносин за договором оренди.

Як вбачається зі змісту рішення суду, що переглядається, а також постанови Вищого господарського суду України від 29.07.2015 та рішення господарського суду м. Києва від 22.03.2016, в основу рішення господарського суду, що переглядається було покладено висновок господарського суду м. Києва від 24.02.2015 року по справі №910/15143/14 щодо дії договору оренди нерухомого майна №3066 до укладення нового договору оренди між тими ж сторонами щодо того ж предмета оренди - до 16.07.2014, відтак скасування вказаного рішення постановою Вищого господарського суду України є нововиявленою обставиною у справі № 910/11081/15.

Разом з тим, як встановлено господарським судом при розгляді справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3066 від 27.04.2006, укладеного між сторонами, Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв у користування нерухоме майно площею 181,0 кв. м. розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Франка, 46 перший поверх в будівлі навчального корпусу, що підтверджується Актом приймання - передачі в оренду нерухомого майна від 27.04.2006, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін (Орендодавця, Орендаря й Балансоутримувача) і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Крім того, матеріалами справи та рішеннями господарських судів у справі № 910/15143/14 підтверджується складання акта приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 31.01.2014, який підписано зі сторони орендаря та балансоутримувача.

Разом з тим, як вбачається з наданих позивачем документів, позивачем складались та надавались розрахунки-акти орендної плати по договору № 3066 за період з лютого по липень 2014, що підтверджується виписками з журналів реєстрації вихідної кореспонденції позивача, а відповідачем зазначені рахунки отримувались та частково оплачувались, що відображено у наданих позивачем банківських виписках по рахунках, зокрема і у березні 2014 року на суму 3000 грн, з призначенням платежу - часткова оплата орендної плати за договором № 3066 від 27.04.2006.

Також, матеріали справи містять акти встановлення приладів обліку води та електроенергії, згідно яких встановлено лічильник електроенергії та водопостачання, які подаються на ресторан «Старе місто», а також довідки, пояснення посадових осіб Університету та витяги з журналів обліку лічильників, згідно яких з лічильників водопостачання та електроенергії ресторану відповідача працівниками Університету знімались показання зазначених лічильників і відповідно до яких у вказаному приміщенні у період з лютого по липень 2014 року відбувалось споживання води та електроенергії.

Крім того, зі змісту договору оренди № 3066 з додатками та матеріалів справи вбачається, що зазначене приміщення передавалось відповідачу для розміщення ресторану з правом продажу підакцизної продукції, і використання відповідачем зазначеного приміщення пов'язане з функціонуванням ресторану «Старе місто». Відповідачем, на виконання ухвали суду надано в судовому засіданні податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого по липень 2014 року, зі змісту яких вбачається, що відповідачем у вказаний період здійснювались операції на митній території України, що оподатковуються ПДВ та зазначено обсяги таких операцій. Разом з тим відповідачем не виконано вимоги ухвали суду та не надано доказів існування інших адрес, за якою проводилась підприємницька діяльність, що відображалось у податкових деклараціях.

Враховуючи викладене та оцінюючи надані докази у сукупності, зокрема отримання та часткова сплата відповідачем рахунків по орендній паті у спірний період, споживання у зазначений період води та електроенергії в обсягах, співмірних з обсягами споживання у періоди, що передували та наступному за спірним, а також факт ведення відповідачем господарської діяльності, суд приходить до висновку про недоведеність факту звільнення відповідачем орендованого приміщення у період, зокрема з 11.05.2014 по 16.07.2014.

Відтак, за відсутності доказів звільнення відповідачем орендованого приміщення наявність самого по собі акта повернення орендованого майна, підписаного між орендарем та балансоутримувачем, за відсутності підпису орендодавця, що суперечить положенням укладеного між сторонами договору не впливає на результат розгляду справи судом, зокрема прийняття іншого рішення у справі, оскільки не спростовує встановлених судом фактів неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині сплати орендної плати за час фактичного користування орендованим приміщенням.

Щодо посилань відповідача на рішення господарського суду м. Києва від 22.03.2016 у справі №910/15143/14, то як вбачається зі змісту зазначеного рішення судом надано оцінку спірному акту та відповідність його умовам укладеного договору, проте судом не з'ясовувався сам факт знаходження чи відсутності відповідача в орендованому приміщенні після підписання акта з балансоутримувачем.

Крім того, відхиляються доводи відповідача щодо відсутності факту оплати ним орендних платежів у період з лютого по липень 2014 року з посиланням на позов ФДМУ про стягнення з відповідача заборгованості за вказаний період, оскільки згідно умов договору оплата здійснюється з розрахунку 50% на рахунок балансоутримувача, 50% на рахунок ФДМУ, і несплата частки на рахунок ФДМУ не свідчить також про відсутність оплат на рахунок Університету.

Як вбачається з п. 8.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17, законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі; отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Крім того, істотність нововиявлених обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) є обов'язковою умовою.

Враховуючи викладене, зокрема те, що вказані заявником обставини не є істотними для вирішення справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за новивиявленими обставинами рішення від 01.07.2015 та скасування вказаного рішення.

Керуючись ст.ст. 86, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нова земля» у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2015 у справі №910/110811/15 за нововиявленими обставинами.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/11081/15 від 01.07.2015 залишити без змін.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Я.В.Маринченко